Рішення № 87995020, 12.02.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020 Справа № 917/1584/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д. М., за участю секретаря судового засідання Бойченко Л. О., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Селянського фермерського господарства «РІД»

до Фермерського господарства «ВАЦІ»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2

про визнання договорів оренди землі недійсними, витребування земельних ділянок,

без участі представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Селянське фермерське господарства «РІД» звернулося з позовом до Фермерського господарства «ВАЦІ», в якому просить суд:

1. Визнати недійсним договір оренди землі площею 6,0000 га від 20.03.2019, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «ВАЦІ», недійсним;

2. Визнати недійсним договір оренди землі площею 6,0000 га від 20.03.2019, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «ВАЦІ»;

3. Витребувати з чужого незаконного володіння Фермерського господарства «ВАЦІ» земельну ділянку площею 6,6600 га, яка розташована за межами населеного пункту Ковалівської сільської ради Полтавської області Полтавський район - для ведення фермерського господарства, яка на підставі державного акту серія ЯЛ № 633405 від 25.05.2011 належить на праві власності ОСОБА_2 ;

4. Витребувати з чужого незаконного володіння Фермерського господарства «ВАЦІ» земельну ділянку площею 6,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту Ковалівської сільської ради Полтавської області Полтавський район - для ведення фермерського господарства, яка на підставі державного акту серія ЯЛ № 633406 від 25.05.2011 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою від 30.09.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 11:00 29.10.2019.

Ухвалою від 19.11.2019 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

06.02.2020 позивач подав уточнену позовну заяву про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (вх. № 1474), в якій просить суд:

- визнати недійсними договори оренди землі площею 6,00 га від 20.03.2019 та від 07.08.2019, укладені між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «ВАЦІ»;

- визнати недійсними договори оренди землі площею 6,0000 га від 20.03.2019 та від 07.08.2019, укладені між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «ВАЦІ»;

- витребувати з чужого незаконного володіння ФГ "Ваці" земельну ділянку площею 6,6600 га, яка розташована за межами населеного пункту Ковалівської сільської ради Полтавської області Полтавський район, для ведення фермерського господарства, яка на підставі державного акту серія ЯЛ № 633405 від 25.05.2011 належить на праві власності ОСОБА_2 ;

- витребувати з чужого незаконного володіння ФГ "Ваці" земельну ділянку площею 6,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту Ковалівської сільської ради Полтавської області Полтавський район, для ведення фермерського господарства, яка на підставі державного акту серія ЯЛ № 633406 від 25.05.2011 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд розцінив, подану позивачем уточнену позовну заяву, як заяву про зміну предмету позову та прийняв її до розгляду.

Ухвалою від 06.02.2020 суд закрив підготовче засідання у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15:00 12.02.2020.

12.02.2020 від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. № 1776). Враховуючи те, що зазначена заява надійшла до суду після закінчення судового засідання про що міститься відмітка на заяві (12.02.2012, 16:01), не містить підпису представника позивача та не накладено електронного цифрового підпису, суд залишає її без розгляду.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що земельні ділянки були виділені громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства «РІД». Проте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказані земельні ділянки передали в оренду фермерському господарству «ВАЦІ» без згоди позивача на сім років, уклавши відповідні договори оренди від 20.03.2019 та від 07.08.2020.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 11320 від 21.10.2019) проти позову заперечив, посилався на те, що члени селянського (фермерського) господарства і власне фермерське господарство є окремими і самостійними учасниками цивільних правовідносин, і тому вони можуть укладати між собою та/або з будь якими іншими третіми особами, будь-які правочини, не заборонені Законом в порядку, визначеному чинним законодавством. Волевиявлення власника земельної ділянки, що є членом ФГ на передачу права володіння та/або користування землею фермерському господарству як юридичній особі має бути оформленим та має бути проведена його державна реєстрація. У ФГ не виникає автоматично прав на володіння і користування земельними ділянками, які перебувають у власності нових членів господарства. Тобто власник земельної ділянки, має право вирішувати якому суб`єкту господарювання і на яких умовах передавати в користування належну йому земельну ділянку. Таким чином, відсутні підстави для визнання недійсними спірних договорів оренди.

Треті особи в письмових поясненнях зазначають, що позовна заява є необґрунтованою, посилаючись на те, що право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки; жодних договорів оренди між ними та СФГ «РІД» не існує; до позовної заяви не додано доказів на підтвердження проведення державної реєстрації права оренди (користування) за СФГ «РІД»; члени фермерського господарства і власне фермерське господарство є окремими і самостійними учасниками цивільних правовідносин і тому вони можуть укладати між собою або з третіми особами будь-які правочини; у фермерського господарства не виникає автоматично прав на володіння і користування земельними ділянками, які перебувають у власності їх членів; члени фермерського господарства можуть реалізувати свої правомочності власника і передати в оренду земельну ділянку іншому фермерському господарству.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.1993 Рішенням сесії ХХІ Полтавської районної ради народних депутатів вирішено зареєструвати Селянське (Фермерське) господарство «Рід» (копія архівного випису з протоколу в матеріалах справи, а. с. 24).

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 11.05.2010 встановлений факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а саме: те, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженка с. Сонцівка Бєлгородського району Бєлгородської області є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . уродженця м. Кременчука Полтавської області, зареєстрованого в м. Полтава, який є зятем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3. уродженця м. Стрий Львівської обл ., зареєстрованого в с. Їжаківка Полтавського району Полтавської області.

Як зазначає позивач, отримавши Рішення Київського районного суду про підтвердження факту родинних стосунків з головою СФГ «РІД», треті особи ОСОБА_1 , підтвердили своє членство в СФГ «РІД», та отримали у власність земельні ділянки для ведення фермерського господарства.

Рішенням Восьмої сесії п`ятого скликання Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 27.04.2007 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 18,00 га (ріллі) для подальшої передачі у власність членам селянського (фермерського) господарства «РІД», а саме: ОСОБА_2 - 6 га, ОСОБА_1 - 6,00 га, ОСОБА_4 - 6,00 га за межами населених пунктів на території Ковалівської сільської ради із земель наданих у постійне користування гр. ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням № 191 голови Полтавської районної державної адміністрації від 25.03.2008 передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,00 га (рілля) для ведення фермерського господарства за рахунок земель, які знаходяться у постійному користуванні ОСОБА_4 на території Ковалівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області.

25.05.2011 ОСОБА_1 виданий державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серія ЯЛ № 633406 (а. с. 39).

Зазначений акт зареєстрований в Книзі Записів реєстрації державних актів на право класності на землю та на право постійного користування землею № 532400001000462.

Також, розпорядженням № 191 голови Полтавської районної державної адміністрації від 25.03.2008 виділено у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 6,00 га (рілля) для ведення фермерського господарства за рахунок земель, які знаходяться у постійному користуванні ОСОБА_4 на території Ковалівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області.

25.05.2011 ОСОБА_2 виданий Державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серія ЯЛ № 633405 (а. с. 40).

Зазначений акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею № 532400001000461.

Розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації від 12.03.2003 затверджено доповнення до Статуту селянського (фермерського) господарства «Рід» - пункт 16 розділу 4 Статуту доповнено абзацом два такого змісту:

Членами господарства є громадяни України:

1. ОСОБА_1 (зять);

2. ОСОБА_3 (мати зятя).

Як стверджує позивач в обґрунтування позовних вимог, земельні ділянки були виділені громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства «РІД».

Проте в березні 2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказані земельні ділянки передали в оренду ФГ «ВАЦІ» без згоди позивача на сім років, уклавши відповідні договори оренди з відповідачем.

Позивач вважає, що отримані земельні ділянки члени селянського (фермерського) господарства «Рід» повинні були передати саме фермерському господарству, а не відповідачу у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов висновку відмовити в позові, виходячи з наступного.

Як убачається з наданих доказів Розпорядженням голови Районної Державної Адміністрації № 191 від 25.03.2008 (а. с. 23) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам С(Ф)Г „Рід" для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (додається); передано безоплатно у власність громадянці ОСОБА_2 земельну ділянку площею 6,00 га (рілля) для ведення фермерського господарства за рахунок земель, які знаходяться у постійному користуванні ОСОБА_4 на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; передано безоплатно у власність громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,00 га (рілля) для ведення фермерського господарства за рахунок земель, які знаходяться у постійному користуванні ОСОБА_4 на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; передано безоплатно у власність громадянину ОСОБА_4 земельну ділянку площею 6,00 га (рілля) для ведення фермерського господарства за рахунок земель, які знаходяться у постійному користуванні ОСОБА_4 на території Ковалівської сільської раді Полтавського району Полтавської області.

Право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується Державними актами на права власності на земельну ділянку від 11.05.2011 (а. с. 39 - 40).

Як свідчать Доповнення до Статуту селянського (фермерського) господарства «Рід» (а. с. 37) з 2003 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є членами господарства.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерске господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Як передбачено пунктом 25 Статуту селянського (фермерського) господарства «Рід» особисте майно засновника і членів господарства не передане на баланс господарства не є майном селянського (фермерського) господарства. Воно може використовуватись господарством лише на умовах оренди.

Матеріали справи не містять доказів передачі членами селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельних ділянок, належних їм на праві власності, на баланс господарства.

Право володіння і користування земельною ділянкою може переходити від члена ФГ до такого господарства як юридичної особи за волевиявленням члена ФГ у загальному порядку й на загальних підставах, передбачених чинним законодавством України.

Так, згідно з вимогами статті 125 Земельного кодексу України, право користування щодо земельної ділянки, будь якого виду, виникає з моменту проведення державної реєстрації таких прав.

Проте відсутні відомості щодо проведення державної реєстрації права оренди (користування) за СФГ "РІД" щодо земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Отже, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити, зокрема, інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав у тому числі з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Під час реєстрації договорів оренди землі між ФГ "ВАЦІ" та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державним реєстратором встановлено відсутність вже зареєстрованих речових прав щодо заявлених земельних ділянок, жодних перешкод для проведення такої реєстрації не встановлено.

Крім того, матеріали справи не містять доказів визнання недійсними та скасування Рішення Восьмої сесії п`ятого скликання Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 27.04.2007, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 18,00 га (ріллі) для подальшої передачі у власність членам селянського (фермерського) господарства «РІД», а саме: ОСОБА_2 - 6 га, ОСОБА_1 - 6,00 га, ОСОБА_4 - 6,00 га за межами населених пунктів на території Ковалівської сільської ради із земель наданих у постійне користування гр. ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасування рішення про державну реєстрацію.

Також, слід зазначити про відсутність доказів визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками спірних земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

З наданих доказів не вбачається обов`язку третіх осіб у справі щодо передачі спірних земельних ділянок саме у користування позивача - С(Ф)Г «Рід».

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Члени селянського (фермерського) господарства і власне фермерське господарство є окремими і самостійними учасниками цивільних правовідносин, і тому вони можуть укладати між собою та/або з будь якими іншими третіми особами, будь-які правочини, не заборонені Законом в порядку, визначеному чинним законодавством. У фермерського господарства не виникає автоматично прав на володіння і користування земельними ділянками, які перебувають у власності їх членів. Члени фермерського господарства можуть реалізувати свої правомочності власників і передати в оренду земельну ділянку іншому фермерському господарству.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згоди позивача для передачі, належних останнім на праві власності земельних ділянок, в оренду будь-яким третім особам.

Положеннями частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.

Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Щодо вирішення питання визнання недійсними договорів суд виходить з наступного.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, на момент вчинення правочину.

Згідно з статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивачем не доведено, що оскаржувані правочини не відповідають вимогам встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, іншим вимогам закону або порушують його законні права та інтереси.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для визнання договорів оренди землі недійсними.

Вимоги про витребування з чужого незаконного володіння ФГ "Ваці" земельних ділянок, також не підлягають задоволенню, як похідні від основної вимоги - про визнання недійсними договорів оренди землі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Д. М. Сірош