Рішення № 87987575, 03.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3425/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави до Органу місцевого самоврядування Аджамської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Державна установа “Центр пробації” про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність, а також зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцятої сесії сьомого скликання Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №861 від 25.09.2019 “Про визначення переліку об`єктів та видів суспільно корисних робіт для порушників на яких судом накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області”;

- визнати протиправною бездіяльність Аджамської сільської ради з питання не виконання заходів щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради із Кропивницьким районним відділом філії Державної установи “Центр пробації” в Кіровоградській області;

- зобов`язати Аджамську сільську раду розглянути питання про вжиття заходів для погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, видів таких робіт із Кропивницьким районним відділом філії Державної установи “Центр пробації” в Кіровоградській області, та передбачення в бюджеті видатків для сплати порушникам за виконання адміністративного стягнення - суспільно корисних робіт.

В обґрунтування вимог зазначив, що невиконання відповідачем чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання на життя. Позивач зазначає, що відповідачем не вирішено питання про внесення змін до бюджету в частині фінансування оплати праці за виконання суспільно корисних робіт. Така бездіяльність відповідача призводить до невиконання порушниками накладених судами адміністративних стягнень у вигляді суспільно корисних робіт. З цих підстав прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави у суді, посилаючись на відсутність у суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави у цій сфері, повноважень на звернення до суду з таким позов.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що Аджамська сільська рада має право (а не обов`язок) на власний розсуд, з урахуванням наявності у місцевому бюджеті коштів на оплату таких суспільно корисних робіт, погоджувати перелік об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт і виділяти для цього кошти з бюджету, так як ні у Наказі Міністерства юстиції України №474/5 19.03.2013 року, ані у КУпАП немає вимоги про те, що саме орган місцевого самоврядування має брати на себе обов`язкову функцію виділення коштів з місцевого бюджету на оплату таких робіт (а.с .69-74).

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої відповідач зобов`язаний оплачувати роботи, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування (а.с. 82-91).

Ухвалою суду від 03 січня 2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Державну установу “Центр пробації” (а.с. 1-2).

Цією ж ухвалою суду встановлено третій особі десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень щодо позову або відзиву.

Ухвалу суду отримано представником третьої особи 11.01.2020 (а.с. 66).

Станом на час винесення рішення суду представником третьої особи не подані пояснення щодо позову або відзиву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

02.01.2019 Кропивницьким РВ на виконання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення року між іншим до Аджамської сільської ради скеровано лист за №7 про визначення та погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території Аджамської сільської ради, а також направлення на виконання суспільно корисних робіт ОСОБА_1 за №31/10/1852-19 від 22.07.2019.

У відповіді Аджамської сільської ради №308/02-41/30 від 29.07.2019 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 29.07.2019 не з`явився та не приступив до відбування суспільно корисних робіт. Також вказано, що для оплати таких робіт кошти в сільській раді відсутні (а.с. 27).

Кіровоградською місцевою прокуратурою в порядку статі 26 Закону України «Про прокуратуру» Голові Аджамської сільської ради за №78-3615 вих-19 від 21.05.2019 внесено вказівку про розгляд питання щодо погодження видів суспільно-корисних робіт та переліку об`єктів для їх відбування порушниками та про виділення з бюджету відповідних коштів на оплату суспільно-корисних робіт, призначених судами як адміністративне стягнення на черговій сесії Аджамської сільської ради (а.с. 32-33).

У відповідь на внесену вказівку Аджамською сільською радою листом №262/02-30 від 01.07.2019 повідомлено, що на 26 сесії 7 скликання Аджамської сільської ради від 21.02.2019 прийнято рішення №736 «Про види та обсяги оплачуваних громадських робіт, що носять суспільно-корисний характер». Пунктом першим вищезазначеного рішення сільська рада вирішила: «При плануванні бюджету на 2019 рік кошти на види та обсяги оплачуваних громадських робіт, що носять суспільно-корисний характер на перше півріччя 2019 року не передбачені в зв`язку з розподілом бюджету на захищені етапі витрат» (а.с. 34).

25.09.2019 рішенням тридцятої сесії сьомого скликання Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №861 “Про визначення переліку об`єктів та видів суспільно корисних робіт для порушників на яких судом накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області” вирішено у зв`язку з відсутністю перевиконання дохідної частини не передбачати кошти на суспільно корисні роботи особам, які вчинили адміністративне правопорушення (а.с. 19).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача позивач звернувся до суду.

Так, частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України від 14.10.2014р. № 1697-VІІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні “інтереси держави”, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 3 наказу Генерального прокурора України від 28.05.2015р. "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень" визначено, що відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень органи прокуратури можуть отримувати, у тому числі, з інформації, що надходить до прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування і державного нагляду (контролю).

