Ухвала суду № 88008220, 27.02.2020, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кс/447/159/20 Справа №447/991/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 р. Слідчий суддя Миколаївського районного суду Львівської області Карбовнік І.М., за участю секретаря судових засідань Данилів О.І.., розглянувши клопотання заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області молодшого радника юстиції Гошовського Миколи Васильовича про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019140250000046 від 07.02.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст.191 КК України,-

в с т а н о в и в:

до Миколаївського районного суду Львівської області надійшло клопотання заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області молодшого радника юстиції Гошовського Миколи Васильовича про арешт майна, у якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 23 липня 2018 року між Тростянецькою сільською радою Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області з однієї сторони, та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 , з другої сторони, укладено договір підряду №23, відповідно до предмету якого підрядник – ФОП ОСОБА_1 зобов`язується в обумовлений термін у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи: «Капітальний ремонт даху народного дому на вул. Шевченка, 20 в селищі Липівка Миколаївського району Львівської області». Фінансування вказаних робіт здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету відповідно до рішення Тростянецької ОТГ №1771 від 26.03.2018, яким передбачено виділення коштів на суму 1100000, 00 грн. Загальна вартість вказаного договору відповідно до п.2.1 становить 992911,48 грн. Строк дії договору до 31.12.2018.

Згідно дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ 112181911594 та наказу №1 від 21.05.2018, виданого ФОП ОСОБА_1 , виконробом та відповідальним виконавцем робіт на вказаному об`єкті будівництва був ОСОБА_2 , який будучи уповноваженим нотаріально посвідченою довіреністю серії НМЕ №65027 від 30.10.2017, представляти інтереси ФОП ОСОБА_1 у всіх державних, громадських, кооперативних та інших установах, укладати всі передбачені законом договори, зміни та доповнення до них з правом розпорядчого підпису та підпису бухгалтерсько-фінансових документів, яка одночасно є його дружиною, використовуючи найманих працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності в інтересах ФОП ОСОБА_1 , був таким чином службовою особою та виконував організаційно – розпорядчі та адміністративно – господарські функції.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_3 , використовуючи найманих працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності, підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року форми КБ-2в, до якого в Розділі 1. «Демонтаж» та Розділ 2. «Дах» внесені недостовірні відомості про виконання у серпні 2018 фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 робіт по об`єкту «Капітальний ремонт даху народного дому на вул. Шевченка, 20 в селищі Липівка Миколаївського району Львівської області», достовірно знаючи, що вказані роботи в повному обсязі не виконано та фактично не використано матеріалів, що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи №01/20 від 05.02.2020. В подальшому вказаний акт ОСОБА_2 подав на підписання голові Тростянецької ОТГ ОСОБА_4 .

Так, згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 01/20 від 05.02.2020 вбачається, що завищення вартості робіт, що увійшли у акти виконаних будівельних робіт підрядника ФОП ОСОБА_1 по об`єкту «Капітальний ремонт даху Народного дому на вул. Шевченка, 20 в селищі Липівка Миколаївського району Львівської області», до вартості фактично виконаних робіт по вищевказаному об`єкту становить 137 540,43 грн.

Зазначений акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року форми КБ-2в став підставою для проведення взаємних розрахунків відповідно до платіжних доручень № 692 від 27.07.2018 та № 840 від 11.09.2018 між Тростянецькою ОТГ (розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_1 (розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ) на загальну суму 820 804.21 грн.

Так, 31.07.2018 (авансовий платіж в сумі 297 873,44 грн.) та 12.09.2018 (платіж в сумі 522 930,77 грн.) з казначейського рахунку Тростянецької ОТГ № 35425199092924 на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , який відкритий в Західному ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», перераховано кошти в на загальну суму 820 804,21 грн. за виконання робіт зазначених Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 форми КБ-2в.

В результаті вищенаведеного, незаконними діями ОСОБА_2 , вчиненими за попередньою змовою групою осіб із ФОП ОСОБА_3 , вчинено заволодіння бюджетними коштами Тростянецької ОТГ, чим завдано збитків вказаній сільській раді на загальну суму 137 540, 43 грн.

Згідно інформаційної довідки №201599625 від 24.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у приватній власності ОСОБА_3 на даний час перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 4623682000:07:000:0248, площею 0,1378 га, що знаходиться на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_3 з метою відшкодування шкоди, завданої ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, оскільки ним в групі осіб з ОСОБА_2 завдано місцевому бюджету Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області збитків на загальну суму 137 540, 43 гривень.

Слідчий суддя перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов наступних висновків.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.ст. 170-171 КПК України.

Ч. 2. ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що майно може бути використано для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб та оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 172, 173, КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт з забороною відчуження на належне ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючому без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваному у кримінальному провадженні № 12019140250000046 від 07.02.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 – ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 4623682000:07:000:0248, площею 0,1378 га, що знаходиться на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборонити розпоряджатись майном, на яке накладено арешт, без заборони його використання.

Виконання ухвали доручити зхаступнику керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області молодшому раднику юстиції Гошовському Миколі Васильовичу.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК за клопотанням власника володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.

Слідчий суддя Карбовнік І. М.