Рішення № 87987887, 04.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4988/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 15.10.2019р. вхід.№ЕП/7691/19), просять суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо порушення строків, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, та не прийняття рішення (наказу) за результатами розгляду клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із урахуванням висновків суду викладених в судовому рішенні та прийняти рішення з урахуванням вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016року №333, у виді наказу, яким надати дозвіл ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кожному окремо), сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відмовляючи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кожному окремо), сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, у порушення приписів Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016року №333, рішення у вигляді наказу організаційно-розпорядчого характеру, не прийнято. Також, позивачі стверджують, що ч.7 ст.118 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області здійснило послання на підстави, котрі не передбачено ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 16.09.2019р. вхід.№33079/19), наголошуючи, зокрема, що за результатами розгляду графічних матеріалів, долучених до клопотань позивачів щодо відведення земельної ділянки (кожному окремо), сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Головним управління Держгеокадастру в Одеській області встановлено, що земельні ділянки, які позивачі бажають отримати у власність, розташовано на заболочених землях, розпорядження якими до повноважень відповідача не належить. Також, суб`єкт владних повноважень наголошує, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/4988/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 04.11.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2019р. провадження у справі №420/4988/19 зупинено відповідно до п.1 ч.2 ст.236 КАС України.

Ухвалою суду від 04.03.2020р., у зв`язку з усуненням обставин, котрі слугували підставою для зупинення провадження, провадження по справі №420/4988/19 поновлено.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із клопотаннями від 25.06.2019р. про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кожному окремо), сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

За результатами розгляду вказаних клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 25.06.2019р., Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області на ім`я заявників надіслано Листи від 25.07.2019р. №Б-7244/0-4230/0/37-19, №Б-7235/0-4245/0/37-19, №Б-7240/0-4228/0/37-19 "Про надання відповіді", якими позивачам відмовлено у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, оскільки означені земельні ділянки розташовано на заболочених землях. Водночас, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не розпоряджається землями водного фонду.

Не погодившись з відмовами у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, викладеними Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області в Листах від 25.07.2019р. №Б-7244/0-4230/0/37-19, №Б-7235/0-4245/0/37-19, №Б-7240/0-4228/0/37-19 "Про надання відповіді", позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо порушення строків, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, та не прийняття рішення (наказу) за результатами розгляду клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із урахуванням висновків суду викладених в судовому рішенні та прийняти рішення з урахуванням вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016року №333, у виді наказу, яким надати дозвіл ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кожному окремо), сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, відмовляючи у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області в Листах від 25.07.2019р. №Б-7244/0-4230/0/37-19, №Б-7235/0-4245/0/37-19, №Б-7240/0-4228/0/37-19 "Про надання відповіді", зазначено, що земельні ділянки розташовано на заболочених землях. Водночас, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не розпоряджається землями водного фонду.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про особисте селянське господарство", особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Відносини, пов`язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

За приписами частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом "Б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.3 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, вище окресленими законодавчими приписами чітко встановлено підстави, порядок, та строки передачі земельної ділянки у власність громадян, а також органи, уповноважені розглядати означені питання. Зокрема, вказаними нормами передбачено, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких, визначені в статті 118 Земельного кодексу України, органи приймають одне з відповідних рішень.

З вищенаведеного також вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016року №333 , та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016року за №1391/29521, пунктом 8 якого передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Крім того, згідно з п.84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15.10.2015року №600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

Пунктом 123 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15.10.2015року №600 визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, з урахуванням положень вказаних нормативно-правових актів, судом встановлено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому, листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Так, як встановлено судом, та зазначено вище, у межах даного адміністративного спору позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не із зверненнями, а з відповідними заявами, за наслідками розгляду яких суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідні управлінські рішення, в той час, як останній протиправно направив на адресу позивачів відповіді у формі листів. Водночас, відсутність належним чином оформлених рішень суб`єкта владних повноважень про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність чи відмову у їх наданні у формі наказів, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, надіслані Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Листи «Про надання відповіді» від 25.07.2019р. №Б-7244/0-4230/0/37-19, №Б-7235/0-4245/0/37-19, №Б-7240/0-4228/0/37-19, якими позивачам відмовлено у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, оскільки означені земельні ділянки розташовано на заболочених землях, не можуть сприйматися судом як належні відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.

