Ухвала суду № 88011029, 04.03.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3613/20

н/п 2-з/766/83/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, адреса для листування: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову про визнання договору факторингу недійсним,-

в с т а н о в и в :

03 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_3 , ТОВ «Фінансова компанія «Інновація», ТОВ «Фінанс траст груп», третя особа ПАТ «Фідобанк» про визнання договору відступлення права вимоги недійсним.

Станом на 04 березня 2020 року провадження у справі не відкрито.

03 березня 2020 року заявник, через свого представника подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов про визнання договору відступлення права вимоги недійсним шляхом накладання заборони Суворовському районному відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державному підприємству «Сетам» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію арештованого майна – нежитлові приміщення літ.Б – прохідна площею 21,3 кв.м., літ.В в1 – склад з рампою загальною площею 514,3 кв.м.; літ.Г – приміщення холодильнику площею 60,3 кв.м., які розташовані АДРЕСА_2 , до вирішення справи по суті.

Заявник у своїй заяві вказує, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлена тим, що нею подано до суду позов до ТОВ ФК «Інновація» про визнання недійсними договорів:

- від 15.09.2017р., укладений між ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «ФК «Інновація» про відступлення прав вимоги за договором поруки № С_00242/49_07 ДПЗ від 24.12.2007 року укладеного між АБ «Факторіал Банк» та ОСОБА_1 ;

- від 15.09.20917 року, укладений між ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «ФК «Інновація» про відступлення права вимоги за договором іпотеки № С_00242/49_07ДЗ, посвідчений 15.09.2017 року Стрельченко О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №5936.

На теперішній час, позивачу стало відомо, що державним виконавцем подана заявка до ДП «Сетам» на реалізацію іпотечного майна, належного заявнику і для запобігання порушення прав позивача та забезпечення у майбутньому виконання рішення суду, є всі підстави для забезпечення позову шляхом накладання заборони Суворовському районному відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державному підприємству «Сетам» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію арештованого майна – нежитлові приміщення літ.Б – прохідна площею 21,3 кв.м., літ.В в1 – склад з рампою загальною площею 514,3 кв.м.; літ.Г – приміщення холодильнику площею 60,3 кв.м., які розташовані АДРЕСА_2 , до вирішення справи по суті.

У відповідності із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження до суду без повідомлення учасників справи.

Частиною 9 ст. 153 ЦПК України встановлено правило, відповідно до якого, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без дотримання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Так, ст. 151 ЦПК України визначено форму та зміст заяви про забезпечення позову.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб, заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціна позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Аналогічні вимоги до заяви про забезпечення позову містяться і у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»(із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р.), а саме, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, поданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, вважаю, що вона вищевказаним вимогам не відповідає.

Відсутні данні про місце проживання чи перебування ОСОБА_1 , відсутні реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України,

Так, не виконано вимоги п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві відсутнє обґрунтування необхідності забезпечення цього позову, та існування реальної загрози невиконання рішення суду саме у справі, про яку зазначає заявник у заяві про забезпечення позову.

Заявником не дотримано вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки заява не містить пропозиції, щодо зустрічного забезпечення.

Згідно із ч. 4 ст. 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.

Заявник просить заборонити Суворовському районному відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державному підприємству «Сетам» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію арештованого майна, при цьому не обґрунтовує по виду забезпечення доцільності його вжиття, та не зазначає відомостей про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі не вжиття забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з частиною 5 статті 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», встановлено, що за подання заяви про забезпечення доказів або позову до суду судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, у поданій заяві позивач, посилаючись на Закону України «Про захист прав споживачів» вважає, що він звільнений від сплати судового збору за подання такої заяви.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, як споживачів.

З системного аналізу положень цих законів вбачається, що Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними заявах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Заявником не обґрунтовується взагалі у заяві, чому він вважає що на правовідносини, які виникли між сторонами у позові розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без дотримання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, адреса для листування: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову про визнання договору факторингу недійсним – повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою про забезпечення позову, поданою з дотриманням вимог статті 151 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 04.03.2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення(проголошення) до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновленний в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України..

Суддя Є.М.Булах