Ухвала суду № 88000239, 03.03.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2116/19

Провадження 1-кп/524/15/20

УХВАЛА

03.03.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді – Обревко Л.О.

секретаря – Лобко А.О.,

прокурора – Замулка О.А,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внесеному при розгляді об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, кількість вчинених злочинів – 27, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України від чотирьох до шести років позбавлення волі, вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , офіційно не працевлаштований, не одружений, схильний до антисоціальної поведінки, відсутнє постійне джерело доходу, на даний час відбуває покарання за вироком Крюківського районного суду м.Кременчука від 26.06.2019 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зобов`язувався надалі в судові засідання з`являтись вчасно.

Стро відбування покарання за вироком Крюківського районного суду м.Кременчука від 26.06.2019 року закінчується, однак, завершити вказане об`єднане кримінальне провадження неможливо, за кримінальним провадженням проведено підготовчі судове засідання, обвинувальний акт призначено до судового розгляду, відкрито судовий розгляд.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою та домашній арешт.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 інкриміновані кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено до 6 років позбавлення волі. Тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Після відкриття сторонами доказів, зокрема анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, враховуючи, що судовий розгляд за кримінальним провадженням тільки розпочато, існує велика ймовірності впливу та чинення тиску з боку обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків, які ще судом не були допитані, тобто існування на даній стадії розгляду вказаного кримінального провадження ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 не одружений, офіційно не працює, що свідчить про нестійкість соціальних зв`язків, останньому пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, кількість епізодів злочинної діяльності (27). Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не втратив своєї актуальності. Так, до Автозаводського районного суду м.Кременчука 27.03.2019 року надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України. Отже, обвинувачений ОСОБА_1 , достовірно знаючи про перебування кримінального провадження в суді та будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, продовжував вчиняти кримінальні правопорушення, за якими останньому 25.04.2019 року повідомлено про підозру за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, 27.05.2019 року повідомлено про підозру за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, 13.06.2019 року повідомлено про підозру за ч.2 ст. 185 КК України, 25.07.2019 року повідомлено про підозру за ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України, 18.09.2019 року повідомлено про підозру за ч.2 ст. 185 КК України.

На даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі доведеності вини та визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», суд приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Тяжкість злочинів не є єдиною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час відсутні докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики на даний час втратили свою актуальність.

Разом з тим, виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, з метою повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, подальшої доставки обвинуваченого до судового засідання, запобіганню перешкоджанню розгляду кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення, необхідно клопотання прокурора задовольнити та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Згідно з ст. 183 ч.3 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 182 ч.4 КПК України зазначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У ч. 5 ст. 182 КПК України зазначено , що розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи встановлені обставини та приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1 та ризики передбачені ст. 177 КПК України, суд визначає заставу у виді двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, до 01 травня 2020 року включно.

Визначити суму застави - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040,00 грн.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA398201720355289002000015950 В ДКСУ м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23).

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23) негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово Кременчуцький ВП ГУНП в Полтавській області, прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури та головуючого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців наступні обов`язки, що передбаченіст.194 КПК України:

- прибувати за першою вимогою суду;

- не відлучатися із м. Кременчука Полтавської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання.

Обвинуваченому ОСОБА_1 : якщо він будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить покладені на нього даною ухвалою суду обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Л.О.Обревко