За таких обставин є обґрунтованою та підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо порушення строків, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, та не прийняття рішення (наказу) за результатами розгляду клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Оскільки викладені у Листах Головного управління Держгеокадастру в Одеській області «Про надання відповіді» від 25.07.2019р. №Б-7244/0-4230/0/37-19, №Б-7235/0-4245/0/37-19, №Б-7240/0-4228/0/37-19 підстави для відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою судом визнано неправомірними, суд дійшов висновку щодо необхідності зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 25.06.2019р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, з урахуванням окреслених у Рішенні висновків, та правової оцінки суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постановах від 10.01.2019року по справі №820/4555/17, від 19.02.2019року по справі №815/905/17, від 14.08.2018року по справі №815/1666/17.

Між тим, не є обґрунтованою, та відповідно не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Одеській області витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із системного аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Поняття «витрати на правову допомогу» у даному контексті - це витрати, пов`язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов`язані з розглядом справи в суді.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу, та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

В свою чергу, документами, які підтверджують витрати, можуть бути: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов`язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність (ордер). Документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_4 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.06.2012р. №2228.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Опису юридичних послуг, наданих адвокатом Ковальчуком Олегом Миколайовичем клієнту ОСОБА_1 від 17.02.2020р., на виконання п.3 Договору про надання правової допомоги №1/21 від 02.05.2019р., між адвокатом та особою, яка звернулась за правовою допомогою, погоджено наступний розрахунок вартості послуг адвоката: зустріч та усна консультація з клієнтом - 500грн. одна година; складання та підготовка клопотання, запиту до ГУ Держгеокадастру в Одеській області - 500грн. одна година; написання позовної заяви про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов`язання вчинити певні дії - 3000грн. одна година; написання одного клопотання/заяви до суду та інших процесуальних документів - 500грн. одна година; участь адвоката у судових засіданнях в Одеському окружному адміністративному суді 1000грн. одна година; написання відповіді на відзив - 500грн. одна година.

Згідно з Описом юридичних послуг наданих адвокатом Ковальчуком Олегом Миколайовичем клієнту ОСОБА_2 від 17.02.2020р., на виконання п.3 Договору про надання правової допомоги №1/14 від 02.05.2019р., між адвокатом та особою, яка звернулась за правовою допомогою, погоджено наступний розрахунок вартості послуг адвоката: зустріч та усна консультація з клієнтом - 500грн. одна година; складання та підготовка клопотання, запиту до ГУ Держгеокадастру в Одеській області - 500грн. одна година; написання позовної заяви про визнання протиправною відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов`язання вчинити певні дії - 3000грн. одна година; написання одного клопотання/заяви до суду та інших процесуальних документів - 500грн. одна година; участь адвоката у судових засіданнях в Одеському окружному адміністративному суді 1000грн. одна година; написання відповіді на відзив - 500грн. одна година.

Відповідно до Опису юридичних послуг наданих адвокатом Ковальчуком Олегом Миколайовичем клієнту ОСОБА_3 від 17.02.2020р., на виконання п.3 Договору про надання правової допомоги №1/14 від 02.05.2019р., між адвокатом та особою, яка звернулась за правовою допомогою, погоджено наступний розрахунок вартості послуг адвоката: зустріч та усна консультація з клієнтом - 500грн. одна година; складання та підготовка клопотання, запиту до ГУ Держгеокадастру в Одеській області - 500грн. одна година; написання позовної заяви про визнання протиправною відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов`язання вчинити певні дії - 3000грн. одна година; написання одного клопотання/заяви до суду та інших процесуальних документів - 500грн. одна година; участь адвоката у судових засіданнях в Одеському окружному адміністративному суді 1000грн. одна година; написання відповіді на відзив - 500грн. одна година.

