Рішення № 88007751, 25.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/828/20

Справа № 522/7321/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб – приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежан Андрія В`ячеславовича, ОСОБА_4 , про визнання недійсним договорів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участі третьої особи – приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежан Андрія В`ячеславовича, згідно якого просив: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 24.10.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бежан А.В., зареєстрований в реєстрі за №3830; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 09.10.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бежан А.В., зареєстрований в реєстрі за №3659.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.01.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2018 року шлюб між сторонами розірвано. Під час шлюбу на спільні кошти сторонами було придбано квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Шляхом виділу частки з об`єкту нерухомого майна було виділено квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 продала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_3 ще за час шлюбу з позивачем, проте без отримання його згоди на продаж. Також ОСОБА_2 продала без дозволу позивача квартиру АДРЕСА_3 відповідачу ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 03.06.2020 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.07.2019 року.

Розгляд справи у підготовчому засіданні 09.07.2019 року був відкладений, у зв`язку з неявкою сторін, враховуючи думку представника ОСОБА_2 , на 28.08.2019 року.

У підготовчому засіданні 28.08.2019 року було заявлено відвід головуючому представником позивача ОСОБА_5 .

Ухвалою від 28.08.2019 року заяву про відвід залишено без задоволення, провадження у справі зупинено.

Ухвалою судді Донцова Д ОСОБА_6 . від 30.08.2019 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 про відвід судді Бондаря В.Я.

Ухвалою суду від 11.09.2019 року провадження у справі поновлено, судове засідання призначене на 04.11.2019 року.

Розгляд справи у підготовчому засіданні 04.11.2019 року було відкладено на 05.12.2019 року, у зв`язку з задоволенням відповідного клопотання представника позивача ОСОБА_5 .

У підготовчому засіданні 05.12.2019 року ОСОБА_4 було виключено з кола відповідачів та залучено до участі у справі в якості третьої особи, протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 16.01.2020 року.

Ухвалою суду від 05.12.2019 року заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_5 про зміну підстав позову від 21.11.2019 року було повернуто позивачу, у зв`язку з тим, що заява містила зміну предмету та підстав позову.

Розгляд справи у судовому засіданні 16.01.2020 року було відкладено у зв`язку з задоволенням однойменного клопотання представника ОСОБА_2 , на 25.02.2020 року.

У судовому засіданні 25.02.2020 року представник позивача – ОСОБА_5 та представник відповідачів – Шинкаренко ОСОБА_7 .В. просили затвердити мирову угоду. Від вступних слів відмовилися.

Ухвалою суду від 25.02.2020 року було відмовлено у затвердженні мирової угоди.

Ухвалою суду від 25.02.2020 року було відмовлено у задоволені заяви представників сторін про затвердження мирової угоди.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.10.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири, зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бежан А.В. за №3659, згідно умов якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_4 купив квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.187).

24.10.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири, зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бежан А.В. за №3830, згідно умов якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.186).

Заявою, зареєстрованою 25.11.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кисельова О.В. за №924, згідно якою ОСОБА_1 надав згоду дружині ОСОБА_2 на укладення будь-яких не заборонених чинним законодавством України правочинів щодо розпорядження майном, що є їх спільною власністю подружжя. Строк дії заяви три роки, тобто до 25.11.2019 року (т.1 а.с.178).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 15.01.2015 року по 05.12.2018 року, про що свідчить рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/19496/18 від 05.12.2018 року (т.1 а.с.51).

Договори купівлі-продажу квартири були вчинені ОСОБА_2 під час шлюбу та за період дії заяви ОСОБА_1 на вчинення дружиною правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Таким чином, доводи позивача про відсутність дозволу на вчинення дружиною ОСОБА_2 дозволу на вчинення правочинів щодо спільного майна подружжя спростовуються матеріалами справи.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 7 ст. 81 ЦПК України передбачає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд приходить до висновку, що позивачем не наведено та не надано жодного переконливого та належного доказу, згідно якого вбачалось би, що укладені між відповідачами та третьою особою договори купівлі-продажу слід визнати недійсними. Єдина підстава позову вказана позивачем спростована матеріалами справи.

Статтею 263 ЦПК України закріплено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено порушення його прав відповідачами по справі.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.05.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки від імені заявника при продажі земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , діяла ОСОБА_3 , яку він не уповноважував продавати земельну ділянку (т.1 а.с.136).

Суд не приймає до уваги вищевказаний витяг, оскільки він не стосується предмету доказування.

Згідно ч.9,10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, вжиті судом заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

На виконання вимог ухвали суду про забезпечення позову та про вжиття заходів зустрічного забезпечення позивачем було внесено на депозитний рахунок суду кошти у розмірі 3000, про що свідчить квитанція №0.0.1456484320.1 від 06.09.2019 року (т.1 а.с.167).

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 155 ЦПК України у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня набрання відповідним рішенням або ухвалою суду законної сили, відповідачем або іншою особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу. Якщо такий позов буде подано, зустрічне забезпечення діє як захід забезпечення позову у відповідному провадженні, а питання про його скасування вирішується одночасно з вирішенням цього позову по суті заявлених вимог, поверненням позовної заяви, відмовою у відкритті провадження у справі або залишенням вказаного позову без розгляду чи закриттям провадження.

Частиною 6 статті 155 ЦПК України закріплено, що у разі скасування зустрічного забезпечення грошові кошти, внесені особою на депозитний рахунок суду з метою зустрічного забезпечення, підлягають поверненню особі, яка здійснила таке зустрічне забезпечення, протягом п`яти днів з дня набрання законної сили ухвалою суду про скасування зустрічного забезпечення позову.

За викладених обставин, кошти внесені позивачем як зустрічне забезпечення підлягають повернення позивачу.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 ), за участі третіх осіб – приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежан Андрія В`ячеславовича ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), про визнання недійсним договорів – залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2019 року, якою було накладено арешт на квартиру загальною площею 47,1 кв.м., що знаходить за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна:1399511451101 та на квартиру загальною площею 51,4 кв.м., що знаходить за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1179894251101.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (65005, м. Одеса, вул. Бабеля 2) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) внесенні на депозитний рахунок кошти у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, які було сплачено на рахунок №37317035005435, отримувач: ТУ Державної казначейської служби України в Одеській області, згідно квитанції №0.0.1456484320.1 від 06.09.2019 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04.03.2020 року.

Суддя: В.Я. Бондар