Ухвала суду № 87998256, 29.01.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1176/18

1-кп/350/41/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

29 січня 2020 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі колегії суддів :

головуючого судді Бейка А.М.

суддів Калиній Г.В. та Максимів І.В.

секретаря Маєвської С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12013100230000683 від 03.04.2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Топорівці, Новоселицького району, Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, судимого;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Топорівці, Новоселицького району, Чернівецької області, жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, в порядку ст.89 КК України не судимого;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, в порядку ст.89 КК України не судимого;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Алсунга, Колдецького району, Республіки Латвії, жителя АДРЕСА_4 , українця, громадянина України, в порядку ст.89 КК України не судимого;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.186, ч.5 ст.185, ч.3 ст.15, ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 та ч.5 ст.185 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження :

прокурор Орищенко І.В.

захисник Зібаровська Н.О.

обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 та ОСОБА_1

колегія суддів -

в с т а н о в и л а :

у провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження №12013100230000683 про обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушеннь передбачених за ч.5 ст.186, ч.5 ст.185, ч.3 ст.15, ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15, ч.5 ст.185 КК України.

Обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень у складі організованої злочинної групи, а саме грабежів, розбоїв, крадіжок в особливо великих розмірах.

23 листопада 2018 року ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до 14 год. 50 хв. 21 січня 2019 року. 16 січня 2019 року ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до 16 березня 2019 року. 14 березня 2019 року ухвалою про продовження строку тримання під вартою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.186, ч.5 ст.185, ч.3 ст.15, ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15, ч.5 ст.185 КК України у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.04.2013 року за №1201310023000683, продовжено на два місяці до 14 травня 2019 року.

Відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 30.01.2019 року, обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переведено з ДУ "Івано-Франківське УВП (№12)" до Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань" (№9)" (адреса: м.Ужгород вул.Довженка 8-А, Закарпатська область) тимчасово, на час розгляду справи відносно ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

14 березня 2019 року ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області, обрано обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Топорівці, Новоселицького району, Чернівецької області, мешканцю м.Чернівці, який рахується за Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області, українцю, громадянину України, одруженому - запобіжний захід тримання під вартою з 14.03.2019 р. по 06.04.2019 р. включно до 17.00 год.

Вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 10.04.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від покарання, призначеного цим вироком з випробовуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить новий злочин та виконає покладені на нього судом обов"язки в порядку ст.76 КК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу.

Ухвалою колегії суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2019р., переведено обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)"до ДУ "Івано-Франківське УВП (№12), на час розгляду даної справи в суді.

Ухвалою про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегії суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2019 р., запобіжний захід, обраний обвинуваченим - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 (шістдесят) днів - до 10 липня 2019 року включно.

Ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегії суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.06.2019 р., застосовано щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Запобіжний захід, обраний та продовжений ухвалою про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегії суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.08.2019 року обвинуваченим - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 (шістдесят) днів - до 22 жовтня 2019 року включно.

Запобіжний захід, обраний та продовжений ухвалою про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегії суддів Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18.10.2019 року обвинуваченим - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 (шістдесят) днів - до 17 грудня 2019 року включно. Ухвалою колегії суддів Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2019 року обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 (шістдесят) днів - до 09.02.2020 року включно, а обвинуваченому ОСОБА_3 міру запобіжного заходу з тримання під вартою змінено на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 лютого 2020 року включно.

У судовому засіданні прокурор Орищенко І.В. заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, а обвинуваченому ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю. При цьому зазначив, що метою продовження дії запобіжних заходів стосовно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

Так, обвинувачені обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочинів, які відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими, у зв`язку з чим існують ризики, які дають підстави вважати, що вони з метою уникнення від кримінальної відповідальності можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зокрема, сторона обвинувачення не виключає можливості того, що обвинувачені, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів їх вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, завданих потерпілим збитків та невідворотності настання покарання, а саме позбавлення волі строком від 5 до 15 років із конфіскацією майна, існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

