Рішення № 87991155, 03.03.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/345/20

Провадження № 2-а/163/59/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої - судді Гайдук А.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 3020/20500/19 від 22.01.2020 року про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та закрити провадження у справі за відсутністю в діях останнього ознак порушення митних правил.

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил слугувало те, що він, як директор ТзОВ «Спецкомунтех», у митній декларації типу ІМ 40 ДЕ №UA205030/2019/200424 задекларував ввезення в Україну в адресу очолюваного ним товариства товару - «Колісний транспортний засіб спеціального призначення, бувший у використанні, марки «Mercedes-Benz», модель АСTROS НОМЕР_1 …, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз)..» за кодом згідно УКТ ЗЕД 8705908090, а рішенням митниці код цього товару визначений інший - НОМЕР_2 . Визначення ОСОБА_1 в митній декларації коду товару посадові особи митниці кваліфікували як вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в загальній сумі 661 234,05 гривень шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД. Проте, самостійне визначення митним органом коду задекларованого товару не може саме по собі бути підставою для кваліфікації дій декларанта за ознаками ст.485 МК України. ОСОБА_1 надав митному органу усі достовірні документи і відомості на імпортований товар. Жоден із доданих до декларації документів сумніву зі сторони митниці не піддавався та будь-яка інформація щодо товару декларантом не приховувалась. Більше того, митні органи країни експорту товару в експортній декларації даний товар класифікували саме в товарній позиції 8705. Митниця сама віднесла цей випадок класифікації товару до складного, а тому згідно положень ст.69 МК України сам факт зміни митним органом задекларованої класифікації товару згідно УКТ ЗЕД не може бути підставою для притягнення декларанта до відповідальності. Очевидність наявності складного випадку підтверджується, як матеріалами справи про порушення митних правил, так і загальнодоступними джерелами судової практики. Вважає, що в даному випадку у діях ОСОБА_1 не лише відсутні ознаки суб`єктивної та об`єктивної сторони правопорушення, а й відсутня сама подія правопорушення.

На позовну заяву представник відповідача подав відзив, зміст якого фактично відповідає постанові про порушення митних правил, яка оскаржується. Крім цього, наведено ряд статей МК України, які регламентують процедуру митного оформлення. Вважає, що посадовою особою Волинської митниці в повній мірі було з`ясовано факт вчинення позивачем порушення митних правил та доведено його винуватість. У задоволенні позову просив відмовити.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача – адвокат Парфелюк Г.І. засобами електронного зв`язку на адресу суду надіслав заяву про підтримання позову та розгляд справи без участі сторони позивача. Крім цього, надав додаткові докази на підтвердження наявності складного випадку у спірних правовідносинах.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, засобами електронного зв`язку надіслав заяву, у якій вказав на безпідставність позову з наведених у відзиві підстав та просив провести розгляд справи за відсутності представника митниці.

З огляду на викладене суд розглянув справу за наявними у ній доказами в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для розгляду позову у такому порядку.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

12.12.2019 року директор ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_2 М ОСОБА_3 В ОСОБА_3 , виступаючи декларантом, подав посадовій особі митного поста "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби до митного оформлення митну декларацією типу ІМ 40 ДЕ №UA205030/2019/200424.

Відповідно до цієї декларації в митному режимі "імпорт" переміщувався товар «Колісний транспортний засіб спеціального призначення, б/в, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз), марки «Mercedes-Benz», модель АСTROS 2641, календарний та модельний рік виготовлення – 2010, кузов № НОМЕР_3 , тип двигуна – дизельний, робочий об`єм двигуна – 11946 см3, потужність двигуна – 300 кВт, категорія - №3, колісна формула – 6х4, маса в разі максимального завантаження – 26 000 кг. На автомобіль вмонтований сміттєвий прес, який є невід`ємною частиною спецтехніки, "ZOELLER SYSTEM 2301", серійний номер 65568.

У графі 33 декларації зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД 8705908090, у графі 45 визначено коригуючу вартість – 715 348,66 гривень.

За митне оформлення цього товару було сплачено 185 990,65 гривень митних платежів.

