Ухвала суду № 88003477, 26.02.2020, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5344/19

УХВАЛА

26 лютого 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

судді Постигач О.Б.

секретаря Аврамишиної Д.О.

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про укладення мирової угоди, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – Сьома Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування.

19.02.2020р. сторони подали до суду заяву про укладенння мирової угоди , за умовами якої сторони визнають, що будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з двох житлових кімнат та двох кухонь, загальною площею 82,4 кв.м., житловою площею – 32,5 кв.м., сарай (цегла) за літ. «Л», сарай (цегла) за літ. «Н», сарай (дерев`яний) літ «К», вбиральня за літ. «П» та огорожа (металічна сітка) за літ. №1, що розташовані на земельній ділянці площею 819,8 кв.м. Сторони визнають, що будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 є у спільній частковій власності з рівними частками, має два окремих входи у різні житлові приміщення. За будинком закріплена земельна ділянка загальною площею 819,8 кв.м., яка розділена на дві земельні ділянки, кожному користувачу площею по 409, 4 кв.м. ОСОБА_3 визнає, що ОСОБА_1 є співвласником Ѕ частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме приміщеннями під літерами: I (веранда) 1.1 кв.м.; 1-1 (коридор) 8.4 кв.м.; 1-2 (кухня) 9.6 кв.м.; 1-3 (житлова) 14.8 кв.м., загальною площею 33.9 кв.м., житловою площею 14.8 кв.м. До цієї половини будинку відносяться господарські споруди: сараї літ. «Л» та «К», вбиральня за літ «П». Огорожа є у спільній сумісній власності. ОСОБА_1 визнає, що ОСОБА_3 є співвласником Ѕ частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме приміщеннями під літерами: II (коридор) 18.3 кв.м.; 2-1 (кухня) 3.6 кв.м.; 2-2 (столова) 8.9. кв.м.; 2-3 (житлова) 17.7 кв.м., загальною площею 48.5 кв.м., житловою площею 17.7 кв.м. До цієї половини будинку відноситься господарська споруда сарай літ «Н». Огорожа є у спільній сумісній власності.

Вивчивши надану сторонами мирову угоду та заслухавши пояснення позивача та її представника, суд вважає за необхідне відмовити у затвердженні мирової угоди сторонами та продовжити розгляд справи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд, надавши правову оцінку умовам мирової угоди, вважає, що положення мирової угоди суперечать вимогам чинного законодавства та приходить до висновку, що заява про затвердження мирової угоди не підлягає задоволенню, оскільки умови мирової угоди суперечать ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 1218 ЦК України, згідно якої після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина саме на 1/5 частини будинку АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне у затвердженні мирової угоди, укладеної 18.02.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - відмовити та продовжити судове засідання.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст.207, 208 ЦПК України суд

у х в а л и в:

В затвердженні мирової угоди відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 02 березня 2020 року.

Суддя: Постигач О.Б.