Рішення № 87988079, 20.02.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2020 року м. Рівне №460/4703/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, - В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області та Державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Юсенко Валерія Леонідовича про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-20916-17 У від 21.02.2019 та визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №59018957 від 06.05.2019.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено єдиний унікальний номер судової справи 460/4703/19, номер провадження 6587/19 та визначено головуючого суддю Друзенко Н.В.

Ухвалою суду від 02.01.2020 позовна заява залишалася без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.01.2020 роз`єднано позовні вимоги у справі №460/4703/19, виділивши в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-20916-17 У від 21.02.2019, залишивши цій справі №460/4703/19 (провадження №6587/19).

Ухвалою від 28.01.2020 розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 20.02.2020.

Сторони в судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксуваннясудового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд замінив відповідача Головне управління ДФС у Рівненській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Рівненській області.

В обґрунтування позовних вимог до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20916-17 У від 21.02.2019, позивач зазначає, що відповідачем не було враховано, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України та відповідно до заяви позивача від 30.12.2013, дію його Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого 29.05.2002, зупинено. Таким чином, у позивача з 30.12.2013 не було обов`язку сплачувати єдиний внесок як самозайнятою особою. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з відзивом на позовну заяву, відповідно до норм Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - це діяльність, зокрема, адвокатів. Взяттю на облік та реєстрації у контролюючого органу підлягають усі платники податків. Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі прийняття особою, яка провадить незалежну професійну діяльність рішення про припинення такої діяльності, платник єдиного внеску зобов`язаний у десятиденний строк з дня прийняття такого рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску. За наведеного, відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Розглянувши позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 набув права на зайняття адвокатською діяльністю на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №156; виданого 29.05.2002 Рівненською обласною КДКА.

Відповідно до його заяви від 30.12.2013 адвокатську діяльність зупинено (а.с.7).

21.02.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20916-17 У, відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити суму боргу зі сплати ЄСВ у розмірі 18276,72 грн. (а.с.11).

Зі змісту Вимоги від 21.02.2019 встановлено, що сума боргу сформована станом на 24.04.2019.

Як свідчать долучені до позову докази, позивач дізнався про існування вимоги з матеріалів виконавчого провадження, з огляду на те, що отримав постанову державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС ГТУЮ в Рівненській області про відкриття виконавчого провадження ВП №59018957. Доказів надіслання та вручення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20916-17 У відповідачем не надано. З огляду на вказане, позивачем не пропущено строк для звернення до суду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Статтею 2 Закону №2464-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону № 2464-VІ.

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), згідно зі статтею 13 якого, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 вказаного Закону, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п. 1 ч. 3 ст.31).

Положеннями статті 32 цього Закону встановлено підстави, за наявності яких припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Виходячи зі змісту частин 5, 6 статті 31 Закону № 5076-VI, протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1 ст.17 Закону № 5076-VI).

Отже, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв`язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.

Як свідчить витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, право позивача на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону № 5076-VI на підставі заяви позивача від 30.12.2013.

Таким чином позивач із 30.12.2013 не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.

Аналогічна думка викладена у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у адміністративній справі № 820/1538/17.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної вимоги від 21.02.2019 №Ф-20916-17 у порядку статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 768,40 грн., сплачена відповідно до квитанції від 24.02.2020 №0.0.1594755531.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449, вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне,33023 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20916-17 від 21.02.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 25 лютого 2020 року.

Суддя Друзенко Н.В.