Рішення № 88002449, 04.03.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6682/19

2/303/184/20

номер рядка стат. звіту – 40

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2020 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючої – судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань Марков А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9611,05 доларів США, що за курсом 24,77 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.09.2019 року складає 238 065,71 гривень, посилаючись на те, що 27.04.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № МКZ0GК00000247, згідно якого остання отримала кредит в сумі 12 000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 27.04.2021 року. У зв`язку із не виконанням відповідачем умов договору, станом на 17.09.2019 року у неї виникла заборгованість в сумі 50 931,13 доларів США, яка складається з: 9 611,05 доларів США – заборгованість за тілом кредиту; 13 049,67 доларів США – заборгованість по відсотками; 2 127,05 доларів США – заборгованість по комісії; 26 143,36 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання. Однак, позивач просить стягнути з відповідача лише заборгованість по тілу кредиту в розмірі 9 611,05 доларів США, що за курсом НБУ становить 238 065,71 гривень та судовий збір у сумі 3 570,99 гривень.

Відповідно до ч.2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами 29.10.2019 року, яку вона отримала 01.11.2019 року.

08.11.2019 року відповідачем подано апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу від 23.10.2019 року. Дана апеляційна скарга постановою Закарпатського апеляційного суду від 24.12.2019 року залишена без задоволення.

03.03.2020 року відповідачем подано клопотання про залишення вищевказаного позову без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем процесуальних строків на подання позову до суду.

Відповідач, у наданий судом строк та станом на 05.03.2020 року своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористалася, відзив на позов не подала, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 27.04.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № МКZ0GК00000247, згідно якого остання отримала кредит в сумі 12 000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 27.04.2021 року (а.с.10-11).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно з нормою ст. 526 ЦКзобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК). Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). Одним з видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк. Якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено в ст.1050 ЦК. Якщо договором установлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК).

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач взяті на себе згідно кредитного договору зобов`язання не виконував належним чином, у зв`язку з чим станом на 17.09.2019 року у неї виникла заборгованість в сумі 50 931,13 доларів США, яка складається з: 9 611,05 доларів США – заборгованість за тілом кредиту; 13 049,67 доларів США – заборгованість по відсотками; 2 127,05 доларів США – заборгованість по комісії; 26 143,36 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання (а.с.5-8).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту в розмірі 9 611,05 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, станом на 17.09.2019 року, становить 238 065,71 гривень (а.с.8).

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за кредитним договором розрахована обґрунтовано, відповідно до вимог кредитного договору, будь-яких заперечень з даного приводу від відповідача на адресу суду не надійшло, так само як і не надано відповідачем контррозрахунку заборгованості.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»), при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем процесуальних строків на подання позову до суду, то суд констатує наступне:

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Перебіг позовної давності, відповідно до ст.264 ЦК України, переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається спочатку.

Оскільки, кредитний договір № МКZ0GК00000247 укладений 27.04.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , згідно якого остання отримала кредит в сумі 12 000,00 доларів США, має кінцевим терміном повернення 27.04.2021 року, позивачем ставиться вимога про повернення всієї суми заборгованості, то позивачем не пропущено строки позовної давності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача. Судом встановлено, що при подачі позовної заяви до суду, позивачем згідно з платіжним дорученням № ІНВ93В2N4Z від 23.09.2019 року сплачено судовий збір в сумі 3 570,99 гривень (а.с.1).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.61 Конституції України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № МКZ0GК00000247від 27.04.2006 року у розмірі 9 611,05 доларів США, що за курсом 24,77 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.09.2019 року складає 238 065,71 (двісті тридцять вісім тисяч шістдесят п`ять гривень 71 копійку) гривень та судовий збір в розмірі 3 570,99 (три тисячі п`ятсот сімдесят гривень 99 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рах.№ НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована – АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 04.03.2020 року.

Головуюча Курах Л.В.