Для митного оформлення до декларації ОСОБА_1 додав рахунок-фактуру від 06.12.2019 року «FV0012/12/2019", свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, експортну декларацію НОМЕР_4 , у якій вказаний аналогічний код товару згідно УКТ ЗЕД, що й був задекларований ОСОБА_1 .

Актом про проведення огляду товару за митною декларацією №UA205030/2019/200424 стверджено, що заявлені у графі 31 митної декларації відомості щодо опису, кількості та маркування товару відповідають його характеристикам, про що свідчать відмітки у графі 8.3.3 акту.

Інспектор митниці, що здійснював огляд товару, 12.12.2019 року направив до відділу митних платежів запит для вирішення складного випадку класифікації товару у зв`язку із спрацюванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками «складне питання».

За результатами розгляду цього запиту відділ УКМВКПТ та ПН Волинської митниці Держмитслужби прийняв рішення про визначення коду товару від 16.12.2019 року № КТ-UA205000-0001-2019, яким визначив опис товару: Моторний транспортний засіб для перевезення вантажів: сміттєвіз марки «Mercedes-Benz», модель " НОМЕР_5 ", що використовувався понад 8 років, календарний та модельний рік виготовлення – 2010, кузов № НОМЕР_3 , тип двигуна – дизельний, робочий об`єм двигуна – 11946 см3, потужність двигуна – 300 кВт, категорія - №3, колісна формула – 6х4, маса в разі максимального завантаження – 26 000 кг. Призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів. На автомобіль вмонтований сміттєвий прес ZOELLER SYSTEM 2301, серійний номер 65568, та код товару згідно УКТ ЗЕД - 8704239900.

У зв`язку із таким кодом товару Управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Волинської митниці Держмитслужби у службовій записці від 19.12.2019 року визначило, що за задекларований ОСОБА_1 товар необхідно було сплатити митні платежі в загальній сумі 847 225,02 гривень. Різниця між сплаченими платежами і які підлягають сплаті становить 661 234,37 гривень.

Також у справі встановлено, що ТзОВ «Спецкомунтех» у 2019 році оскаржувало рішення митниці про визначення коду товару - ввезеного даним товариством сміттєвозу марки «Volvo», який було задекларовано за кодом згідно УКТ ЗЕД 8705908090, а рішенням митниці визначено інший код - 8704239900. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 року, у позові ТзОВ «Спецкомунтех» було відмовлено, тим самим підтверджено правильність прийнятого митницею рішення щодо визначення коду товару.

За викладених обставин 20.12.2019 року старшим державним інспектором Волинської митниці Держмитслужби відносно Бухарова М.В. складено протокол про порушення митних правил № 3020/20500/19 за ознаками ст.485 МК України про те, що він, будучи декларантом, вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 661234,37 гривень, а саме, заявив в митній декларації типу ІМ 40 ДЕ №UA205030/2019/200424 неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 не погодився, як зі складеним відносно нього протоколом, так із рішенням митниці про визначення коду товару від 16.12.2019 року. Вказав, що декларування товару здійснював виключно на підставі товарно-супровідних документів та судової практики.

22.01.2020 року в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Туман Н.В. винесла оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 3020/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 1 983 703,11 гривень.

З аналізу досліджених у справі доказів вбачається, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та єдиними і визначальними доказами для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України було рішення відділу УАМП про визначення коду товару від 16.12.2019 року № КТ-UA205000-0001-2019, прийняте за результатами опрацювання запиту інспектора митниці щодо вирішення складного випадку класифікації товару, а також судові рішення про оскарження очолюваним ОСОБА_1 товариством визначеного митницею коду товару згідно УКТ ЗЕД по іншому складному випадку.

За змістом ст.ст.458, 487 МК України, ст.ст.9-11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі, ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність, в тому числі, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Диспозиція ст.485 МК України передбачає наявність спеціальної протиправної мети – неправомірне зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Відтак, в розумінні ст.485 МК України саме по собі самостійне декларування коду товару за УКТ ЗЕД, з яким не погоджується орган доходів і зборів, не є порушенням митних правил.

