Рішення № 87988944, 04.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/503

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2020 року № 826/15189/18

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Л.О.

3-тя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Л.О. про

визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Л.О. щодо визнання Договору № 8051 банківського рахунку від 16.05.2014 року - нікчемним;

визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Л.О. щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Старокиївський банк", за Договором № 8051 Банківського рахунку від 16.05.2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов`язання Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіну Л.О. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Старокиївський банк", за Договором № 8051 Банківського рахунку від 16.05.2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 18.10.2018 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

01.11.2018 р. представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву.

29.11.2018 року представником третьої особи до суду подано пояснення щодо позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський Банк" було укладено договір банківського рахунку № 8051, відповідно до якого, банк за заявою клієнта відкрив поточний рахунок клієнта № НОМЕР_1 у гривні та здійснює операції за ним згідно діючого законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ "Старокиївський Банк".

Відповідно до наданої позивачем до матеріалів справи виписки відділення №1 ПАТ "Старокиївський Банк" №321477 від 23.06.2014 року, позивачем було внесено на поточний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 198115,00 грн.

Постановою правління Національного банку України від 17.06.2014 року № 365 ПАТ "Старокиївський Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

17 червня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №50 "Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Старокиївський Банк", яким вирішено, зокрема: 1) з 18 червня 2014 року розпочати процедуру виведення ПАТ "Старокиївський Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; 2) запровадити тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року включно; 3) призначити уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну.

11 вересня 2014 року правлінням Національного банку України було прийнято постанову №563 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк".

17 вересня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №92 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", яким вирішено, зокрема: 1) розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський Банк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18 вересня 2014 року; 2) призначити уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну строком на 1 рік з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року.

13.10.2014 року позивачем було подано до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Л.О. заяву щодо включення його в загальний реєстр вкладників та видачі грошових коштів у розмірі гарантованої суми відшкодування за договором. Відповіді на вказану заяву та гарантованої суми відшкодування позивач не отримав.

29.08.2014 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіною Л.О. було прийнято наказ № 61, яким зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку; визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), в тому числі договору, який укладено з позивачем від 16.05.2014 року № 8051.

01 вересня 2014 року банком подано заяву до ДДСБЕЗ МВС України про відкриття кримінального провадження.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає, що віднесення правочину до нікчемного тягне за собою невиплату гарантованої суми коштів, тобто порушує його права.

Позивач зазначає, що є вкладником ПАТ "Старокиївський банк" згідно Договору банківського рахунку № 8051 від 16.05.2014 року, а тому повинен бути включений до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначив, що кошти на рахунок позивача, надходили внаслідок переказу (06 червня 2014 року) коштів з рахунку іншого клієнта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад Імпекс Автоматизація" у сумі 198 115,00 грн. Наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Старокиївський банк" від 29 серпня 2014 року № 61 зупинено перерахування/виплата по транзакціям і правочинам та визнані нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно з переліком (зокрема, щодо договору укладеного позивачем), оскільки зазначені дії надавали можливість власнику вкладу - юридичній особі, яка не має права на відшкодування гарантованої суми за рахунок ФГВФО, отримати цю суму повністю, без будь-яких обмежень, а тому це є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.

Також відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває справа №752/2422/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору банківського рахунку № 8051 від 16.05.2014 нікчемним; визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невнесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за договором за рахунок коштів Фонду; зобов`язання уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду на підставі договору банківського вкладу, тобто аналогічного змісту.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2017 року було закрито провадження по справі №752/2422/17 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" щодо невнесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за договором за рахунок коштів Фонду та зобов`язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду на підставі договору банківського вкладу. Суд вказав, що вказані вимоги слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Однак позовна заява підписана та подана лише 06.09.2018 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду.

3-тя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що кошти на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 було перераховано з поточного рахунку ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" з призначення платежу - зворотна фінансова допомога.

Правочин (трансакція), по перерахуванню коштів з рахунку юридичної особи ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" на рахунок позивача, призводить до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, зокрема збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду.

У відповідності до Закону Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовуються тільки кошти фізичних осіб. Кошти юридичних осіб не відшкодовуються. Такі юридичні особи можуть набути статусу кредитора банку і в процедурі ліквідації банку отримати задоволення своїх вимог в порядку черговості, передбаченому статтею 52 Закону.

За результатами вказаних операцій ТОВ "Прилад Імпекс Автоматизація" отримало перевагу перед іншими кредиторами ПАТ "Старокиївський банк" у вигляді набуття права вимагати повернення своїх коштів від фізичної особи, тобто позачергово.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 122, 123 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи позивач первісно звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з відповідним позовом.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2017 року було закрито провадження по справі № 752/2422/17 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" щодо невнесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за договором за рахунок коштів Фонду та зобов`язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду на підставі договору банківського вкладу у зв`язку з віднесенням спору до адміністративної юрисдикції.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.09.2017 року закрито провадження по справі № 752/2422/17 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору нікчемним.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.06.2018 року у вказаній справі закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Фонду на користь позивача 198 115,00 грн.

Оскільки вказаними ухвалами було зроблено висновок про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, позивач звернувся з відповідним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва лише у вересні 2018 р.

За таких обставин суд не вважає, що строк звернення позивача до суду є пропущеним, оскільки позивач не може нести відповідальність за зміну судової практики з певного питання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визначаються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 3.02.2012 р. № 4452-VI.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону № 4452-VI передбачено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно частини 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом (тут та надалі норми Закону № 4452-VI у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Ст. 27 Закону № 4452-VI регулюється порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 27 вищевказаного Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В силу ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Ч. 6 ст. 27 Закону №4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

В силу п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду не зазначено, які майнові зобов`язання прийняв на себе банк без встановлення обов`язку контрагента, не вказано на причинно-наслідковий зв`язок між такими зобов`язаннями та настанням неплатоспроможності банку, тобто не доведено наявність підстав вважати правочин та транзакцію за цим правочином нікчемними, визначених п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI).

Зі змісту даної норми вбачається, що вона поширює свою дію на випадки, коли саме банк уклав з одним із кредиторів договір; на підставі такого договору в останнього виникають переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку; умови цього договору передбачають перерахування банком коштів або передачу майна банком такому кредитору.

На підставі аналізу положень наведеної правової норми можна дійти висновку про те, що п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не поширює свою дію на договір, укладений між позивачем та ПАТ "Старокиївський Банк". Зокрема, зі змісту даної норми вбачається, що вона поширює свою дію на випадки, коли саме банк уклав з одним із кредиторів договір; на підставі такого договору у останнього виникають переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку; умови цього договору передбачають перерахування банком коштів або передачу майна банком такому кредитору.

Відтак, метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі №910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.

Застосовуючи ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечуючи виконання ст. 38 Закону 4452-VI, відповідач фактично позбавлений дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.

При цьому, перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.

Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі №802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи ФГВФО про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі, що розглядається.

Отже, оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу. Права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

З врахуванням викладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Л.О. щодо визнання Договору № 8051 банківського рахунку від 16.05.2014 року - нікчемним, тоді як належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання включити позивача до переліку вкладників.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" щодо невнесення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 за договором банківського рахунку від 16.05.2014 року № 8051.

3. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з договором банківського рахунку від 16.05.2014 року № 8051.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Присудити до стягнення за рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (ЄДРПОУ 37567646; адреса: 01601, м. Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп..

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 04.03.20 р.