Крім того, обвинувачені є активними членами організованої групи, вчинили низку особливо тяжких злочинів у різних регіонах України, до вчинення злочинів готувалися згідно з заздалегідь розробленим та узгодженим між всіма учасниками детального плану, вживали заходів конспірації, у тому числі використовували зброю, транспорт та засоби зв`язку. У разі зміни або скасування запобіжного заходу, на більш м`який, останні можуть знищити, переховати речові докази, що не були встановлені під час досудового розслідування, у зв`язку з чим, існує ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному випадку необхідно прийняти до уваги той факт, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, які вчинялись організованою групою та супроводжувались зухвалою поведінкою виконавців злочинів із застосуванням зброї, а також останніми вживалися заходи конспірації та уникнення викриття вчинених злочинів, а тому є підстави вважати, що вони будуть вчиняти будь-які перешкоди спрямовані на знищення доказів у кримінальному провадженні, впливати на потерпілих та їх рідних, свідків, відомості про яких їм стало відомо під час ознайомлення з матеріалами відповідно до вимог ст.290 КПК України у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, тим самим завдавати значної шкоди для швидкого судового розгляду. Таким чином існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження.

Вищевикладене свідчить про те, що існують ризики того, що обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебуваючи на волі, а також обвинувачений ОСОБА_3 , який матиме змогу вільно пересуватися не будуть виконувати покладені на них процесуальні обов`язки та матимуть можливість перешкоджати швидкому судовому розгляду.

У той же час ризики, які виправдовують тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не зменшилися, існування зібраних у кримінальному провадженні доказів та небажання нести відповідальність за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, на думку сторони обвинувачення, спонукатиме вказаних обвинувачених переховуватися від суду.

Також ризики, які виправдовують міру запобіжного західу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, із забороною залишати місце свого проживання щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , не зменшилися, існування зібраних у кримінальному провадженні доказів та небажання нести відповідальність за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, на думку сторони обвинувачення, спонукатиме вказаного обвинуваченого переховуватися від суду.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтримали думку свого захисника Зібаровсько Н.О. про задоволення клопотань прокурора частково. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 просили змінити їм запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, а ОСОБА_3 просив змінити йому цілодобовий домашній арешт на вечірній.

Колегія суддів, вислухавши думку прокурора, інших учасників процесу, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження вважає, що клопотання прокурора підлягають до задоволення, обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 слід продовжити термін тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронного засобу контролю з наступних підстав.

Згідно зі ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

До спливу строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до п.79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Колегія суддів встановила, що судове провадження по кримінальному провадженню не закінчено, ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, переховуватись від органів досудового розслідування і суду, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення не зменшились.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.

Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Обставини обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , їх вік та стан здоров`я, а також тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у вчиненні злочинів, в яких вони обвинувачуються, їх сімейний стан та соціальне становище свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`який.

Колегія суддів вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою не відпали, стан здоров`я обвинувачених не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.

Крім того, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, колегія суддів враховує положення ст.9 Конституції України, та ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно яких тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v/ Switherlandjudgement» of 26 January 1993. SeriesAno.254-A, p.15, §30).

Колегія суддів не бере до уваги твердження захисників обвинувачених Ілащука В.Я., Ілащука С.Я. та Брукліса Р.А., що відсутні підстави для тримання під вартою обвинувачених так, як ризики не доведені прокурором, у зв`язку з чим необхідно змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, оскільки при продовженні строку тримання під вартою суду не надано жодного доказу, що заявлені ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою зменшилися, а також в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які дають підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 строку тримання під вартою.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК Ураїни строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно дост. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 09.02.2020 року. До вказаного часу судове провадження не може бути завершене.

Враховуючи, що на даний час ризики, які служили підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю не втратили свою актуальність та виправдовують подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити строк цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на 60 днів до 29.03.2020 року включно.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.29, 62 Конституції України, ст.ст.5, 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.ст.29, 176-178, 194,197, 199, 331, 372, 532, 534 КПК України колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 березня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю та жителю АДРЕСА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 березня 2020 року включно.

Обов`язки покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 залишити в силі, а саме :

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю;

- утриматись від спілкування з потерпілими і свідками.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання даної ухвали покласти на Головне управління національної поліції у Львівській області.

Контроль за виконанням обвинуваченим обов`язків покласти на прокурора Орищенка І.В.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору і направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Бейко А.М.

Судді Калиній Г.В.

Максимів І.В.