
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.02.2020 Справа №607/23097/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сливка Л.М.
за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Головнеуправління Пенсійногофонду Українив Тернопільськійобласті пред`явивдо судупозов довідповідача ОСОБА_1 про стягненнябезпідставно набутихкоштів урозмірі 3070,05гривень. В обґрунтуванняпозовних вимогпокликається нате,що відповідачу ОСОБА_1 призначено пенсіюу Тернопільськомуоб`єднаномууправлінні Пенсійногофонду УкраїниТернопільської області.Однак,при мігруваннів підсистемупризначення тавиплати пенсіїневірно мігрувавкоефіцієнт,що обчислюєтьсяіз заробіткупо інвалідності,за періодз 01березня 2019року по31липня 2019року утвориласяпереплата пенсіїв сумі3070,05гривень. У даному випадку мала місце рахункова помилка об`єднаного управління, внаслідок якої відповідачу за період з 01 березня 2019 року по 31 липня 2019 року утворилася переплата пенсії в сумі 3070,05 гривень. Посилаючись на наведене, позивач вважає, що вказані грошові кошти є безпідставно набутими відповідачем та підлягають поверненню відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому просить позов задовольнити.
Представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавала.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2019 року провадження у зазначеній справі було відкрито, та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи у поряду загального позовного провадження до суду не надходило.
Відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не подавав.
За вказаних обставин, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За положеннями ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Судом установлено:
Відповідач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
Згідно Інформації Відділу з призначення, перерахунку та виплати пенсій в м. Тернополі Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок ВЗ24 № НОМЕР_1 одержувача пенсії ОСОБА_1 , установлено переплату у розмірі 3070,05 гривень, яка виникла за період з 01 березня 2019 року по 31 липня 2019 року, у зв`язку із тим, що міграції в підсистему ППВП невірно мігрував коефіцієнт для обчислення заробітку пенсії по інвалідності 1,40252, а мав би мігрувати 1,2631, що призвело до перевиплати пенсії.
Відповідно дорозпорядження №300789 розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який одержує пенсію по інвалідності за законом, як військовослужбовець у розмірі 6238,78 гривень на місяць, установлено, що сума переплати у розмірі 3070,05 гривень утворилася за період з 01 березня 2019 року по 31 липня 2019 року. Дана переплата підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Як вбачається із повідомлення за №04.11-134 від 07 серпня 2019 року, Тернопільське об`єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зверталося до відповідача ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування переплаченої пенсії за період з 01 березня 2019 року по 31 липня 2019 року в розмірі 3070,05 гривень.
Однак, в добровільному порядку вказана сума переплаченої пенсії відповідачем не повернута.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
В силу вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Положеннями ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до вимог ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо).
Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Такий правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковими для судів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинив будь-які зловживання зі свого боку або подав Управлінню недостовірні дані під час нарахування та виплати йому пенсії.
Щодо тверджень позивача про наявність рахункової помилки з його боку, суд виходить з наступного.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 13 від 24 грудня 1999 року, «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо.
Позивачем не доведено факту наявності рахункової помилки, оскільки відсутні докази (наприклад, висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування тощо), по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з`ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою як стверджує позивач, а не помилкою, пов`язаною, наприклад, з неналежним виконанням обов`язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії.
Крім того, пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».
За таких обставин, враховуючи те, що на підставі зібраних у справі доказів судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів пенсії у розмірі 4045,66 гривень як і не встановлено наявності рахункової помилки, то відповідно до статті 1215 ЦК України, зазначена сума поверненню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного судового рішення 03 березня 2020 року.
Реквізити сторін:
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, адреса місцезнаходження майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддяЛ. М. Сливка
Судове рішення № 88010098, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 27.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/23097/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: