Рішення № 88003949, 19.02.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8192/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Рiвненський мiський суд

в особi суддi - Ковальова І.М.,

при секретарі – Соломон О.М.

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в мiстi Рiвне спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до Рівненської митниці державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил звернувся ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав з підстав, викладених у адміністративному позові, просить суд їх задоволити та визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов`язки заступника начальника – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Рівненської митниці ДФС Шапірком М.П. №0147/20400/19 від 15 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.485 МК України та накладення адміністративного стягнення.

Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позов у якому просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача після ознайомлення з наданим представником позивача рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №140/1305/19 від 08 липня 2019 року за позовом приватного підприємства «Лідер Авто ОСОБА_2 » до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 року, яке набрало законної сили та має приюдиційне значення для вирішення даної справи, з приводу прийняття судом рішення по справі поклався на розсуд суду.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови в справі про порушення митних правил №0147/20400/19 від 15 квітня 2019 року винесеної виконуючим обов`язки заступника начальника – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Рівненської митниці ДФС Шапірко М.П., що громадянина України, директора ПП «Лідер Авто Захід» (код ЄДРПОУ 41202762, Волинська область м.Луцьк, вул.Карбишева, буд.1 офіс 402) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 485 Митного кодексу України. На громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 656468,19 грн.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні було встановлено, що 03 липня 2017 року між ПП «Лідер Авто захід» та іноземною компанією «SCANDIO IMPEX LIMITED PARTNERSHIP» було укладено міжнародний контракт №08/17S у відповідності до умов якого, продавець (іноземна компанія) зобов`язався поставити, а покупець (ПП «Лідер Авто Захід») зобов`язується прийняти та оплатити згідно інвойсів: автомобілі нові та вживані; тягачі, трактори і тракторні агрегати нові та вживані; мікроавтобуси та автобуси нові та вживані; та ін. Продавець здійснює відправку товару на умовах DAP згідно правил «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року.

01 червня 2017 року між ПП «Лідер Авто Захід» та іноземною компанією «AUTOSCOUT 24 S.R.O.» було укладено міжнародний контракт №05/17-А24 у відповідності до умов якого продавець (іноземна компанія) зобов`язався поставити покупцю (ПП «Лідер Авто ІНФОРМАЦІЯ_1 ») , а покупець оплатити автомобілі нові та бувші у використанні автомобілі та сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричипи нові та бувші у використанні та інше. Асортимент, кількість та ціни товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару. Продавець здійснює відправку товару на умовах DAP згідно правил «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року.

Саме на виконання умов довгострокових міжнародних контрактів на адресу ПП «Лідер Авто Захід» здійснювалась доставка вказаних в Акті перевірки транспортних засобів, що підтверджується відповідними інвойсами: №171021.1-SIL/LAZ від 21 жовтня 2017 року; №170916.8-SIL/LAZ від 16 вересня 2017 року; №170704.25-SIL/LAZ від04 липня 2017 року; №170623.5- ASC/LAZ від 23 червня 2017 року.

Відправниками транспортних засобів були іноземні компанії, які оформляли інвойси, де первинно були вказані усі характеристики товару. Саме іноземні контрагенти володіли правовстановлюючими документами на транспортні засоби – свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, де були зазначена інформація про дату виготовлення та дату першої реєстрації ТЗ (дата введення в експлуатацію), які передавались підприємству-покупцю разом з товаром.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.6 ст.264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п.14.1.251 ПК України транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Відповідно до п.8 Наказу Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію) наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм належним доказом дати початку користування автомобілем, який був у користуванні та ввозиться на митну територію України, є дата його першої реєстрації, вказана в реєстраційних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.

Так, до митних декларацій було долучено іноземні свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, в яких зазначені дати першої реєстрації, які співпадають з датами першої реєстрації відповідних транспортних засобів відображених у відповідних митних деклараціях.

Отже, декларант зазначивши в митних деклараціях дату першої реєстрації транспортних засобів на підставі відповідних документів, наведених в Наказі Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року №1118, діяв у відповідності до вимог законодавства та не вчиняв жодного правопорушення.

Крім того, у декларанта на момент подання декларації інших даних стосовно дати випуску транспортних засобів, крім даних зазначених в реєстраційних документах, не було.

Слід зазначити, що жодними нормативними актами не передбачено обов`язок декларанта перевіряти дані, що зазначені в товарно-супровідних документах при заповненні митних декларацій.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 486 МК України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил, згідно ст.489 МК України зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

За змістом ст.ст.458,487 МК України, ст.ст.9-11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Стаття 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги та тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зі зміст даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого ст.485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП).

В судовому засіданні було встановлено що декларант під час оформлення транспортних засобів визначаючи рік випуску транспортних засобів діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей щодо імпортованого транспортного засобу та заниження митної вартості, адже пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем автомобілів, що які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що безумовно свідчить про відсутність в діях позивача, як керівника ПП «Лідер Авто Захід» прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Відповідно до положень статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З дослідженого в судовому засіданні рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №140/1305/19 від 08 липня 2019 року за позовом приватного підприємства «Лідер Авто ОСОБА_2 » до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 №0012301408 та №0012311408 вбачається, що позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.11.2018 №0012301408 та №0012311408.

З дослідженої в судовому засіданні постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі №857/9542/19 від 17 грудня 2019 року вбачається, що апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишено без задоволення; рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі №140/1305/19 залишено без змін.

З дослідженої в судовому засіданні ухвали по справі №140/1305/19 від 05 лютого 2020 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вбачається, що відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019.

Отже, рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №140/1305/19 від 08 липня 2019 року за позовом приватного підприємства «Лідер Авто ОСОБА_2 » до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 року набрало законної сили та має приюдиційне значення для вирішення даної справи.

На підставі вищевикладеного вбачається, що рішення відповідача прийнято передчасно, за відсутності належних доказів, через допущену неповноту провадження у справі, необ`єктивність її розгляду та невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

З урахуванням вимог статті 62 Конституції України наведені обставини є підставою для скасування постанови про визнання позивача винуватим та накладення стягнення і закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частин 1, 2, статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем, а тому вони підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.78,241-246,250,255,286,293,295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненської митниці державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил – задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов`язки заступника начальника – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Рівненської митниці ДФС Шапірком М.П. №0147/20400/19 від 15 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.485 МК України, а провадження по справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , с.Борочиче Горохівського району Волинської області.

Відповідач: Рівненська митниця державної фіскальної служби, м.Рівне, вул.Соборна, 104.

Суддя :