
Справа № 242/4732/19
Провадження № 1-кп/242/379/20
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Гандзюк К.С., Сафроновій К.В., за участю прокурорів Осадчої О.О., Новікова В.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 102019050500000645 від 20.06.2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Українськ Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, який в зареєстрованому шлюбі не перебуває, не працюючого, раніше судимого: 1) 23.06.1999 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. 94 КК України до 9 років позбавлення волі; звільнено 29.10.2007 року за відбуттям строку покарання; 2) 17.12.2008 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. ст. 187 ч. 1, 296 ч. 4, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, 01.11.2010 року звільнено на підставі постанови Селидівського міського суду Донецької області від 02.10.2010 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 12 днів; 3) 11.10.2011 року Кіровським районним судом м. Донецька за ст. ст. 309 ч. 1, 71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі; 4) 26.07.2012 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. 186 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільнено 10.02.2016 року по відбуттю строку покарання; 5) 07.04.2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.395 КК України до 1 місяця арешту, покарання відбуте; 6) 23.06.2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.2 КК України до 6 місяців арешту, покарання відбуте; 7) 30.01.2018 року Селидівським міським судом Донецької області за с. 186 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 24.04.2019 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
20 червня 2019 року, в першій половині дня, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше була засуджена за ст.ст.185,186,187 КК України, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проходив біля першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , де зустрів свого знайомого ОСОБА_2 , який запросив ОСОБА_1 вжити разом спиртні напої у приміщенні його квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 . В процесі вживання спиртних напоїв за вказаною адресою разом з ОСОБА_2 до квартири прийшов їх раніше знайомий ОСОБА_3 , який разом з останніми почав вживати спиртне. В процесі перебування у вказані квартирі, а саме в зальній кімнаті, ОСОБА_3 неодноразово демонстрував телефон, а саме: вмикав музику на мобільному телефоні марки «Neffos» моделі «С 5 Plus (TP7031A)» 16 Гб сірого кольору, що бачили всі присутні. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний намір на викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону, який належить ОСОБА_3 . Дочекавшись, коли ОСОБА_3 від кількості випитого піде відпочивати та коли ОСОБА_2 залише кімнату, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони невідомі оточуючим, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 , який відпочивав на дивані в зальній кімнаті квартири, та шляхом вільного доступу викрав з правої кішені одягнених на ОСОБА_3 шортів мобільний телефон марки «Neffos» моделі «С 5 Plus (TP7031A)» 16 Гб сірого кольору, вартістю 1426,67 грн. Після чого, місце злочину залишив, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши своїми діями матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 1426,67 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно 20 червня 2019 року, в першій половині дня, він разом зі своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вживали спиртні напої у приміщенні квартири останнього за адресою: АДРЕСА_4 . Він побачив мобільний сенсорний телефон у ОСОБА_3 та у нього виник умисел на його викрадення. Коли ОСОБА_3 від кількості випитого сп`янів і заснув на дивані в зальній кімнаті квартири, він викрав з правої кишені одягнених на ОСОБА_3 шортів мобільний телефон. Його дії ніхто не бачив. Після чого, він продав телефон своїй знайомій, гроші витратив на власні потреби. В скоєному розкаюється.
Відповідно до ст. 325 КПК України суд, оголосивши заяву потерпілого ОСОБА_3 про неможливість явки в судове засідання, за згодою учасників судового засідання вважає можливим провести судовий розгляд без потерпілого.
Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведена повністю.
Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії середньої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, негативно характеризується за місцем мешкання.
Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою у стані алкогольного сп`яніння.
Згідно досудової доповіді Селидівського міського відділу філії ДУ «Центр пробації» у Донецькій області, складеної відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також дуже високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_1 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд вважає, що йому слід призначити покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді арешту в межах санкції інкримінованої йому статті.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи у розмірі 628 грн. 67 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд –
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 обрати особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили, з покладанням такого обов`язку, як не відлучатися з с.Лисівка Мар`їнського району Донецької області без дозволу прокурора або суду.
Після набрання вироком законної сили запобіжний захід змінити на тримання під вартою в ДУ «Бахмутська УВП №6», ОСОБА_1 затримати та направити до міста відбування покарання, відраховуючи строк покарання з моменту його фактичного затримання в порядку приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави р/р UA338999980313000115000005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження», витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 67 коп. (за висновком експертизи № 2/20-669 від 16.07.2019 року ).
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Neffos» моделі «С 5 Plus (TP7031A)» 16 Гб сірого кольору, який переданий під розписку потерпілому ОСОБА_3 , залишити потерпілому ОСОБА_3 .
Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя І.М. Владимирська
Судове рішення № 88002072, Селидівський міський суд Донецької області було прийнято 03.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 242/4732/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: