Вирок № 88004370, 04.03.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/99/20

Номер провадження 1-кп/623/168/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Гриценко О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм, Харківської області кримінальне провадження № 12019220320000330 від 06.04.2019 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюма Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, який не має на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку, не є особою з інвалідністю, раніше судимого:

1) 06.03.1993 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 213 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік;

2) 12.01.1995 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 141, ст. 105, ст. 42 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 06.09.1999 по відбуттю строку покарання;

3) 16.08.2002 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 15.12.2004 умовно-достроково з невідбутим терміном 1 рік 1 місяць 2 дні;

4) 18.02.2008 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

5) 15.09.2009 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 10.08.2013 по відбуттю строку покарання;

6) 29.07.2015 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 395, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, звільнений 04.01.2018 умовно-достроково з невідбутим терміном 8 місяців 15 днів,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 , контактний телефон НОМЕР_2 , -

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за скоєння корисливих злочинів проти власності, звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно вчинив корисливі злочини проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , повторно, в нічний час в кінці березня 2019 року, більш точні дата та час ані в ході досудового розслідування, ані під час судового розгляду не встановлені, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою особистого збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно для власника та сторонніх осіб, усвідомлюючи, що його дії ніким не помічені, шляхом вільного доступу з оглядового колодязю мережі водопостачання ІКВ ВКП, розташованого поблизу будинку № 42 по вул. Крутій в м. Ізюм Харківської області, таємно викрав чавунну кришку каналізаційного люку, діаметром 580 мм., яка належить Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення - злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій стороні Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4014/19 від 06.12.2019, матеріальну шкоду на суму 312 грн. 50 коп.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 , повторно, в ніч на 09.11.2019, більш точний час ані в ході досудового розслідування, ані під час судового розгляду не встановлений, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою особистого збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно для власника та сторонніх осіб, усвідомлюючи, що його дії ніким не помічені, шляхом вільного доступу з оглядового колодязю мережі водовідведення ІКВ ВКП, розташованого поблизу будинку № 39 по просп. Незалежності в м. Ізюм Харківської області, таємно викрав чавунну кришку каналізаційного люку, діаметром 580 мм., яка належить Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення - злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій стороні Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4016/19 від 06.12.2019, матеріальну шкоду на суму 406 грн. 25 коп.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , повторно, в ніч на 14.11.2019, більш точний час ані в ході досудового розслідування, ані під час судового розгляду не встановлений, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою особистого збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно для власника та сторонніх осіб, усвідомлюючи, що його дії ніким не помічені, шляхом вільного доступу з оглядового колодязю мережі водовідведення ІКВ ВКП, розташованого поблизу будинку № 6 по пров. Колодязному в м. Ізюм Харківської області, таємно викрав чавунну кришку каналізаційного люку, діаметром 590 мм., яка належить Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення - злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій стороні Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4015/19 від 06.12.2019, матеріальну шкоду на суму 406 грн. 25 коп.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 , повторно, близько 19 год. в кінці листопада 2019 року, більш точної дати ані в ході досудового розслідування, ані під час судового розгляду не встановлено, реалізуючи раптово виниклий прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою збагачення, діючи із корисливих мотивів, через незачинені вхідні двері проник до будинку АДРЕСА_2 , діючи таємно для власника та сторонніх осіб, усвідомлюючи, що його дії ніким не помічені, де з печей на твердому паливі, які знаходяться в кімнатах будинку, таємно викрав: металеві двоконфоркові плити без кілець у кількості 2 шт., розміром 65х40 см. кожна, загальною вартістю з урахуванням зносу 910 грн., металеві дверцята 1 шт., розміром 23х15 см., вартістю з урахуванням зносу 149 грн. 45 коп., металеві одинарні колосники у кількості 2 шт., довжиною 30 см. кожний, шириною 4 см. кожний, загальною вартістю з урахуванням зносу 65 грн. 80 коп., що належать ОСОБА_2 .

Після чого ОСОБА_1 залишив місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 , згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4179/19 від 18.12.2019, матеріальну шкоду на загальну суму 1125 грн. 25 коп.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

У сукупності ОСОБА_1 скоїв злочини, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та надав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінальних правопорушень, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. У скоєному щиро розкаявся та показав, що в нічний час доби в кінці березня 2019 року поблизу будинку № 42 по вул. Крутій в м. Ізюмі, та в нічний час доби 09 листопада 2019 року поблизу будинку № 39 по проспекту Незалежнсоті в м. Ізюмі він таємно викрав чавунні кришки каналізаційних люків, які здав на металобрухт, а отриманими від нього коштами розпорядився на власний розсуд. Після чого в нічний час доби 14.11.2019 року поблизу будинку № 6 по провулку Колодязному зняв чавунну кришку з каналізаційного люку, завантажив її на металеву тачку та повіз до річки, щоб розбити та здати на металобрухт, але був затриманий співробітниками поліції, яким добровільно повідомив про всі вчинені злочини. Після чого в кінці листопада 2019 року через незачинені двері проник до будинку АДРЕСА_3 , звідки з печей таємно викрав дві металеві двоконфоркові плити без кілець, одні металеві дверцята та металеві одинарні колосники, які спочатку мав намір залишити собі, але потім передумав і здав на пункт прийому металобрухту. Просив суд про поблажливість та призначення мінімального покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілого Іванченко В.В. в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, в яких зазначили про відсутність до обвинуваченого претензій матеріального характеру.

Прокурор Гриценко О.Г. просила суд визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України та з урахуванням пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, призначити покарання: за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позицій, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно з проникненням у житло.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень - злочинів, скоєних останнім.

Обставинами, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочинів.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, не одружений, не працює, хоча є особою працездатного віку, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально посередньо, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за злочини проти власності, військової служби не проходив, як раніше засуджений, про що свідчать копія паспорту громадянина України, характеристика з місця проживання, довідки лікарів, довідка Ізюмського ОМВК, вимога щодо судимості, копії вироків суду, та його особисті свідчення.

Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі, при вияленому середньому ризику небезпеки та високому ризику повторного кримінального правопорушення, може становити небезпеку для суспільства, у тому числі окремих осіб.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, віднесені до злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, відповідно.

Згідно досудової доповіді органу пробаціїї ризик вчинення повторного злочину оцінено як високий, а ризик небезпеки для суспільства був оцінений як середній.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкцій частин статей, що передбачають відповідальність за вчинені злочини.

Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, в тому числі і за злочини проти власності, суд вважає, що обвинуваченому необхідно обрати покарання в межах санкцій ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, наявність негативної кримінальної тенденції, дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за достатнє призначити йому покарання в межах санкції інкімінованих йому злочинів у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67, ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України, ст. ст. 2, 94, 351, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

-за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 за даним вироком рахувати з дня його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з проведенням:

-судово-товарознавчої експертизи№ 4014/19 від 06.12.2019 в розмірі 300 (триста) грн.,

-судово-товарознавчої експертизи№ 4015/19 від 06.12.2019 в розмірі 300 (триста) грн.,

-судово-товарознавчої експертизи№ 4016/19 від 06.12.2019 в розмірі 300 (триста) грн.,

-судово-товарознавчої експертизи№ 4179/19 від 18.12.2019 в розмірі 300 (триста) грн.,

а всього 1200 (одна тисяча двісті гривень), розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк»: НОМЕР_3 , виконавець: судовий експерт Зєлєніна Євгенія Володимирівна, номер облікової карти платника податків: НОМЕР_4 .

Скасувати арешт, накладений згідно:

- ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М. від 18.11.2019 на металеву кришку люка, товщиною 2,5 см., яка належить Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству (код ЄДРПОУ 24673063), юридична адреса: Харківська область, місто Ізюм, вулиця Чумацька, №11, металеву тачку без маркування, яка належить ОСОБА_1 ;

- ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченка П.П. від 05.12.2019 на кришку каналізаційного люку, діаметром 58 см., товщиною металу 2,5 см., зі слідами експлуатації та іржі на поверхні, яке знаходилось у тимчасовому володінні та вилучено у ОСОБА_5 в ході огляду речей від 04.12.2019, що належить на праві власності Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству (код ЄДРПОУ 24673063, юридична адреса: Харківська область, м. Ізюм, вул. Чумацька, 11), та зберігається в кабінеті № 97 Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пров. Георгіївський, 2;

- ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М. від 18.12.2019 на 11 шт. металевих фрагментів, які в цілому складають одне ціле - двокомфоркову плиту без кілець з печі на твердому паливі, розміром 65x40 см., зі слідами корозії, має дві комфорки діаметрами 25 см. та 17 см., товщиною металу 1 см.; 1 шт. металеві дверцята з печі на твердому паливі, розміром 23x15 см., зі слідами корозії, товщиною металу 1 см.; 2 шт. металевих колосників з печі на твердому паливі, довжиною кожний 30 см., шириною кожний 4 см., зі слідами корозії, товщиною металу 1 см., передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 .

Речові докази:

-металеву тачку без маркування - знищити,

-кришку каналізаційного люку, які знаходятьсяна зберігання у камері зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області - повернути представнику потерпілого під розписку;

-кришку каналізаційного люку, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області- повернути представнику потерпілого під розписку;

-11 шт. металевих фрагментів, які в цілому складають одне ціле - двокомфоркові плити без кілець з печі на твердому паливі, розміром 65х40 см., зі слідами корозії, має дві конфорки діаметрами 25 см. та 17 см., товщиною металу 1 см.; 1 шт. металеві дверцята з печі на твердому паливі, розміром 23х15 см., зі слідами корозії, товщиною металу 1 см.; 2 шт. металевих колосників з печі на твердому паливі, довжиною кожний 30 см., шириною кожний 4 см., зі слідами корозії, товщиною металу 1 см., вважати переданими потерпілій ОСОБА_2 під розписку.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т.Д. Бєссонова