Ухвала суду № 88000083, 28.02.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/14001/19

Кримінальне провадження № 1-кп/428/167/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Луганського В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Голуб Т.М.,

прокурора - Черненка Д.О.,

захисника - адвоката Каленюка А.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого - Фоменка Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області клопотання слідчого про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130370001270 від 25.07.2019р. відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кадіївка (Стаханов) Луганської області, громадянка України, українка, не працює, має професійно-технічну освіту, заміжня, на обліку у лікарів нарколога не перебуває, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, батьків похилого віку не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована як особа переміщена з тимчасово окупованої території за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2019 року приблизно о 12-00 годині, ОСОБА_1 неподалік від будівлі Сєвєродонецької міської ради, розташованої за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби народів, будинок 32, спостерігала за розмовою кандидата в народні депутати України по одномандатному виборчому округу № 106 у м. Сєвєродонецьку Луганської області ОСОБА_2 із скупченням людей, яке зібралось з метою висловлювання своєї думки з приводу роботи окружної виборчої комісії по вказаному виборчому округу.

ОСОБА_1 , діючи з особливою зухвалістю та нехтуючи загальнолюдськими правилами поведінки, з метою спричинення тілесних ушкоджень за допомогою предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень - балончику із сльозогінним газом «Перець–4», раптово підійшла до ОСОБА_2 та, тримаючи у правій руці балончик, розбризкала сльозогінну речовину йому в обличчя. В результаті своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_1 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_2 , які згідно висновку експерта № 55 у лікарні у ОСОБА_2 встановлений діагноз «Хімічний опік рогівки 2 ст. кон`юктиви 1 ст. обох очей», за ступенем тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (п.2.3.2.а, п. 2.33 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).

Після цього, ОСОБА_1 , проявляючи своєю поведінкою зневажливе ставлення до існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, громадського порядку, з хуліганських спонукань, стала висловлюватися стосовно ОСОБА_2 нецензурною лайкою, та намагалася покинути місце вчинення злочину, однак, останню було зупинено співробітниками поліції задля з`ясування обставин події.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 , відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, в період часу, що відноситься до кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, виявляла ознаки тимчасового розладу психічної діяльності у вигляді гострого поліморфного психотичного розладу без симптомів шизофренії (Згідно з МКХ-10 F 23.0). За своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_1 на даний час виявляє ознаки нестійкої ремісії з окремою психопатологічною симптоматикою межового рівня після перенесеного гострого поліморфного психотичного розладу без симптомів шизофренії. За своїм психічним станом не здатна в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_1 за своїм психічним станом стаціонарного лікування не потребує, за рішенням суду до неї може бути застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 внаслідок психічного захворювання не підлягає кримінальній відповідальності, орган досудового розслідування в своєму клопотанні ставить питання про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти застосування до неї примусових заходів медичного характеру. У вчиненому вона розкаялася і на даний час усвідомила, що вчинила кримінальне правопорушення. Зазначила, що наразі має задовільний психічний стан, усвідомлює все, що відбувається, лікуватися бажає.

Її захисник підтримав клопотання щодо застосування до ОСОБА_1 в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги.

Потерпілий ОСОБА_2 та його представник Фоменко Д.А. в судовому засіданні не заперечували проти застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов наступного.

Вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст.296 КК України не заперечується нею самою та підтверджується наявністю належних і допустимих доказів які знаходяться у матеріалах кримінального провадження у їх сукупності, які відповідно не досліджувались судом.

Визначальний медичний критерій неосудності ОСОБА_1 підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи, №203 від 31.10.2019р., відповідно до якого ОСОБА_1 в період часу, що відноситься до кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, виявляла ознаки тимчасового розладу психічної діяльності у вигляді гострого поліморфного психотичного розладу без симптомів шизофренії (Згідно з МКХ-10 F 23.0). За своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_1 на даний час виявляє ознаки нестійкої ремісії з окремою психопатологічною симптоматикою межового рівня після перенесеного гострого поліморфного психотичного розладу без симптомів шизофренії. За своїм психічним станом не здатна в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_1 за своїм психічним станом стаціонарного лікування не потребує, за рішенням суду до неї може бути застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

При цьому суд застосовує засади верховенства права, зокрема вимоги ст. 5 Конвенції та ст. 29 Конституції України щодо необхідності врахування усіх суттєвих обставин справи при вирішенні питання щодо позбавленні волі особи.

За змістом п.1 ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, госпіталізація недієздатної особи до психіатричного закладу є позбавленням її волі, тому, що вона тримається в обмеженому просторі протягом тривалого часу за відсутності її згоди.

Практика Європейського суду з прав людини направлена на забезпечення реалізації прав, свобод та інтересів осіб, не залежно від їх психічного стану.

Враховуючи, що за встановлених обставин справи, ОСОБА_1 , яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, що відноситься до категорії тяжких злочинів, на сьогоднішній день відповідно до висновку експертизи виявляє ознаки нестійкої ремісії з окремою психопатологічною симптоматикою межового рівня після перенесеного гострого поліморфного психотичного розладу без симптомів шизофренії. За своїм психічним станом не здатна в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, суспільна небезпека її психічного стану незначна, а її психічний стан дозволяє надавати їй амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку, остання має постійне місце проживання, вона раніше не судима, недієздатним не визнавалась, тому суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку - до одужання.

Запобіжний захід, застосований у відношенні ОСОБА_1 , у виді застави, до набрання ухвали законної сили, - залишити без змін.

Згідно п.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно п.7 «Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави, як запобіжного заходу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 67 235 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять п`ять) гривень, які внесені на спеціальний рахунок р/р 37317017002672 ТУ ДСА України в Луганській області, згідно квитанції № 0.0.1455804500.1 від 05.09.2019 року. Призначення платежу: застава 1-кп/428/5623/2019 справа 428/9184/19; платник застави ОСОБА_3 . ЄДРПОУ суду – 05381484 – повернути заставодавцю ОСОБА_3 .

Цивільний позов не заявлено. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальні витрати по справі підлягають вирішенню у порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.19, ст. 93, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України, ст. ст. 512, 513 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кадіївка (Стаханов) Луганської області, громадянка України, українка, не працює, має професійно-технічну освіту, заміжня, на обліку у лікарів нарколога не перебуває, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, батьків похилого віку не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована як особа переміщена з тимчасово окупованої території за адресою: АДРЕСА_2 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку до одужання.

Запобіжний захід, застосований у відношенні ОСОБА_1 , у виді застави у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 67 235 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять п`ять) гривень, до набрання ухвали законної сили, - залишити без змін.

Після набрання ухвалою законної сили заставу у розмірі 67 235 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять п`ять) гривень, які внесені на спеціальний рахунок р/р 37317017002672 ТУ ДСА України в Луганській області, згідно квитанції № 0.0.1455804500.1 від 05.09.2019 року. Призначення платежу: судова застава за ОСОБА_1 , провадження 1-кп/428/5623/2019 справа 428/9184/19; платник застави ОСОБА_3 . ЄДРПОУ суду – 26297948 – повернути заставодавцю ОСОБА_3 .

Процесуальні витрати за проведену експертизу з дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин в розмірі 4710 грн. 00 коп. – віднести за рахунок Державного бюджету України.

Паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , який знаходиться на зберіганні в Управлінні Державної міграційної служби у Луганській області – повернути ОСОБА_1 .

Речові докази по справі, а саме:

- аерозольний балончик з написом «Перець-4» - знищити.

- піджак чоловічий сірого кольору в клітину – залишити у власника ОСОБА_2

- медичну картку стаціонарного хворого № 2017пс на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – повернути ОСОБА_1

- CD-носії, на яких знаходиться відеозапис – залишити в матеріалах справи.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Суддя В. І. Луганський