В даному випадку, невиконання відповідачем чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання на життя.

Зокрема, згідно статті 2 Конвенції ООН “Про права дитини” (ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991) всі діти, незалежно від їхньої раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження – рівні у своїх правах. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Статтею 27 Конвенції встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Обов`язки держави полягають у тому, щоб створити відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.

Таким чином, державою створюються умови для реалізації відповідальності батьків за забезпечення належного життєвого рівня дитини, зокрема шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині введення інституту адміністративного покарання у виді суспільних робіт за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.

Відповідно до частини 1 статті 51 Конституції України та частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-ІІІ (далі – СК України) батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно вимог частин 1-3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частинами першою та другою статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Таким чином, одним з найважливіших обов`язків батьків, що випливає з чинного законодавства, є належне матеріальне утримання дитини, у тому числі, здійснення своєчасної сплати аліментів на їх рахунок.

06.02.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 № 2234-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів", яким запроваджено новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи.

Відповідно до частин 1-2 статті 31-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х (далі - КУпАП) суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.

Частиною першою статті 183-1 КУпАП встановлено, що несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Законом України від 07.12.2017 № 2234-VІІІ КУпАП доповнено главою 31-А, зокрема статтею 325-1 КУпАП, якою визначено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.

Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу.

Наказом Міністерства юстиції України 19.03.2013 № 474/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2013р. № 457/22989 затверджено Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт (далі - Порядок).

Згідно п. 11.1 Порядку виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Пунктом 11.2 Порядку встановлено, що виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 12.1 Порядку при виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються, у тому числі, погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт;

Щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилає запити (додаток 1) до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт (пункт 11.5 Порядку).

Відповідно до визначеного органами місцевого самоврядування переліку об`єктів, на яких порушники відбувають суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду (судді) видає порушнику направлення на один з цих об`єктів (пункт 13.15 Порядку).

Статтею 325-3 КУпАП встановлено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається, у тому числі, погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Тобто, введення інституту адміністративного покарання у виді суспільно корисних робіт має на меті погашення батьками заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини.

Підпунктом 2 пункту “а” частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до п. 1 розділу І Типового положення про уповноважений орган з питань пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.08.2017р. за № 2649/5, уповноважений орган з питань пробації є органом виконання покарань, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та пробації.

Згідно абзаців 15, 17 розділу ІІ Типового положення до основних завдань та функцій органу пробації належать: виконання адміністративних стягнень у вигляді виправних робіт, громадських робіт та суспільно корисних робіт; визначення спільно з органами місцевого самоврядування видів громадських робіт, суспільно корисних робіт та переліку об`єктів, на яких вони виконуються.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення встановлено, що до основних завдань та функцій філії належать: організаційно-методичне забезпечення, організація і координація діяльності, зокрема щодо виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт. Взаємодія з органами прокуратури, судами, Національною поліцією, державними органами влади та місцевого самоврядування з питань пробації (п. 7 розділу ІІ Положення).

В порушення вищезазначених норм законодавства відповідачем не вчинено жодних дій щодо вирішення питання про внесення змін до бюджету міської ради в частині оплати їх праці, що свідчить про її протиправну бездіяльність.

Таким чином, Аджамська сільська рада, як орган місцевого самоврядування допустила у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимог статтей 31-1, 325-1 КУпАП, Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013р. № 474/5, не вчинила жодних дій для виконання суспільно корисних робіт, відповідно до постанов суду за направленням Кропивницького районного відділу центру філії Державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області та не передбачила в бюджеті видатків для сплати порушникам за виконання суспільно корисних робіт для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Отже з метою захисту прав та інтересів дітей та забезпечення примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів боржниками позов прокурора слід задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави (вул. Євгена Чикаленка, 11, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 02910025) до Органу місцевого самоврядування Аджамської сільської ради (вул. Центральна, 65, с.Аджамка, Кропивницький район, Кіровоградська обл., 27620, код ЄДРПОУ 04365135), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Державна установа “Центр пробації” (вул. Ю.Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41847154) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність, а також зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення тридцятої сесії сьомого скликання Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №861 від 25.09.2019 “Про визначення переліку об`єктів та видів суспільно корисних робіт для порушників на яких судом накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області”.

Визнати протиправною бездіяльність Аджамської сільської ради з питання не виконання заходів щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради із Кропивницьким районним відділом філії Державної установи “Центр пробації” в Кіровоградській області.

Зобов`язати Аджамську сільську раду розглянути питання про вжиття заходів для погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, видів таких робіт із Кропивницьким районним відділом філії Державної установи “Центр пробації” в Кіровоградській області, та передбачення в бюджеті видатків для сплати порушникам за виконання адміністративного стягнення - суспільно корисних робіт.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун