Ухвала суду № 87989218, 03.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 березня 2020 року м. Київ № 640/1433/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спанрайз»доКиївської митниці Держмитслужбипро визнання протиправним та скасування рішення В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спанрайз» з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про корегування митної вартості товарів №UA125000/2019/000477/2 від 06.08.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 відкрито провадження у справі №640/1433/20 за вказаним позовом та дану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19.02.2020 від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У силу норм ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Проаналізувавши зміст поданого клопотання суд дійшов висновку про його недостатню обґрунтованість та, що в цьому клопотанні не наведено переконливих доводів з приводу того, чому цей спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

У контексті з наведеним суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у світлі положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Оглянувши наявні матеріали справи, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд наразі не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та приходить до висновку про залишення клопотання відповідача без задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок