Вирок № 87991965, 04.03.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/848/19

Провадження № 1-кп/175/50/19

Вирок

Іменем України

04 березня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Реброва С.О.

при секретареві – Ратушній Л.В.

за участю:

прокурора – Данильченка В.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Слобожанське кримінальне провадження №12019040440000274 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

01 червня 2010 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі;

07 жовтня 2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України –

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 21.02.2019 року, приблизно о 13:30 год., перебував у приміщенні торгівельного залу магазину «Спортмастер», що розташований по вул. Нижньодніпровській, 17 в смт.Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, де на торговому стелажі побачив спортивні чоловічі кросівки «Splash Trail M», 41 розміру, чорно кольору.

В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення майна, що належить на праві власності TOB «СПОРТМАСТЕР-УКРАЇНА».

Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяв з торгового стелажу зазначені кросівки, відірвав антикражний пристрій та поклав кросівки до поліетиленового пакету, який мав при собі.

Після чого, ОСОБА_1 , тримаючи при собі, пакет із кросівками, не оплативши вартість товару, вийшов з торгівельного залу магазину «Спортмастер» TOB «СПОРТМАСТЕР-УКРАЇНА», таким чином вчинив всі дії, які він вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, проте не зміг довести злочинний умисел до кінця та розпорядитися викраденим майном з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками TOB «СПОРТМАСТЕР-УКРАЇНА».

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на повторне, таємне викрадення чужого майна, яке належить TOB «СПОРТМАСТЕР-УКРАЇНА», загальна вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 685/19 від 22.02.2019 становить 2349 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав у повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Він дійсно 21.02.2019 року зайшов до магазину спортмастер побачив кросівки, узяв їх та відірвав магніти, а на виході з магазину його зупинили співробітники. Просив суд суворо не карати і врахувати його щире каяття.

Представник потерпілого Клименко Є.О. надав заяву про розгляд справи без його участі, де зазначив про те, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має. Цивільний позов не заявляв, щодо призначення покарання поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що наведеними доказами у своїй сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 та його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини і активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує також і те, що він раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), який відповідно до ст.12 КК України є кримінальним правопорушенням (злочином) середньої тяжкості, суд враховує щирє каяття у судовому засіданні, посередню характеристику за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, з врахуванням обставин справи, думки органу обвинувачення та позиції представника потерпілого, особи обвинуваченого вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

На думку суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 та стягнути в дохід держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 364, 369, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за умови, що на протязі 1 (одного) року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У рахунок відшкодування витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи №685/19 від 26 лютого 2019 року стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН невідомий) 300 (триста) гривень на користь держави.

Речові докази по кримінальному провадженню №12019040440000274, а саме: кросівки «Splash Trail М» 41 розміру - залишити у розпорядженні власника, диск VIDEX DVD-R 8X (4.7 GB 120 MIN) - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.31).

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.О. Ребров