Рішення № 88000253, 27.02.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5605/19

Провадження № 2/524/313/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Коваль Т.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

01.08.2019 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшов позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

В обґрунтування позову представник вказав на те, що Кременчуцькій міській раді Полтавської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що ОСОБА_1 16.01.2015 року на підставі договору купівлі-продажу набула у власність об`єкт незавершеного будівництва, приміщення офісу по АДРЕСА_1 . Однак, Відповідачем так і не були виконані вимоги законодавства та з дня набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва не оформлено право користування земельною ділянкою комунальної форми власності. У період з 01.08.2016 року по 01.08.2019 року відповідач використовувала земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту незавершеного будівництва, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку. На листи-повідомлення міськради відповідач не реагує, збитків не відшкодовує. Міська рада просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в сумі 128 911 грн. 07 коп.

Представник позивача Костик А.О. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, справу слухати без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов суду не направила.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою судді від 30.08.2019 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі.

Ухвалою суду від 06.11.2019 року та 23.12.2019 року здійснено виклик відповідача через оголошення на веб-сайті судової влади України.

Дослідивши матріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Кременчуцькій міській раді Полтавської області стало відомо, що ОСОБА_1 16.01.2015 року на підставі договору купівлі-продажу набула у власність об`єкт незавершеного будівництва, приміщення офісу по АДРЕСА_1 .

Однак, відповідачем не були виконані вимоги законодавства та з дня набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва не оформлено право користування земельною ділянкою комунальної форми власності.

Так, у період з 01.08.2016 року по 01.08.2019 року відповідач використовувала земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачувала, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту незавершеного будівництва, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Кременчуцькою міською радою Полтавської області здійснено розрахунок суми збитків заподіяних відповідачем, відповідно до якого за період з 01.08.2016 року по 01.08.2019 року становить 128 911 грн. 07 коп.

Листом-повідомленням від 28.11.2018 року за вих. № 01-50/72544 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області повідомлено відповідача про необхідність врегулювання питання укладення договору оренди землі.

Відповідач ніяким чином не відреагував.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно матеріалів справи відповідач у відповідний період була власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.

Проте немає доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права. Таким чином, Відповідач користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене ОСОБА_1 , як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач у період з 01.08.2016 року по 01.08.2019 року не сплачувала за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшила свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України у розмірі 1 933 грн. 67 коп.

Відповідно до 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Полтавської області – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, адреса: 39600, м. Кременчук, пл. Перемоги, 2) безпідставно збережені кошти в сумі 128 911 грн. 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, адреса: 39600, м. Кременчук, пл. Перемоги, 2) сплачений судовий збір в розмірі 1 933 грн. 67 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення – 03.03.2020 року.

Суддя Ж.О. Кривич