Ухвала суду № 88007070, 04.03.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/7106/17

Провадження № 2/947/987/20

УХВАЛА

04.03.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі - Кириковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває на розгляді цивільна справа №520/7106/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 21 березня 2014 року, станом на 11 червня 2017 року, у розмірі 68800 гривень 26 копійок, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 24809 гривень 93 копійки; заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитом - 10110 гривень 01 копійка; заборгованості по пені - 30127 гривень 93 копійки; штрафу (фіксована частина) - 500 гривень 00 копійок; штрафу (процентна складова) - 3252 гривні 39 копійок.

02 липня 2018 року до суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по цій справі №520/7106/17 до набранням законної сили рішенням суду за наслідком розгляду цивільної справи №521/20302/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в особі філії «Южне Головне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про визнання договору недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, посилаючись на те, що банком на виконання кредитного договору №б/н від 21 березня 2014 року, було відкрито на її ім`я кредитну картку № НОМЕР_1 .

Відповідачка вказувала, що 28 лютого 2016 року приблизно о 19 годині відносно неї групою осіб було вчинено розбійний напад, за фактом якого було відкрито кримінальне провадження. Зазначала, що після розбійного нападу, того ж дня, об 20:50 годин бригадою швидкої медичної допомоги її у стані коми І ступеня було доставлено до відділення реанімації та інтенсивної терапії Багатопрофільного медичного центру «Університетська клініка №1 Одеського Національного медичного університету», де вона перебувала у ніч з 28 лютого 2016року по 29 лютого 2016року, а потім з 29 лютого 2016року продовжила курс стаціонарного лікування в КУ «Міська лікарня №8».

Стверджувала, що в результаті скоєння розбійного нападу, невідомі особи заволоділи належним їй майном, а саме її службовим посвідченням, платіжними картками ПАТ КБ «Приватбанк» та мобільним телефоном, в якому знаходились сім-картки із абонентськими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . Крім того, на час її перебування на лікуванні, 29 лютого 2016року об 0:50 годин, особами, що вчинили стосовно неї розбійний напад було здійснено операцію з отримання грошей в банкоматі готівкою у сумі 200,00грн. та об 01:40 проведено розрахунок в магазині на суму 122,93грн. Окрім зазначеного, 29 лютого 2016року о 13:30 хвилин вказаними особами за допомогою сервісу «Оплата частинами» укладено договір №16022903130926 купівлі ноутбуку на суму 24999,94грн., за яким доручено ПАТ КБ «Приватбанк» встановити регулярний платіж з картки № НОМЕР_4 на погашення заборгованості, у кількості 7 платежів у розмірі 3571,42грн., перший з яких 29.02.2016року, останній - 29.08.2016 року. Крім того, перед купівлею ноутбуку невідомою особою поповнено її картку на суму 2000,00грн. та 1600,00грн.

ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її брат ОСОБА_2 повідомив банк про факт викрадення у неї платіжних карток та мобільного телефону, а 01 березня 2016року вона особисто отримала нові картки у відділенні банку, замість вкрадених. Стверджувала, що неодноразово, а саме 28 березня 2016року, 18 травня 2016року та 03 листопада 2016року письмово повідомляла банк про обставини заволодіння невідомими особами її карток та телефону, проте відповідач її звернення ігнорує.

Посилаючись на те, що договір №18022903130926 від 29 лютого 2016 року укладений не уповноваженою на його укладення особою, в результаті оману та помилки, посилаючись на ст.ст. 215, 229, 230 ЦК України, ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду міста Одеси з вказаним позовом, в якому просить суд визнати недійсним кредитний договір №16022903130926 (SAMDNWFC00002913424) від 29.02.2016р., укладений шляхом обману в магазині «Ельдорадо» (ТОВ «Дієса»), розташованому в м. Одесі по вул. Новощепний ряд,2, від її імені без її на то згоди, усупереч її волі, не уповноваженими на його вчинення особами, використовуючи сервіс ПАТ КБ «Приватбанк» «Оплата частинами» за її платіжною карткою № НОМЕР_4 , викраденою 28.02.2016року під час вчинення стосовно неї розбійного нападу, за фактом якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016160500001727 за ч.1 ст.15 і п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України; відновити становище, яке існувало до порушення, визнавши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що не мала та не має будь-яких зобов`язань, заборгованості тощо перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором №16022903130926 (SAMDNWFC00002913424) від 29.02.2016р., укладений шляхом обману в магазині «Ельдорадо» (ТОВ «Дієса»), розташованому в м. Одесі по вул. Новощепний ряд,2, від імені позивачки без її на то згоди, усупереч її волі, не уповноваженими на його вчинення особами, використовуючи сервіс ПАТ КБ «Приватбанк» «Оплата частинами» за її платіжною карткою № НОМЕР_4 , викраденою 28.02.2016року під час вчинення стосовно неї розбійного нападу, за фактом якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016160500001727 за ч.1 ст.15 і п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, у тому числі щодо відсотків по ньому, пені, штрафних санкцій та всіх інших будь-яких нарахувань, проведених ПАТ КБ «Приватбанк» за цим договором, та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 01 листопада 2018 року зупинено провадження по цивільній справі №520/7106/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, до набранням законної сили судовим рішенням у цивільній справі №521/20302/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в особі філії «Южне Головне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про визнання договору недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Під час перевірки актуальності підстав для зупинення провадження в цій справі, судом встановлено, що за наслідком розгляду цивільної справи №521/20302/16-ц, 04 квітня 2017 року Малиновським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним договору та відновлення становища, яке існувало до порушення, залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання договору недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, задоволено частково. Визнано недійсним кредитний договір № 18022903130926 ( 16022903130926 ) (SAMDNWFC00002913424) від 29 лютого 2016 року, укладений від імені ОСОБА_1 в магазині «Ельдорадо» (ТОВ «Дієса»), розташованому по вулиці Новощепний ряд, 2 у місті Одесі, з використанням сервісу АТ КБ «Приватбанк» - «Оплата частинами» за платіжною карткою № НОМЕР_1 . Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовій збір у розмірі 2315,09 грн., витрати, пов`язані з явкою до суду представника позивача, у розмірі 4148,93 грн., добові представника позивача у зв`язку з переїздом до іншого населеного пункту у розмірі 5853,40 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15 липня 2019 року по справі №521/20302/16-ц рішення апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2017 року залишено без змін.

На підставі викладеного, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2019 року провадження по цивільній справі №520/7106/17 поновлено та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 20.11.2019 року відповідачка ОСОБА_1 заявила клопотання про витребування з АТ КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості за наданим кредитним лімітом за платіжною карткою № НОМЕР_1 , станом на 13.06.2017 року та станом на 27.06.2017 року, без врахування тіла кредиту, нарахованих процентів, пені, штрафів, будь-яких інших видів нарахувань за кредитним договором № 18022903130926 ( 16022903130926 ) (SAMDNWFC00002913424) від 29 лютого 2016 року, який відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2017 року по справі №521/20302/16-ц, визнано недійсним.

З урахуванням вищевикладеного, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, з метою економії процесуального часу, оскільки докази, які просить витребувати відповідач, безпосередньо стосуються предмета спору, є необхідними для ухвалення законного та обґрунтованого рішення по даній справі, а також з урахуванням встановлених обставин рішенням апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2017 року по справі №521/20302/16-ц, Київським районним судом міста Одеси 20 листопада 2019 року було постановлено ухвалу, якою клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено частково.

Витребувано з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» розрахунок заборгованості, станом на 11.06.2017 року, за кредитним договором №б/н від 21 березня 2014 року, за яким було видано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 , без врахування тіла кредиту, нарахованих процентів, пені, штрафів, будь-яких інших видів нарахувань, що утворилось внаслідок укладеного кредитного договору № 18022903130926 ( 16022903130926 ) (SAMDNWFC00002913424) від 29 лютого 2016 року, який відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2017 року по справі №521/20302/16-ц, визнано недійсним.

Витребувано з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» розрахунок заборгованості за тілом кредиту, з окремим зазначенням інформації про штрафи, пеню проценти, за кредитним договором №б/н від 21 березня 2014 року, за яким було видано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 , станом на 29 лютого 2016 року, до моменту виплати кредитних коштів на виконання укладеного кредитного договору № 18022903130926 ( 16022903130926 ) (SAMDNWFC00002913424) від 29 лютого 2016 року.

У зв`язку з чим, для отримання витребуваних судом доказів, судом було ухвалено відкласти судове засідання на 19 грудня 2019 року о 12 годині 00 хвилин.

Копія зазначеної ухвали суду була направлена на адресу позивача АТ КБ «Приватбанк», а саме: м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, 50, яка особисто зазначена позивачем у позові, як адреса для листування.

Станом на 19.12.2019 року до суду не надходило поштових повідомлень про вручення позивачеві копії вказаної ухвали суду, однак 19.12.2019 року на електронну скриньку суду надійшла заява від представника позивача АТ КБ «Приватбанк» за вх. ЕП-8947/19, в якій останній просив суд відкласти судове засідання та особисто повідомив, що здійснює дії з надання додаткових доказів.

Надалі до суду були повернуті поштові повідомлення про вручення поштових відправлень за №6508007027260, №6508007105520, відповідно до яких АТ КБ «Приватбанк» отримав копію ухвали суду від 20.11.2019 року: 03.01.2020 року та 17.02.2020 року відповідно.

Станом на 04.03.2020 року до суду не надходило від представника позивача АТ КБ «Приватбанк» ані витребуваних судом доказів на виконання ухвали суду від 20.11.2019 року, ані будь-яких повідомлень щодо неможливості або наявності причин, що ускладнюють виконання ухвали суду.

У той же час, в ухвалі суду від 20.11.2019 року, судом у відповідності до ч.7-9 ст. 84 ЦПК України, було роз`яснено, що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, необхідно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Отже, станом на 03.03.2020 року ухвала Київського районного суду міста Одеси від 20.11.2019 року про витребування доказів, залишається не виконаною з боку позивача без поважних причин, отримавши копію такої ухвали суду 03.01.2020 року, тобто більше ніж два місяців.

Представник позивача у судове засідання 04.03.2020 року також не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином.

Відповідачка в судовому засіданні 04.03.2020 року вважала за доцільне залишити позов без розгляду, у зв`язку з невиконання позивачем доказів по справі.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 258 ЦПК України встановлено, що судовими рішеннями є: 1)ухвали; 2)рішення; 3)постанови; 4)судові накази.

Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Відповідно до вимог статті 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Крім того, згідно з ч.2 ст.43 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Враховуючи те, що позивачем у визначений судом строк, без поважних причин на протязі двох місяців не подані витребувані судом докази на виконання ухвали суду від 20.11.2019 року, яка отримана позивачем, а також не повідомлено про причини неможливості надання таких доказів, суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду.

Судом також враховується, що відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що залишення позову без розгляду у даному випадку не можна вважати обмеженням позивача у доступі до правосуддя, оскільки він має право на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на тому, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Керуючись ст. 84, 257 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що залишення позову без розгляду, не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено - 04.03.2020 року.

Головуючий Калініченко Л. В.