Між тим, як з`ясовано судом, з вище окреслених Описів юридичних послуг, наданих адвокатом Ковальчуком Олегом Миколайовичем клієнтам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не можливо встановити тривалість часу, витраченого адвокатом на зустріч та усну консультацію з клієнтами; складання та підготовку клопотань, запитів до ГУ Держгеокадастру в Одеській області; написання позовної заяви про визнання протиправними відмов у надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та зобов`язання вчинити певні дії; написання одного клопотання/заяви до суду та інших процесуальних документів; написання відповіді на відзив.

Згідно з Актами прийому-передачі юридичних послуг від 17.02.2020р., на виконання п.3 Договорів про надання правової допомоги від 02.05.2019р. №1/21, №1/14, між адвокатом та особами, які звернулись за правовою допомогою, погоджено наступний розрахунок вартості послуг адвоката: зустріч та усна консультація з клієнтом - 500грн./з кожного клієнта (вартість за одну годину/1 дію/ документ - 500грн., витрачений час/кількість дій/документів - одна година); складання та підготовка клопотання, запиту до ГУ Держгеокадастру в Одеській області - 1500грн./з кожного клієнта (вартість за одну годину/1 дію/ документ - 500грн., витрачений час/кількість дій/документів - 2 клопотання,1 запит - 3 години); написання позовної заяви про визнання протиправною відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов`язання вчинити певні дії - 1000грн./з кожного клієнта (вартість за одну годину/1 дію/ документ - 3000грн., витрачений час/кількість дій/документів - три години. Одна на трьох); написання одного клопотання/заяви до суду та інших процесуальних документів - 833,33грн./з кожного клієнта (вартість за одну годину/1 дію/ документ - 500грн., витрачений час/кількість дій/документів - 5 документів. По одному на трьох); участь адвоката у судових засіданнях в Одеському окружному адміністративному суді 666,66грн./з кожного клієнта (вартість за одну годину/1 дію/ документ - 1000грн., витрачений час/кількість дій/документів - 2 засідання - 2 години. Поділити на трьох); написання відповіді на відзив - 166,66грн./з кожного клієнта (вартість за одну годину/1 дію/ документ - 500грн., витрачений час/кількість дій/документів - одна година. Одна на трьох). Загальна вартість 4666,65грн./з кожного клієнта.

Водночас, судом встановлено, що Договори про надання правової допомоги №1/21 від 02.05.2019р., №1/14 від 02.05.2019р., повноважним представником позивачів до матеріалів справи не додано.

Не є обґрунтованою, на думку суду, та відповідно не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Одеській області користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 також витрати на правову допомогу у розмірі 1000грн. (кожному) одна година, за участь адвоката у судових засіданнях в Одеському окружному адміністративному суді, оскільки адвокат Ковальчук Олег Миколайович приймав участь лише у судовому засіданні 04.11.2019р., котре тривало з 12:52:26 до 13:06:18, а у подальшому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.9 ст.205 КАС України.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі належними та допустимими доказами не підтверджено, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для компенсації витрат позивача на правову допомогу.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню частково, з вищеокреслених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо порушення строків, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, та не прийняття за результатами розгляду клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 25.06.2019р. рішення (наказу).

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 39765871) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (67132, Одеська область, Великомихайлівський район, с.П-Осипенкове, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (67132, Одеська область, Великомихайлівський район, с.П- АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) від 25.06.2019р. щодо надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кожному окремо), сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Новоградківської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, з урахуванням окреслених у Рішенні висновків, та правової оцінки суду.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 39765871) на користь ОСОБА_1 (67132, Одеська область, Великомихайлівський район, с.П-Осипенкове, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 384(триста вісімдесят чотири)грн. 20коп.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 39765871) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 384(триста вісімдесят чотири)грн. 20коп.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 39765871) на користь ОСОБА_3 (67132, Одеська область, Великомихайлівський район, с.П-Осипенкове, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 384(триста вісімдесят чотири)грн. 20коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.