Ухвала суду № 87992104, 02.03.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/2056/20

Номер провадження 1-кс/201/1098/2020

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

при секретарі судового засідання – Кінаші Я.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Будака С.О.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника обвинувачених – адвоката Мерешко М.О.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Будака О.С. про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, відомості про яке 03 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000024 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000024 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2020 року призначене підготовче судове засідання за вказаним обвинувальним актом на 02 березня 2020 року.

До канцелярії Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшли клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Будака О.С. про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, відомості про яке 03 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000024.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подані ним клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування своїх доводів прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до шести років, при цьому, вік та стан здоров`я обвинувачених не перешкоджає їх триманню під вартою, а тому, на його думку, є підстави вважати, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 можуть переховуватися від суду. Крім того, прокурор зазначив, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані в суді. Додав, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки в місці їх проживання, відсутнє постійне місце роботи та джерело доходу, що може свідчити про те, що обвинувачені можуть вчинити нові умисні кримінальні правопорушення з корисливих мотивів. Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є недоцільним, оскільки не зможе забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинувачених на 60 днів.

Захисник обвинувачених – адвокат Мерешко М.О. у судовому засіданні заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисних, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість заявлених прокурором ризиків, а також просив врахувати наявність у ОСОБА_1 хронічних захворювань та той факт, що він є студентом Коледжу економіки та бізнесу Дніпровського національного університету ім. О. Гончара. Просив змінити застосований до його підзахисних запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. На підтвердження своїх доводів надав суду копії медичних документів та довідки з місця навчання.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позицію свого захисника та просили змінити застосований до них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи клопотання про продовження обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 вказано, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів до 02 березня 2020 року.

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів до 03 березня 2020 року.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинувачених переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків не зменшилися на час розгляду клопотання і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до шести років, при цьому, судом враховуються дані про особи обвинувачених, які не мають міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу.

А отже, наведені дані про особи обвинувачених в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_1 , ОСОБА_3 переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані у суді, ступень яких є досить високою.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Поряд із цим, суд вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризику визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, з підстав його необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження його існування.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочину, тяжкості покарання, що загрожує останнім, у разі визнання їх винуватими, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Поряд із цим, суд не може прийняти до уваги доводи сторони захисту про наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме, наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 хронічних захворювань та факт навчання останнього у Коледжі економіки та бізнесу Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, оскільки, на підтвердження таких доводів не надано достатніх належних доказів, зокрема, захисником Мерешко М.О. надані копії медичних документів лише за період 2015-2016 років, довідка з Коледжу з вказаного навчального закладу видана станом на 10 вересня 2019 року, а наведені обставини самі по собі, або у їх сукупності не зменшують ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наведених вище, а тому не можуть бути підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, котрий, не зможе забезпечити належної поведінки обвинуваченого під час судового провадження.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни щодо обвинувачених раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою закінчується 02 березня 2020 року, а ОСОБА_3 03 березня 2020 року, вважає за доцільне продовжити тримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою строком на 60 днів до 30 квітня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183-184, 199, 315, 314-316, 369-372 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Будака О.С. про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 30 квітня 2020 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 30 квітня 2020 року.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 30 квітня 2020 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, є 30 квітня 2020 року.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 15 годині 30 хвилин 03 березня 2020 року.

Головуючий - суддя І.Г. Ополинська