Рішення № 87987815, 03.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/370/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства “Одеська ТЕЦ” до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування п. 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження №60937670 щодо стягнення виконавчого збору від 27.12.2019р. та визнання протиправною та скасування постанови №60937670 від 27.12.2019р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 12 432 919,56 грн.,-

І. Суть спору:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Акціонерне товариство “Одеська ТЕЦ” до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби, в якій з урахуванням уточненого позову просило:

1.Визнати протиправним та скасувати п. 3 резолютивної частини постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження №60937670 від 27.12.2019 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору у розмірі 12 432 919,56 грн. по виконавчому провадженню №60937670 від 27.12.2019 року.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.04.2015 року у справі №916/4519/14 за позовом ПАТ “НАК “Нафтогаз України” до ПАТ “Одеська ТЕЦ” про стягнення 133 139 819,50 грн., згідно якого за несвоєчасне виконання умов договору, а саме не своєчасне внесення плати за отриманий природний газ, згідно з договором №13/2612-БО-23 від 28.12.2012 року, укладеного між ПАТ “Одеська ТЕЦ” та ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, стягнуто з ПАТ “Одеська ТЕЦ” на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” суму основного боргу, фінансові санкції.

Відповідно до даного рішення суду, Господарським судом Одеської області було видано судовий наказ про стягнення боргу з позивача на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” №916/4519/14 від 07.07.2015 р.

Позивач зазначив, що заборгованість, яка належить стягненню з позивача ” на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, врегульована відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, у зв`язку з чим, відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий збір не стягується.

Таким чином, на думку позивача , відповідач незаконно зазначив в п.3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2019 р. про стягнення виконавчого збору та незаконно виніс постанову від 27.12.2019 р. про стягнення виконавчого збору з позивача у розмірі 12 432 919,56 грн. у виконавчому провадженні №60937670.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та завчасно.

02.03.2020 р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника позивача у порядку письмового провадження.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

Від представника відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

17.02.2020 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №60937670.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не прибуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що позивач уклав договір з ПАТ “НАК “Нафтогаз України” №13/2612-БО-23 від 28.12.2012 р., згідно з яким за несвоєчасне виконання умов договору, а саме не своєчасне внесення плати за отриманий газ передбачені штрафні санкції.

07.04.2015 р. рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/4519/14 за позовом ПАТ “НАК “Нафтогаз України” до ПАТ “Одеська ТЕЦ” про стягнення 133 139 819,50 грн., задоволено частково, та стягнуто з ПАТ “Одеська ТЕЦ” на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” суму основного боргу, фінансові санкції.

07.07.2015 р. №916/4519/14 відповідно до зазначеного рішення суду, Господарський суд Одеської області видав судовий наказ про стягнення з позивача на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” основного боргу у розмірі 106 934 907,44 грн., 3 % річних у розмірі 4 034 649,14 грн., інфляційні витрати у розмірі 13 286 559,05 грн. та судовий збір у розмірі 73 080 грн.

11 грудня 2019 року від представника АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (стягувач) на адресу відповідача надійшла заява про примусове виконання рішення.

27.12.2019 р. відповідач відкрив виконавче провадження № 60937670 на підставі наказу № 916/4519/14 від 07.07.2015 р.

В п.3 зазначеної постанови вказано про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі визначеному ст.27 Закону України «Про виконавче провадження».

27.12.2019 р. відповідач прийняв постанову по виконавчому провадженні №60937670 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 12 432 919,56 грн.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (надалі – Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, судових наказів.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

При цьому, відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. ст. 2, 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з п.1 ст.7 “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” на реструктуризовану заборгованість за споживчий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості.

Суд встановив, що за рішенням Господарського суду Одеської області від 07.04.2015 року у справі №916/4519/14 за позовом ПАТ “НАК “Нафтогаз України” до ПАТ “Одеська ТЕЦ” про стягнення 133 139 819,50 грн., згідно якого за несвоєчасне виконання умов договору, а саме не своєчасне внесення плати за отриманий природний газ, згідно з договором №13/2612-БО-23 від 28.12.2012 року, укладеного між ПАТ “Одеська ТЕЦ” та ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, стягнуто з ПАТ “Одеська ТЕЦ” на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України” суму основного боргу, фінансові санкції.

Заборгованість по договору №13/2612-БО-23 від 28.12.2012 р. укладеного позивачем з ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, що стягнена на підставі рішення суду №916/4519/14 від 07.04.2015 р. по якому відкрито виконавче провадження №60937670 виникла за період з січня 2013 по грудень 2013 р, отже виникла в період до 01.07.2016 р.

Відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», позивач включений до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №107 від 10.05.2019 року.

Відповідно до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, позивач включений до реєстру та сума заборгованості, яка належить врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а саме основний борг 490 639 510,57 грн. та штрафні санкції 436 117 666,62 грн., що було визначено на підставі акту звірки розрахунків з ПАТ НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України». В акті звірки з НАК «Нафтогаз України» станом на 30.06.2016 р. та станом на 31.01.2019 р., сума боргу обліковується по договору №13/2612-БО-23 від 28.12.2012 р.

Таким чином, суд встановив, що заборгованість яка належить примусовому стягненню по наказу №916/4519/14 від 07.04.2015 р. у виконавчому провадженню №60937670 належить врегулюванню відповідно до «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

З вищевикладеного суд робить висновок, що відповідач протиправно зазначив, що в п. 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2019 р. про стягнення виконавчого збору та протиправно виніс постанову від 27.12.2019 р. про стягнення виконавчого збору з позивача у розмірі 12 432 919,56 грн. у виконавчому провадженні №60937670, оскільки заборгованість, що належить стягненню позивача на користь ПАТ НАК «Нафтогаз України» належить врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а тому оскаржувані п.3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження відповідачем від 27.12.2019 р. про стягнення виконавчого збору та постанови від 27.12.2019 р. у виконавчому провадженні№60937670 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12 432 919,56 грн. є протиправні та належать до скасування.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати п. 3 резолютивної частини постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження №60937670 від 27.12.2019 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

3.Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору у розмірі 12 432 919,56 грн. по виконавчому провадженню №60937670 від 27.12.2019 року.

4.Стягнути з Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби (01001, м. Київ, вул. Городецького,13, код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства “Одеська ТЕЦ” (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158) судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять), 00 грн.

5. Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої , статтями 286-288 цього Кодексу , набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.6 ст.287 КАС України рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення повного тексту рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

6. Позивач – Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» адреса: вул. Церковна,29 м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 05471158.

Відповідач – Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького,13, код ЄДРПОУ 00015622.

Суддя О.Я. Бойко

.