
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2020 року Чернігів Справа № 620/357/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа - приватний нотаріус Прилуцького нотаріального округу Чернігівської області Радченко Світлана Віталіївна про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа - приватний нотаріус Прилуцького нотаріального округу Чернігівської області Радченко Світлана Віталіївна, в якому просить визнати дії відповідача щодо ненадання довідки про розмір нарахованої але недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №825/1409/18 для подальшої видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію в сумі 22 321,05 грн, яка входить до складу спадщини за законом неправомірними та зобов`язати її видати.
Ухвалою суду від 07.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позов мотивовано тим, що сума пенсії, яка належала померлому чоловіку позивача, але не була ним одержана за життя, передається членам сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. А отже, дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суму недоотриманої ним пенсії, для оформлення спадщини - є протиправними.
В межах встановленого судом строку відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що предмет спору у даній справі відсутній взагалі, адже строк на подання заяви про виплату недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 давно минув, а до Головного управління із заявою взагалі ніхто із членів його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, не зверталися, і відсутня будь - яка заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_2 .
Також зазначає, що згідно ст.61 Закону №2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. Тобто, відсутні будь - які правові підстави для включення будь - яких невиплачених сум пенсії у склад спадщини та надання з цієї підстави довідки третій особі про розмір недоотриманої пенсії. Крім того, на думку відповідача, позовні вимоги також не можуть бути задоволені, оскільки Головне управління проводило перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до пункту 3 постанови №103, норми якої є чинними і яка передбачає порядок виплати різниці між місячним розміром підвищеної пенсії згідно постанови №103 та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. Решта суми доплати не може вважатися невиплаченою пенсію, адже її виплата здійснювалася щомісяця, а не однією нарахованою сумою, та згідно норм законодавства пенсія не може бути включена до складу спадщини.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі №825/1409/18 було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 18.05.2017 №101/6238, №0 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 18.05.2017 №101/6238, №0.
10.12.2018 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 (позивач, дружина), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , звернулася до нотаріуса Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Радченко С.В, в зв`язку з чим було заведено спадкову справу №5/2019, в межах якої нотаріусом було здійснено нотаріальний запит до Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України про отримання повідомлення сум недоотриманої пенсії, що була нарахована на ім`я померлого ОСОБА_2 .
Відповіддю від 02.08.2019 за №10626/04-25 Головне управління пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило, що протягом 6 місячного строку після смерті пенсіонера до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою за недоотриманою пенсією ніхто не звертався.
В подальшому було здійснено адвокатський запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яким ставилося питання надання інформації про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповіддю на адвокатський запит від 12.09.2019 №12866/04-25 було повідомлено, що дійсно відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 по рішенню суду було проведено перерахунок пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. При цьому, відповідно до вимог цієї постанови, доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 22 321,05 грн мала виплачуватися протягом 2019-2020 років.
Також вказаною відповіддю зазначено, що зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера та ще раз наголошено, що протягом 6 місячного строку після смерті пенсіонера до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою за недоотриманою пенсією ніхто не звертався.
Позивач вважає, що такі дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суму недоотриманої ним пенсії, для оформлення спадщини є протиправними, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
В силу прямої дії ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що в обґрунтування підстав для відмови у наданні запитуваної інформації відповідач посилався на ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що Закон України від 02.10.1992 № 2657 «Про інформацію» регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
Статтею 1 Закону України «Про інформацію» передбачено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до приписів ч.1 ст.2 Закону України «Про інформацію», основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Згідно ст.5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч.2 ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Також, згідно ст.61 Закону України «Про Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.
З аналізу наведених норм вбачається, що останні регулюють порядок виплати спадкоємцю пенсії, яку було недоотримано пенсіонером, у зв`язку з його смертю. Водночас, питання надання інформації щодо недоотриманої пенсії померлим пенсіонером вказані норми не регулюють, а тому не можуть бути підставою для відмови у наданні інформації.
Відповідно до ч.1 ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для звернення до відповідача стало те, що позивач є спадкоємцем за своїм померлим чоловіком, зокрема і щодо недоотриманої останнім пенсії.
Тобто, з урахуванням того, що спадкодавець помер, його спадкоємець має право на отримання в органі Пенсійного фонду інформації щодо розміру недоотриманої пенсії, оскільки така інформації безпосередньо стосується її прав та інтересів.
А отже, дії відповідача щодо ненадання довідки про розмір нарахованої але недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №825/1409/18 є протиправними.
Щодо посилань відповідача, викладених у відзиві, суд їх до уваги не приймає, оскільки відповідач не може посилатися на обставини, які не були покладені в основу його відмови. При цьому, не звернення позивача до відповідача із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті її чоловіка не може бути підставою для відмови у наданні інформації щодо розміру недоотриманої пенсії.
Щодо частини формулювання позовної вимоги: «для подальшої видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію в сумі 22 321,05 грн, яка входить до складу спадщини за законом» суд зазначає, що у задоволенні цієї частини вимоги слід відмовити, оскільки питання включення суми недоотриманої пенсії до складу спадщини, як і питання видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію не є предметом розгляду в суді адміністративної юрисдикції взагалі. Крім того, захисту підлягають виключно порушені права, що виключає можливість ухвалення рішення на майбутнє.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа - приватний нотаріус Прилуцького нотаріального округу Чернігівської області Радченко Світлана Віталіївна про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії слід задовольнити та зобов`язати відповідача надати довідку про розмір нарахованої але недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №825/1409/18.
Також, позивач просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.
Право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).
Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.
За змістом ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7, ч.9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Також, за змістом ч.9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано суду жодного доказу.
А отже, враховуючи наведене, визначаючись із обґрунтованістю заявлених вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд виходить із того, що матеріали справи не містять детального опису робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Також, як слідує з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір на у суму 840,80 грн, а тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа - приватний нотаріус Прилуцького нотаріального округу Чернігівської області Радченко Світлана Віталіївна про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненадання довідки про розмір нарахованої, але недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №825/1409/18.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області видати довідку про розмір нарахованої, але недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №825/1409/18.
В решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).
Третя особа - приватний нотаріус Прилуцького нотаріального округу Чернігівської області Радченко Світлана Віталіївна - (АДРЕСА_2 ).
Повне рішення суду складено 04.03.2020.
Суддя Л.О. Житняк
Судове рішення № 87988830, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 04.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/357/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: