Рішення № 87992285, 04.03.2020, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/201/20

провадження №2/176/233/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря Овчаренко О.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2009 року та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання заяви.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2009 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Такий розмір аліментів було визначено з урахуванням того, що на утриманні відповідача перебувала ще неповнолітня дочка та з відповідача стягувались аліменти на її утримання у розмірі ј частини заробітку (доходу). Однак, починаючи з червня 2018 року стягнення аліментів на утримання дочки припинилося, а отже матеріальне становище відповідача, на думку позивача покращилося та він має змогу в більшому розмірі надавати допомогу на утримання сина ОСОБА_5 , тому позивач звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 19 червня 2015 року відкриття провадження, та вирішено дану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони у судове засідання не з`явились, надавши заяви (кожен окремо) про розгляд справи без їх участі. При цьому позивачка свої позовні вимоги підтримує, а відповідач визнає їх, не заперечуючи проти задоволення позову.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано.

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 . /а.с.5/

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2009 року із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 29.09.2009 року. /а.с.6/. При визначенні такого розміру аліментів суд, ухвалюючи дане рішення, взяв до уваги наявність у відповідача ще однієї неповнолітньої дитини, що проживає окремо і на яку з нього утримуються аліменти у розмірі ј частини його заробітної плати.

Судом також встановлено, що після розірвання шлюбу позивачка змінила своє прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с.8), а вдруге уклавши шлюб, змінила своє прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с.9).

На даний час, сторони офіційно працевлаштовані та отримують стабільну заробітну плату.

Загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 01.09.2019 року по 29.02.2020 року складає 39561,23 грн., що підтверджується довідкою про її доходи.

Загальна сума сукупного доходу ОСОБА_2 за цей же період складає 66645,50 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ (78912) та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (частина 3 статті 181 СК).

У відповідності зі статтею 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За правилами, встановленими статтею 183 СК розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК, так і положень статей 183,184 СК.

Частина перша статті 192 СК визначає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Ураховуючи зміст статей 181,192 СК, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів, погіршенням такого становища, зміною інших обставин, що впливають на розмір та порядок сплати аліментів, заінтересована особа може подати до суду заяву про зміну (збільшення/зменшення) розміру аліментів, а також способу їх стягнення.

Відповідно до статей 183,184 СК за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 СК). Стаття 192 СК тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182 184 СК, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 05.02.2014 року №37401891 (справа №6-143цс13), яка відповідно до статті 263 ЦПК підлягає урахуванню судом.

Згідно із роз`ясненнями наданими у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи встановлені судом обставини та вищевикладені вимоги закону, суд вважає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання сина ОСОБА_5 , має бути змінений шляхом збільшення його розміру з 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача на ј частину від доходу (заробітку).

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання та утримання дітей, матеріальне становище відповідача, те що він позов визнає, інших утриманців, окрім сина ОСОБА_5 на даний час не має, виходячи з закріплених ч.9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, розмір стягуваних аліментів підлягає збільшенню. З урахуванням усього вище викладеного, суд вважає необхідним змінити розмір стягуваних з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, збільшивши їх розмір та стягнувши з відповідача, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення збільшеного розміру аліментів з дати набрання законної сили даним рішенням, а не з дати подачі позову до суду.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного керуючись ст. ст.180, 182, 184 192 СК України і у відповідності зі ст.ст. 247, 263-265, 273, 354-355, ЦПК України, суд ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина – задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2009 року та стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, працюючого на ДП «СхідГЗК» СКЦ апаратником, зареєстрованого проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , що має ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення збільшеного розміру аліментів з дати набрання законної сили даним рішенням.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, працюючого на ДП «СхідГЗК» СКЦ апаратником, зареєстрованого проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. Реквізити для сплати судового збору на користь держави, отримувач – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) – 899998, Рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету – 22030106, Призначення платежу: стягнення судового збору.

Припинити стягнення за виконавчим листом, виданим по справі № 2-1018/09 з дня набрання цим рішенням законної сили та повернути його до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області для доручення до маттеріалів справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_9 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. Волчек