Рішення № 88007835, 27.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/17125/19

Провадження №2/522/2184/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий Альянс», Моторне (Транспортне) Страхове Бюро України, ОСОБА_2 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та відшкодування вартості ремонтно-відновлювальних робіт,

ВСТАНОВИВ:

До суду 08.10.2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий Альянс», Моторне (Транспортне) Страхове Бюро України, ОСОБА_2 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та відшкодування вартості ремонтно-відновлювальних робіт.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.03.2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Toyota», державний номер НОМЕР_1 , в м. Одесі по вул. Арнаутська, не вправився з керуванням та допустив наїзд на припарковані автомобілі, в тому числі на автомобіль BYD F-3, державний номер НОМЕР_2 . Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП. Власником автомобіля BYD F-3, державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 . Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в «СК «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС», куди позивач звернувся із відповідним повідомленням про настання події, що мають ознаки страхового випадку та з заявою про виплату страхового відшкодування, однак листом від 11.04.2019 року «СК «ЄВРПОЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» повідомила про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки у страховика відсутні документи, які могли б підтвердити правомірність керування останнім автомобілем на іноземній реєстрації. В свою чергу страховиком не було проведено розслідування страхового випадку, як того вимагає ст. 34 вказаного закону. Своїми діями та бездіяльністю страховиком опосередковано було покладено обов`язок доказування правомірності керування ОСОБА_2 , автомобілем «Toyota» на позивача, хоча такий обов`язок не передбачений жодним законом, на відміну від обов`язку страховика суворо дотримуватись законодавства при врегулюванні страхового випадку.

Позивач, не погодившись з такими діями страховика звертався з скаргою до наглядового органу – Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фін послуг. Листом від 23.04.2019 року позивача було повідомлено, що за наведених обставин є всі підстави для отримання страхового відшкодування між МТСБУ, в порядку ст. 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Посилання страховика на неправомірність керування автомобілем ОСОБА_2 не підтверджено жодними доказами. Таким чином позивач прийшов до висновку про пред`явлення позову про солідарне стягнення вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу з СК «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» та МТСБУ.

Щодо вимоги до відповідача ОСОБА_2 , на момент ДТП він керував транспортним засобом та визнаний винним у скоєнні ДТП. Різниця між страховою виплатою та вартістю відновлювального ремонту складає 17960,23 грн., тому позивач вважає, що дана сума підлягає стягненню з ОСОБА_2 на корить позивача.

22.10.2019 року до суду надійшла відповідь з ГУ ДМС в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 06.11.2019 року позов було залишено без руху. Недоліки позову були усунуті представником позивача 25.11.2019 року.

Ухвалою суду від 04.12.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання 26.12.2019 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись належним чином, розгляд справи відкладено на 30.01.2020 року.

08.01.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно яких представник відповідача ПрАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» просив відмовити ОСОБА_1 у позовних вимогах до ПрАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» у повному обсязі. В обґрунтування чого зазначено, що 31.05.2017 року Товариством укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6487986 з ЕОООД «Дилижанс-Авто Транс». Транспортним засобом, зазначеним в Полісі, є автомобіль Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 . 10.03.2018 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю т.з. Тойота, д.н. НОМЕР_1 , власником якого є ЕООД «Дилижанс-Авто Транс», під керуванням ОСОБА_2 , який скоїв зіткнення з припаркованими автомобілями одним з яких є автомобіль BYD F-3, д.н. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_1 .

Представник відповідача зазначив, що 12.03.2018 року до Відповідача звернувся Позивач з письмовим повідомленням про подію. 14.03.2018 року Товариством було здійснено запит до управління патрульної поліції м. Одеси для отримання інформації стосовно ДТП, що сталася 10.03.2018 року. 14.03.2018 року Товариством було здійснено запит до Державної фіскальної служби України, про відповідь на даний запит Товариство не отримувало. 20.03.2018 року за участю водія пошкодженого ТЗ було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та визначено перелік пошкоджень. Протокол огляду підписано водієм пошкодженого ТЗ без зауважень стосовно визначених у переліку наявних пошкоджень. 02.05.2018 року позивачем надано Відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування.

З метою розслідування обставин випадку, що має ознаки страхового, та враховуючи, що ні водій ТЗ Тойота, д.н. НОМЕР_1 , ні Страхувальник взагалі не зверталися до Відповідача 2, ПрАТ «Європейський страховий альянс» Листами за вих.№1041-1/13 від 12.04.2018 року та №1430-/13 від 17.05.2018 року повідомило Страхувальника та ОСОБА_1 про вимоги до оформлення документів щодо транспортних засобів, які не ввезені на територію України та зареєстровані в інших країнах, та запросило у них необхідні документи. Крім цього, Товариство повідомило, що у випадку відсутності документів, що підтверджують комерційне використання транспортного засобу, такий автомобіль відноситься до категорії транспортних засобів особистого користування, у зв`язку з чим необхідно надати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту українського зразка). Запитувані документи Відповідачем не було отримано. Зважаючи на відсутність документів, підтверджуючих правомірність володіння транспортним засобом на момент ДТП на території України, транспортний засіб Тойота д.н. НОМЕР_5 не є забезпеченим за Полісом, а тому відсутні підстави для визнання випадку з ним стразовим та здійснення виплати страхового відшкодування може бути переглянуте.

Враховуючи зазначене, представник вважає, що порушень законодавства в діях Відповідача 2 немає, тому позовні вимоги ОСОБА_3 до ПрАТ «Європейський страховий альянс» є безпідставними та необґрунтованими.

11.01.2020 року представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Дубовкою С.А. надано відзив на позовну заяву, відповідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 в повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 не є особою, на яку покладається обов`язок відшкодувати завдану матеріальну шкоду, так як він не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, як особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку із виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Крім того, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, та під час виконання трудових обов`язків, незалежно від характеру такої шкоди (матеріальна або моральна) відшкодовується власником цього джерела підвищено небезпеки, а не безпосередньо водієм. Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм, на підтвердження перебування у трудових відносинах надано копію трудового контракту від 04.12.2017 року.

28.01.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Моторно (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) відповідно якого представник вважає, що відмова страховика у визнанні даної пригоди страховим випадком та здійснення страхової виплати потерпілій особі з тієї підстави, що у страховика відсутні документи, що підтверджують правомірність володіння та користування транспортним засобом «Тойота Авенсіс» д.н. НОМЕР_1 , є такою, що не відповідає положенням чинного законодавства. Страховиком не оспорюється сам факт укладання договору обов`язкового страхування АК №6487986. Вірними, встановленими та неспростованими є данні про особу (юридичну особу), яка уклала договір. Відповідними і є данні щодо забезпеченого автомобіля, його марка, модель, рік випуску, номер кузова, місце реєстрації. Отже, за сукупністю вищевказаних даних можна дійти обґрунтованого висновку, що автомобіль, яким 10.09.2018 року керував ОСОБА_2 був забезпечений полісом обов`язкового страхування АК №6487986, реалізований ПАТ «Європейський страховий альянс». За наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на цей транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.04.2019 по справі №910/14693/17. МТСБУ не є страховиком, не реалізує страхові продукти, не отримує з цього прибутки, та не є стороною в договорі страхування, у зв`язку з чим просив відмовити у позовних вимог до МТСБУ.

29.01.2020 року електронною поштою до суду надійшло клопотання представника ПрАТ «Європейський страховий альянс» визнати причину неявки відповідача 2 в судове засідання поважною та просив розглянути клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

В судове засідання 30.01.2020 року з`явились представник позивача ОСОБА_4 , представник відповідача МТСБУ – Панасюк О.М., представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 . Представник позивача підтримав позовну заяву з підстав викладених в неї, представники відповідачів підтримали подані відзиви, в судовому засіданні було оголошено відзив від ПрАТ «Європейський страховий альянс» та оголошено перерву до 19.02.2020 року для проведення судового засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання в режимі відеоконференції 19.02.2020 року, з`явились представники сторін по справі, представником відповідача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копію подорожного листа службового легкового автомобіля від 10.03.2018 року, яке було задоволено в судовому засіданні. Представник відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» - Чалая І.М. надала пояснення та підтримала раніше поданий відзив на позовну заяву. Суд оголосив перерву до 27.02.2020 року.

В судове засідання в режимі відеоконференції 27.02.2020 року з`явились представник позивача ОСОБА_4 , представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 , представник відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» - Чалая І.М., представник відповідача МТСБУ надав заяву про розгляд справи без його участі. Сторони, що з`явились в судове засідання підтримали раніше поданні пояснення, оглянуто оригінал подорожнього листа.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.03.2018 року в м. Одесі, по вул. М. Арнаутська, 102 сталося дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Toyota Avensis д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та безпечного бокового інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Renault Clio д.н. НОМЕР_6 , скоїв наїзд на припарковані автомобілі Byd F-3 д.н. НОМЕР_2 автомобіль Hyundai Sonata д.н. НОМЕР_7 , також по інерції автомобіль Byd F-3 д.н. НОМЕР_2 в`їхав в автомобіль Hyundai Sonata д.н. НОМЕР_7 , чим порушив п. 13.1 ПДР України. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Власником автомобіля Byd F-3 д.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 про що свідчить свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 (а.с.79).

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 28.11.2018 року залишено без змін Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25.10.2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 85-86).

Транспортний засіб Toyota Avensis д.н. НОМЕР_1 на момент ДТП був забезпечений Полісом № НОМЕР_9 , відповідно якого страховиком є ПрАТ «Європейський страховий альянс» (а.с.7).

ПрАТ «Європейський страховий альянс» уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6487986 з ЕООД «Дилижанс-Авто Транс» (а.с. 68).

Позивач 12.03.2018 року звернувся з письмовим повідомленням про подію (а.с. 69).

14.03.2018 року страховою компанією було здійснено запит до управління патрульної поліції м. Одеси для отримання інформації стосовно ДТП, що сталося 10.03.2018 року (а.с. 70).

14.03.2018 року страховою компанією було здійснено запит до Державної фіскальної служби України (а.с. 71).

20.03.2018 року за участю водія пошкодженого транспортного засобу було проведено огляд пошкоджень транспортного засобу Byd F-3, д.н. НОМЕР_2 та визначено перелік пошкоджень (а.с. 73).

23.04.2018 року Позивачем надано страховій компанії заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 80). , а також заяву його представником по довіреності від 08.02.2019р.(а.с.87).

Листом від 27.02.2019р. №903/13 (а.с.88). ПрАТ «Європейський страховий альянс» повідомив ОСОБА_6 , який діяв від імені позивача ОСОБА_1 , що зважаючи на відсутність документів, підтверджуючих правомірність володіння ТЗ страхувальником на момент ДТП на території України, ТЗ Toyota Avensis д.н. НОМЕР_1 не є забезпеченим за полісом, а тому відсутні підстави для здійснення виплати страхового відшкодування.

При цьому представник відповідача не надав доказів щодо підтвердження відправлення та отримання даних запитів та доказів щодо повторного витребування вказаної ними у запитах інформації.

Листом від 11.04.2019 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» повідомив ОСОБА_6 , який діяв від імені позивача ОСОБА_1 , що товариству необхідно отримати документи, які б підтверджували правомірність володіння та користування страхувальником (водієм), транспортним засобом Toyota Avensis, д.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП на території України. Станом на 10.04.2019 року відповідні документи не були надані на адресу Товариства, а отже, відсутні підстави для здійснення виплати страхового відшкодування. (а.с. 91). Судом також вставлено , що підтверджується поясненнями представника СК що фактично це є відмовою у виплаті шкоди. Також вказаний ТЗ був оглянути представником страхової компанії, про що свідчить протокол огляду ТЗ від 29.03.2018р. (а.с.73).

Згідно звіту №27-04/18 від 20.06.2018 року складеного ФОП ОСОБА_7 вартість відновлювального ремонту автомобіля BYD F-3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП, на дату оцінки 27 квітня 2018 року, визначається рівною 84827,11 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BYD F-3, д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП, на дату оцінки 27.04.2018 року визначається рівною 66866,88 грн. (а.с. 11-28).

Відповідно Трудового договору №б/н від 04.12.2017 року (складеного на російський мові в м. Софія) ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ЕООД «Дилижанс-Авто Транс» щ 04.12.2017 року по 03.12.2018 року (а.с. 108-109).

Згідно пункту 20 Трудового договору №б/н від 04.12.2017 року, за нанесену шкоду майну компанії, а також спричинену матеріальну шкоду третім особам в процесі експлуатації майна компанії, відповідальність в повній мірі несе співробітник компанії.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.1ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, за змістом статей 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

При цьому в Законі № 1961-IV визначено порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку це та сума, яку за Законом № 1961-IV має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Відповідно до положень статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Листом від 11.04.2019 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» повідомив ОСОБА_6 , який діяв від імені позивача ОСОБА_1 , що товариству необхідно отримати документи, які б підтверджували правомірність володіння та користування страхувальником (водієм ОСОБА_8 ), транспортним засобом Toyota Avensis, д.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП на території України. Станом на10.04.2019 року відповідні документи не були надані на адресу Товариства, отже фактично страхова компанія відмовила у здійсненні страхового відшкодування, однак без наведення відповідного обґрунтування цього. При цьому суду не є зрозумілим чому само потерпіла сторона , тобто позивач повинен був надавати страховій компаній ці документи.

Вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначений статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак дана стаття не містить посилань на відсутність документів, які б підтверджували правомірність володіння та користування страхувальником (водієм) транспортним засобом, як підстава для відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Разом з тим статтею 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначені дії страховика та МТСБУ після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), на підтвердження виконання зазначених дій, представником ПрАТ «Європейський страховий альянс» наданій копії запитів до УПП в м. Одесі та ДФС України, однак доказів щодо направлення даних запитів чи отримання даних запитів запитуваним органам суду не надано. Отже, фактично відсутність документів для встановлення необхідних обставин страховику, які не надані не з вини позивача, відповідно до спеціального закону також не є підставою для відмови у страховому відшкодуванні.

Посилання страховика на положення ст. 380 Митного кодексу України щодо незаконного володіння (управління) забезпеченим транспортним засобом є необґрунтованим, так як ПрАТ «Європейський страховий альянс» належними та допустимі доказами не довів, що водій, який керував відповідним транспортним засобом, робив це без належного дозволу. При цьому, на думку суду, при укладанні страхового полісу страховик здійснював розумну обачність, уклавши його, а тому саме на страховика покладаються певні обов`язку з виконання даного полісу при настанні страхового випадку.

Відповідно до п 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Отже, за наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на цей транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 910/14693/17.

Стосовно посилання відповідача ОСОБА_2 у відзиві на позов, що завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм не узгоджується з наданим доказом представником щодо перебування у трудових відносинах, оскільки саме з Трудового договору №б/н від 04.12.2017 року, а саме пункту 20, вбачається, що за нанесену шкоду майну компанії, а також спричинену матеріальну шкоду третім особам в процесі експлуатації майна компанії, відповідальність в повній мірі несе співробітник компанії. З огляду на це, дійсно різниця між страховою виплатою, яка підлягає до стягненню та вартістю відновлювального ремонту підлягає стягненню з винуватця ДТП на користь позивача.

Позивач посилаючись на висновок звіт експерту №27-04/18 зазначає, що різниця між страховою виплатою, яка підлягає до стягненню та вартістю відновлювального ремонту складає 84827,11-66866,88=17960,23 гривень та підлягає стягненню на користь позивача з винуватця ДТП ОСОБА_2 .

При цьому суд вважає що вимога до МТСБУ не підлягають задоволенню, оскільки вони не є належним відповідачем. Також в даному випадку не передбачена солідарна відповідальність.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення страхового відшкодування з ПрАТ «Страхова компанія «Європейський Страховий Альянс» та різницю між вартістю та страховим відшкодуванням з ОСОБА_2 . Задовольняючи позовну заяву частково, суд виходить з того, що відсутні підстави відповідно до закону для солідарного стягнення з МТСБУ, оскільки страхове відшкодування підлягає до стягненню зі страхової компанії.

Крім того відповідно до ст.133, ч.2 ст.141 ЦПК України також є обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення судових витрат в розмірі 848,28 грн., які підлягають до стягнення з відповідачів ПрАТ «Європейський страховий Альянс» та ОСОБА_2 пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись; ст.ст.. 1, 2, 11, 15, 16, 22, 23, 988, 990, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.1 ст. 223, ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України;

ВИРІШИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ПрАТ «Європейський страховий Альянс», Моторне (Транспортне) Страхове Бюро України, ОСОБА_2 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та відшкодування вартості ремонтно-відновлювальних робіт – задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Європейський Страховий Альянс» (ЄДРПОУ 19411125, м. Київ, вул. Ямська, 28, літера А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування в розмірі 66866 (шістдесят шість тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень 88 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) різницю між вартістю та страховим відшкодуванням в розмірі 17960 (сімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 23 копійки.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Європейський Страховий Альянс» (ЄДРПОУ 19411125, м. Київ, вул. Ямська, 28, літера А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) витрати на сплату судового збору у розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) витрати на сплату судового збору у розмірі 179 (сто сімдесят дев`ять) гривень 58 копійок.

В задоволенні вимог до ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) Страхового Бюро України – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 04.03.2020 року.

Суддя Л.В. Домусчі