
№ 336/1295/19
1-кп/336/423/2019
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
при секретарі Морозовій В.М.,
з участю прокурора Шевченко А.О.,
представника потерпілої адвоката Сапожнікової О.В.,
захисника – адвоката Лучко О.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, що працює водієм в товаристві з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя», проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого, обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И В:
3 лютого 2020 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в порядку ст. 291 КПК України надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 , якому оголошено про підозру у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, які вважають за можливе призначити на підставі обвинувального акту судовий розгляд, суд вважає, що в кримінальному провадженні слід призначити судовий розгляд, який відбудеться у відкритому судовому засіданні, в яке необхідно викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілу, її представника і поки не викликати свідків обвинувачення.
Під час досудового розслідування кримінального провадження застосований захід забезпечення провадження у виді накладення арешту на транспортний засіб, яким керував обвинувачений під час дорожньо-транспортної пригоди - підйомний механізм ASPM HIDRO-MAK SCK-14 (спеціальний вантажний сміттєвоз-С), реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В ході підготовчого засідання представник власника транспортного засобу просить про скасування арешту вказаного автомобіля, посилаючись на ту обставину, що він належить особі, яка не є учасником цього кримінального провадження; слідчий оглянув його та провів усі необхідні експертні дослідження, а це означає відсутність необхідності збереження в подальшому цього заходу забезпечення, існування якого обмежує права його володільця, чия господарська діяльність внаслідок цього заходу ускладнюється. Обмеження полягають в тому, що транспортний засіб обслуговує певну територію населеного пункту, де він не може бути заміненим іншим механізмом. Неможливість його експлуатації протягом розгляду кримінального провадження, яке може тривати досить довго, негативно вплине на санітарний стан м. Запоріжжя, призведе до обґрунтованих нарікань та скарг мешканців населеного пункту, які мають право на чисте довкілля.
У зв`язку з викладеним представник володільця транспортного засобу просить якщо не про звільнення з-під арешту вказаного механізму, то принаймні про скасування накладеного ухвалою слідчого судді обмеження щодо можливості використання його за призначенням.
Прокурор заперечує проти задоволення клопотання, вважаючи його передчасним і посилаючись на ті обставини, що означений транспортний засіб визнаний в кримінальному провадженні речовим доказом, долею якого суд за загальним правилом повинен розпорядитися під час перебування в нарадчій кімнаті.
Представник потерпілої знаходить клопотання таким, що не підлягає задоволенню, зауважуючи на можливості проведення певних досліджень, а також процесуальних дій з використанням автомобіля, а також його огляду як речового доказу, оскільки здійснення всіх перелічених дій передбачено процедурою судового розгляду.
Захисник і обвинувачений відносять на розсуд суду вирішення цього клопотання.
Вирішуючи означене клопотання, суд виходить з такого.
Хоча в судовому засіданні представник ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» пояснила, що актуальним для суб`єкта господарювання є можливість використання транспортного засобу за призначенням, а не відсутність арешту, проте в письмовому клопотанні висунуто вимогу про звільнення з-під арешту, тому суд вважає за необхідне навести свої міркування з приводу доцільності збереження цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Однією з засад кримінального судочинства в силу ст. 16 КПК України є недоторканість права власності, згідно з якою (засадою), позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом
Виняток з цього правила становить накладення арешту на майно особи під час здійснення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З наведених положень кримінального процесуального законодавства випливає, що застосування арешту за наявності для цього підстав призване забезпечити ефективність та дієвість кримінального провадження.
Постановою слідчого ВР ЗСТ СУ ГУНП в Запорізькій області Гарана Р.П. від 01.01.2020 року підйомний механізм ASPM HIDRO-MAK SCK-14 (спеціальний вантажний сміттєвоз-С), реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом як знаряддя вчинення злочину, що зберігає на собі його сліди.
На підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.01.2020 року на вказаний транспортний засіб накладений арешт.
Арешт майна скасовується у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку (ст. 170 КПК України).
Підстави для скасування майна, накладеного на досудовому розслідуванні, передбачені статтею 174 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина 1 ст. 174 КПК України).
З наведеного положення кримінального процесуального закону випливає, що лише відсутність передумов для застосування арешту під час його обрання або припинення доцільності його подальшого застосування можуть зумовити скасування арешту.
Між тим, суд може констатувати наявність сукупності підстав для застосування арешту таких як: правова доцільність його застосування (забезпечення збереження речових доказів та відшкодування майнової шкоди) та ризики відчуження або перетворення цього майна.
Таким чином, суд доходить висновку, що накладений на підставі закону арешт не втратив своєї актуальності на час розгляду кримінального провадження.
За змістом ст. 374 КПК України резолютивна частина вироку повинна містити рішення щодо речових доказів і документів, а згідно із статтею 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
В силу ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Наведені правила закону свідчать про необхідність збереження транспортного засобу в статусі речового доказу та збереження застосованого щодо нього арешту до закінчення судового розгляду, оскільки підстави для скасування арешту, що передбачені статтею 174 КПК України, відсутні.
Можливість пред`явлення в кримінальному провадженні цивільного позову, одним з відповідачів по якому повинен бути власник джерела підвищеної небезпеки та можливість у зв`язку з цим звернення стягнення по вимогам, які будуть адресовані власнику, на транспортний засіб посилюють міркування суду щодо збереження даного засобу забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим доводи клопотання про скасування обмеження у виді позбавлення права користування арештованим майном власником та іншими особами, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки наявність заборони користуватися механізмом значною мірою обмежує власника транспортного засобу в здійсненні повноцінної господарської діяльності та може призвести до негативних наслідків, що матимуть значний суспільний резонанс.
З урахуванням викладеного суд знаходить за необхідне скасувати заборону на право користування товариством з обмеженою відповідальністю «Вельтум Україна» та іншими довіреними особами підйомним механізм ASPM HIDRO-MAK SCK-14 (спеціальний вантажним сміттєвозом-С), реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладену ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.01.2020 року.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 395 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України, до розгляду у відкритому судовому засіданні, яке відбудеться в приміщенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя об 11-20 годині 13 березня року.
Викликати в судове засідання обвинуваченого, його захисника, потерпілу, її представника і не викликати свідків обвинувачення.
Участь прокурора визнати обов`язковою.
Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум Запоріжжя» задовольнити.
Скасувати заборону на право користування товариством з обмеженою відповідальністю «Вельтум Україна» та іншими довіреними особами (зокрема, товариством з обмеженою відповідальністю «Вельтум Запоріжжя») підйомним механізмом ASPM HIDRO-MAK SCK-14 (спеціальним вантажним сміттєвозом-С), реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладену ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.01.2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Щаслива
Судове рішення № 88002651, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 04.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 336/661/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: