Рішення № 88001046, 03.03.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3749/19

ЄУН 226/3749/19

Провадження № 2/226/155/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.,

при секретарі Тіссен О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Скрипник Г.С.,

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в м. Мирноград Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мирноградської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачкою по справі він перебував у фактичних шлюбних стосунках з 2002 року по 2012 рік, під час яких ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дитина - донька ОСОБА_4 . З вересня 2009 року відповідачка почала зловживати алкогольними напоями і в 2012 році їх стосунки були припинені. Дитина залишилася на його вихованні, так як відповідачка, повністю усунувшись від виховання дитини, виїхала у невідомому напрямку. З вказаного часу вихованням доньки займається він. Так як мати з дитиною не спілкується, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками, її життям, розвитком, станом здоров`я та нагальними потребами не цікавиться протягом тривалого часу, а саме більш семи років, позивач просить суд позбавити її батьківських прав щодо доньки та стягнути з неї на його користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.

В судовому засіданні позивач і його представник, обґрунтовуючи вимоги викладеними в позовній заяві обставинами, позов підтримали. При цьому позивач суду пояснив, що дитина постійно проживає разом з ним і знаходиться на його повному утриманні і вихованні, так як біологічна мати дитини її долею не цікавиться. Починаючи з 2009 року, відповідачка почала вести аморальний спосіб життя, стала зловживати спиртними напоями, турботи про дитину не виявляла. Приблизно в 2011 році вона виїхала начебто в м.Торецьк Донецької області до своїх батьків, звідки не поверталася і місце її знаходження на даний час залишається невідомим. Жодних стосунків відповідачка ні з ним, ні з дитиною не підтримує. В 2013 році він уклав шлюб з іншою жінкою - ОСОБА_5 , в якому вони перебувають на теперішній час, разом виховують його доньку. Дружина добре ставиться до дитини, замінивши їй рідну матір, яку в зв`язку зі сплином часу донька навіть не пам`ятає і про неї не згадує, так як з часу їх останнього спілкування минуло багато років. Зазначаючи на те, що за таких обставин позбавлення батьківських прав відповідачки не нестиме в собі негативного впливу на інтереси дитини, позивач просить суд позбавити відповідачку батьківських прав стосовно доньки та стягнути з неї на його користь аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини її доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду шляхом розміщення виклику на веб-сайті судової влади, до судового засідання не з`явилася, клопотань з приводу розгляду справи суду не надіслала, що надає суду підстави зі згоди позивача для здійснення заочного судового розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконкому Мирноградської міської ради вимоги позивача щодо позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтримав, вважав, що позбавлення відповідачки батьківських прав у зв`язку з умисним та тривалим невиконанням нею своїх батьківських обов`язків не суперечитиме інтересам дитини.

Вислухавши позиції сторін та дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Димитров (Мирноград), що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Димитровського міського управління юстиції у Донецькій області. Батьком дитини згідно свідоцтва про її народження є позивач ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно акту фактичних обставин проживання складеного головою ОСББ «Світлий-21» і підписаного мешканцями будинку, позивач разом з донькою ОСОБА_4 та дружиною ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Донька ОСОБА_4 зареєстрована в АДРЕСА_2 , але фактично мешкає разом з батьком і мачухою за вищевказаною адресою (а.с.16,22,25).

Відповідач також значилася зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , проте з 29.12.2016 року знята з реєстраційного обліку у зв`язку з вибуттям в м.Торецьк Донецької області (а.с.26,37).

Згідно письмової інформації ЗЗСО №10, де з першого класу навчається неповнолітня ОСОБА_4 , дитина проживає в повній родині разом з батьком та мачухою, які приділяють достатню увагу її навчанню і повноцінному розвитку. Рідна мати дитини ОСОБА_3 участі у вихованні доньки та її житті не бере (а.с. 19).

Згідно письмової інформації закладу дошкільної освіти №6 «Мальвіна» Мирноградської міської ради від 04.11.2019 року, ОСОБА_4 відвідувала дошкільний заклад з 2007 року по 2012 рік. Дитина виховувалась в повній родині, батьки перебували у цивільному шлюбі і мешкали разом в АДРЕСА_1 . Батько піклувався про здоров`я дитини, її фізичний та духовний розвиток, забезпечував здобуття дитиною освіти та з повагою ставився до дитини. Мати – ОСОБА_3 виконувала свої батьківські обов`язки по 2010рік, а з 2011 року з невідомих причин перестала приходити до дитячого садка, дитину не забирала, участь у житті дитячого садка не брала (а.с.18).

