Ухвала суду № 88004682, 04.03.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4901/19

Номер провадження 1-кп/629/148/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря Бєловол О.О.,

прокурора Шульги Ю.М.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

захисника Остапенко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова Харківської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, не заміжньої, яка має малолітню дитину, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться дане кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_2 строку раніше обраного запобіжного заходу – тримання під вартою, вказуючи на існування ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду.

Обвинувачена ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала в повному обсязі, просила обрати більш м`який запобіжний захід – домашній арешт, вказала, що має малолітню дитину, яка проживає у патронатній сім`ї, і їй потрібно її забрати. Також зазначила, що будь-яких змін у її сімейному, матеріальному, соціальному житті не відбулося.

Захисник обвинуваченої Остапенко С.Ю., потерпілий ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала в повному обсязі, захисник просила обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд вважає за можливим розглянути заявлені клопотання одночасно.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), ст.ст. 148, 155 КПК України, для обрання або для зміни підозрюваному міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, необхідно наявність підстав вважати, що дана особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, буде намагатися або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини в справі, а також продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу особистості особи (їх характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки під час розслідування злочинів (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Судом з`ясовано, що обвинувачена не заміжня, не має постійного місця проживання, заощаджень не має, офіційно не працює, має слабкі соціальні зв`язки, має дитину, яка на теперішній час проживає в патронатній родині, була притягнута до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків

Суд бере до уваги вимоги п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, що обвинувачена, має на розгляді не вирішене кримінальне провадження за п`ятьма епізодами, 25.02.2020 року до суду надійшов новий обвинувальний акт, за яким обвинуваченій пред`явлено обвинувачення ще за трьома епізодами, та суд вважає доведеним, що особа, перебуваючи на волі, переховувалася від суду, перешкоджала кримінальному провадженню, та враховує існування обставин, які свідчать про те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є наявними, а саме:

- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачена обвинувачується у вчиненні умисних середньої тяжкості злочинів, маючи на розгляді не вирішене кримінальне провадження, під час знаходження справи в суд, у відношенні обвинуваченої надійшло три новий обвинувальних акта,, двічі притягувалася до адміністративної відповідальності за скоєння дрібних крадіжок, обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, не має сталих соціальних зв`язків,

- можливість переховування від суду, що підтверджується відсутністю міцних соціальних зв`язків, не має офіційних джерел існування, не має заощаджень для самостійного забезпечення своїх потреб, за місцем реєстрації не проживає, була відсутня за місцем мешкання, в судові засідання не з`являлась, була оголошена у розшук.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводить захисник обвинуваченої, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої і виконання процесуальних рішень по справі.

Таким чином, в суду немає підстав вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, а тому є необхідним продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

Оголосити перерву до 28.04.2020 року до 12:00 години.

Клопотання прокурора – задовольнити.

Клопотання захисника обвинуваченої Остапенко С.Ю. залишити без задоволення.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченій у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до 02 травня 2020 року в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня постановлення ухвали, а саме з 04.03.2020 року.

Копію даної ухвали направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя К.Ш.Харабадзе