Статтею 69 МК України регламентовано дії декларанта та митного органу при класифікації товару, а також відповідальність за неправильну класифікацію товарів.

Зокрема, митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч.2 ст.69 МК України).

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (ч.3 ст.69 МК України).

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари (ч.4 ст.69 МК України).

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч.5 ст.69 МК України).

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення (ч.6 ст.69 МК України).

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлено, що у спірних правовідносинах мав місце складний випадок класифікації товару.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, графа 31 МД повинна містити найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД …).

У даному випадку ОСОБА_1 в митній декларації, у графі 31 відобразив опис товару згідно з товаросупровідними документами і розбіжностей між ними проведеним митним оглядом встановлено не було.

Об`єктивна сторона правопорушення, за яким позивача визнано винним, полягає у заявленні в митній декларації недостовірних відомостей щодо коду товару згідно УКТЗЕД, що призвело до недоборів митних платежів.

Однак подання позивачем митному органу недостовірних документів для визначення коду товару, недостовірної інформації або приховування будь-якої інформації, необхідної для класифікації товару, відповідачем не доведено і по справі судом не встановлено.

Позивачем були виконані вимоги ч.8 ст.257, ч.1 ст.266 МК України та заявлено повні відомості, що давали змогу митниці ідентифікувати та класифікувати товар, а також були надані усі документи, необхідні для митного оформлення та здійснення митницею контролю правильності класифікації товару.

При прийнятті рішення про визначення коду товару від 16.12.2019 року № КТ-UA205000-0001-2019 у запитуваному складному випадку відділом УКМВКПТ були використані саме ті документи, що були надані позивачем та якими він керувався під час самостійного визначення коду товару. При цьому фактів неправдивості чи недостовірності у цих документах митним органом не зафіксовано і не встановлено.

Оскільки визначення ОСОБА_1 коду товару згідно з УКТ ЗЕД відбулось у складному випадку класифікації товару із направленням запиту до спеціалізованого підрозділу, то відповідно до вимог ч.6 ст.69 МК України за вказані дії відповідальність не настає.

При цьому, наявні у справі і зазначені в оскаржуваній постанові судові рішення суд не приймає в якості належних доказів в розумінні ст.495 МК України, оскільки, як вбачається зі змісту цих рішень, предметом їх розгляду було рішення митного органу щодо визначення коду товару, який за своїми технічними параметрами і характеристиками не є ідентичним тому, що переміщувався у даному випадку за митною декларацією №UA205030/2019/200424.

У зв`язку із цим, зазначені судові рішення жодним чином не зобов`язують ОСОБА_1 при здійсненні декларування товару у цьому конкретному випадку, у тому числі не дають підстав для звернення до митного органу з метою попереднього визначення класифікації товару, оскільки норми МК України не покладають на декларанта такого обов`язку і самі по собі ці судові рішення не можуть доводити чи свідчити про протиправність дій позивача.

Жодних порушень зі сторони ОСОБА_1 при виконанні ним обов`язків декларанта у відповідності до ст.266 МК України зафіксовано не було і по справі не встановлено.

За наявності складного випадку, визначення у митній декларації коду товару, який в подальшому не був підтверджений митним органом, може свідчити лише про помилкове визначення декларантом коду товару, однак аж ніяк про наявність у нього умислу на вчинення передбаченого ст.485 МК України правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що з урахуванням положень ст.69 МК України у відповідача не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками ст.485 МК України через відсутність у його діях складу зазначеного правопорушення.

Відтак висновки митного органу про вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил не ґрунтуються на належних і допустимих доказах, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України винесена протиправно та підлягає скасуванню з передбаченої п.1 ч.1 ст.531 МК України підстави.

Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, з огляду на фактичні обставини справи та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає задоволенню, провадження у справі за протоколом про порушення митних правил - закриттю.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Туман Наталії Валеріївни від 22.01.2020 року в справі про порушення митних правил № 3020/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 3020/20500/19 закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_6 .

Найменування відповідача – Волинська митниця Держмитслужби; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ – 39472698.

Головуюча : суддя А.Л.Гайдук