Допитана в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги батька щодо позбавлення її матері батьківських прав щодо неї підтримала і суду пояснила, що свою матір вона майже не пам`ятає, оскільки та залишила її, коли вона була ще маленька і ходила до дитячого садка. Своєю матір`ю вважає мачуху ОСОБА_5 , з якою у них склалися гарні родинні стосунки, так як та приділяє їй достатню увагу, цікавиться її життям, навчанням і дозвіллям.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що з 2013 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з позивачем, у якого від стосунків з іншою жінкою є неповнолітня донька ОСОБА_6 , яка проживає разом з ними та про яку вона піклується як про свою доньку, так як матір дитини ще з малечку залишила її батькові, а сама участі у житті доньки вже тривалий час не приймає.

Аналогічні пояснення надала суду свідок ОСОБА_7 – мати позивача, яка суду підтвердила, що біологічна мати дитини ОСОБА_3 донькою вже багато років не цікавиться, живе окремо від неї, участі у її вихованні не приймає та що матір її онуці замінила дружина сина ОСОБА_5 , яка взяла на себе турботу за дитину та її виховання.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є хрещеною матір`ю доньки позивача, з матір`ю якої колись підтримувала дружні стосунки. Потім вона стала помічати, що та стала зловживати спиртними напоями, безвідповідально ставилася до дитини, не завжди забирала її з дитсадка і неодноразово залишала її у неї вдома. Через це між позивачем і відповідачкою стали виникали конфлікти, які призвели до розпаду сім`ї. Потім вона дізналася, що ОСОБА_9 , залишивши доньку позивачеві, виїхала з м. Мирнограда і повернулася до своїх батьків в м.Дзержинськ. Після цього пройшло біля семи років. За дитиною вона так і не повернулася і, як їй відомо, жодного разу з дитиною не спілкувалася, про її розвиток та достаток не дбала.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та поважати дитину. В разі, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, вони, відповідно до вимог ч.4 ст.155 та п.2 ч.1 ст.164 СК України можуть бути позбавлені батьківських прав. Для позбавлення батьківських прав необхідно встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов`язки і злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування.

Встановлені судом обставини і досліджені у справі докази, які свідчать про те, що відповідач більше семи років з донькою не бачилась, її життям, здоров`ям, розвитком не цікавиться, дають підстави для висновку, що відмова відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітньої доньки є свідомою.

Такого ж висновку дійшов і орган опіки і піклування, яким визначено доцільність позбавлення відповідачки ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.56-57). Таку ж позицію висловила в судовому засіданні і сама неповнолітня ОСОБА_4 .

Розглядаючи спір, що виникає з позбавлення батьківства, суд у відповідності до вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка передбачає право на повагу до сімейного життя, повинен, зокрема, з`ясувати, чи є мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу для батьків і дитини, чи грунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі та чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (рішення Європейського Суду "Савіни проти України" від 18 грудня 2008 року).

Встановлені судом обставини, поведінка відповідачки, тривалий і постійний прояв байдужості до життя, здоров`я, інтересів і внутрішнього світу дитини, небажання піклуватися про неї свідчать не лише про умисне ухилення відповідачки від виконання свого прямого батьківського обов`язку з виховання дитини, а й про доцільність позбавлення її батьківських прав.

Висновок органу опіки і піклування від 07 лютого 2020 року з приводу доцільності позбавлення відповідачки батьківства відносно неповнолітньої дитини прийнятий на підставі всестороннього аналізу обставин і є достатньо обґрунтованим і переконливим.

Таким чином, суд погоджує доводи позивача і органу опіки і піклування, що застосування до відповідачки за встановлених судом обставин такого заходу, як позбавлення її батьківських прав відносно доньки, виправдовується інтересами дитини, які мають переважний характер над її інтересами, що відповідатиме вимогам виваженості і справедливості і не суперечитиме гарантіям статті 8 Конвенції.

Крім цього, відповідно до ст.166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181, ст.191 Сімейного Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі і присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідно до ст.182 Сімейного Кодексу не може бути меншим, аніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на це суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 150,155,164,166,180-182 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (податковий номер НОМЕР_2 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (податковий номер НОМЕР_3 ), останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 , третя особа орган опіки та піклування виконавчий комітет Мирноградської міської ради, (ЄДРПОУ 04052956), місце розташування: м.Мирноград, Донецької області, вул.Центральна, буд.9, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Позбавити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (податковий номер НОМЕР_3 ), отаннє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 , батьківських прав відносно дитини – доньки ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Мирноград (Димитров) Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (податковий номер НОМЕР_3 ), останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (податковий номер НОМЕР_2 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/4 частини її доходу щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 12.12.2019 року до досягнення дитиною повнолітнього віку.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Вступна і резолютивна частини рішення проголошені 25.02.2020 року. Повний текст виготовлено та підписано в нарадчій кімнаті 03.03.2020 року.

Суддя Клепка Л.І.