Рішення № 87992670, 29.01.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

29.01.2020 Єдиний унікальний номер 205/8791/19

Єдиний унікальний номер 205/8791/19

Провадження № 2/205/494/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09 жовтня 2019 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаті додаткових витрат на дитину та стягнення додаткових витрат на дитину.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2019 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки з дотримання п. 4 ч. 3 ст. 175, ч.ч. 1, 4 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких позивачем 30 жовтня 2019 року подано виправлений позов.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2019 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2019 року підготовче засідання було закрито і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2020 року було вирішено питання про заочний розгляд справи.

Позивач у своєму позові посилалася на те, що з відповідачем знаходилася у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, вона та відповідач є батьками сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2006 року з відповідача на її користь було стягнуто додаткові витрати на дитину до досягнення сином повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досяг повноліття. З моменту набрання судовим рішенням законної сили, відповідач ухилявся від сплати додаткових витрат на дитину, розмір заборгованості станом на 14 вересня 2019 року склав 529 гривень 78 коп. Сума додаткових витрат, визначених судовим рішенням давно не покриває тих витрат, які позивач сплачує за обстеження та лікування сина. З 2017 року ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку у нефролога, що півроку проходить обстеження, вартість яких складає близько 3 500 гривень. Крім цього, щорічно син проходить обстеження в офтальмолога, йому змінено окуляри, вартість яких склала 590 гривень та проведено лікування на офтальмологічних апаратах, вартість якого становить 600 гривень та медикаментозне лікування вартістю 143 гривні 90 коп. Також позивачем сплачено за курси підготовки сина до ЗНО вартістю 6 545 гривень. Всього додаткові витрати на сина, які підтверджуються доказами, склали 10 446 гривень 10 коп. Просила суд стягнути з відповідача на її користь фактично понесені додаткові витрати на сина ОСОБА_3 у розмірі 5 223 гривень 35 коп.

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлений у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у встановлений строк відзив на позовну заяву відповідачем подано не було. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 знаходилися в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, про що ВДРАЦС Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська 23 квітня 2003 року було складено відповідний актовий запис за № 180 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с. 4).

Сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

На виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2006 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист № 2-3683/2006 про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на дитину в розмірі 50 гривень щомісячно, починаючи з 14 липня 2005 року і до зняття дитини з « ОСОБА_5 » обліку або досягнення повноліття (а.с. 6-9).

Розмір заборгованості ОСОБА_6 зі сплати додаткових витрат на дитину станом на 14 вересня 2019 року склав 529 гривень 78 коп. (а.с. 10).

10 січня 2019 року лікарем офтальмологом ОСОБА_3 видано рецепт на окуляри з метою корекції зору (а.с. 25), встановлено діагноз міопія та призначено медикаментозне лікування (а.с. 27). Вартість замовлення окулярів становить 590 гривень (а.с. 14).

У період з 03 липня 2019 року по 12 липня 2019 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у невропатичному відділенні ЦПМСД № 5 з діагнозом хронічна хвороба нирок І ст. (а.с. 11)

Усього позивачем на придбання окулярів синові, медичне обстеження та лікування по схемі, визначеній лікарем було витрачено 3 901 гривню 10 коп., що підтверджується чеками (а.с. 12-14).

На підставі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

На підставі ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Позовні вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на лікування сина є обґрунтованим і в цій частині позов підлягає задоволенню.

Згідно з абз. 1 п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рекомендовано звернути увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Разом з тим позивач зазначає, що нею було сплачено вартість освітніх послуг з підготовки сина до ЗНО, за які вона сплатила 6 545 гривень.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання сина задоволенню не підлягають, оскільки з аналізу ч. 1 ст. 185 СК України вбачається, що додатковими витратами можуть вважатися витрати на забезпечення особливих потреб дитини, що виходять за межі звичайних, побутових. А витрати на оплату навчання не мають ознаки надзвичайності, вони мають відноситися до звичайних витрат на утримання сина сторін, забезпечення яких тим з батьків, з яким він не проживає, здійснюється за рахунок аліментних зобов`язань.

За таких умов покладення на відповідача обов`язку додатково до сплати аліментів нести витрати на оплату освітніх послуг з підготовки сина до ЗНО не відповідає положенням закону.

Аналогічні за своїм змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року (справа № 369/959/16-ц, провадження № 61-645св17).

За таких обставин, суд вважає можливим позовні вимоги про стягнення додаткових витрат задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача фактично понесені даткові витрати на лікування сина у розмірі 1 950 гривень 55 коп. (3 901 гривня 10 коп. / 2 = 1 950 гривень 55 коп.).

В іншій частині у задоволенні позову позивачеві слід відмовити, оскільки понесені нею витрати на оплату послуг з підготування сина до проведення ЗНО до додаткових витрат на дитину не відноситься, а здійснюється за рахунок аліментних виплат.

У відповідності з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 при поданні позову до суду була звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 768 гривень 40 коп. – абз. 3 п.п. «1» п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 180, ст. 185 СК України, ч. 4 ст. 82, ч. 6 ст. 141, ст. ст. 263-265, ст.ст. ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) фактично понесені додаткові витрати на утримання сина у розмірі 1 950 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) гривень 55 коп.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 80 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя