Рішення № 87987279, 24.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 лютого 2020 року о/об 17 год. 00 хв.Справа № 280/6550/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.12.2019 за №Ф-60036-50; 2) зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області відкоригувати дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску у сумі 9081 грн. 60 коп., штрафу у сумі 491 грн. 44 коп. та пені у сумі 02 грн. 46 коп.

У позові зазначено, що 23.12.2019 ОСОБА_1 поштою отримано Вимогу від 05.12.2019 за №Ф-60036-50 ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 9575,50 грн. Ознайомившись з даними з інформаційної системи органу доходів і зборів (електронний кабінет платника податків) позивачем було з`ясовано, що загальна сума Вимоги розрахована (по коду бюджетної класифікації 71040000) з наступного: 9081,00 грн. - недоїмка зі сплати Єдиного соціального внеску (ЄСВ) за грудень 2018 року, 1, 2 та 3 квартал 2019 року; 491,44 грн. - штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ за 1 квартал 2018 року; 02,46 грн. - пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ за 1 квартал 2018 року. Позивач зазначає, що з 08.01.2004 по 01.07.2018 працював на посадах юрисконсульта 2, 1 категорії, начальника відділу кадрів та соціальних питань у відокремленому підрозділі Дніпровська електроенергетична система ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 20517231). З 02.07.2018 позивач був переведений із відокремленого підрозділу до апарату управління підприємства і по теперішній час працює на посаді провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення Дніпровського регіону Департаменту претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань ПрАТ «НЕК «Укренерго». На вказаному підприємстві з часу працевлаштування та по теперішній час позивач щомісячно отримує заробітну плату, з якої утримуються всі необхідні податки та збори, в тому числі ЄСВ. Одночасно, не припиняючи трудові відносини з ПрАТ «НЕК «Укренерго», позивач успішно склав необхідний кваліфікаційний іспит та 03.10.2008 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №698, а з 07.10.2008 був взятий на облік відповідним територіальним податковим органом у відповідності до вимог діючого на той час законодавства. З 01.12.2018 по 31.05.2019 позивачем, на підставі особистої заяви було призупинено право на заняття адвокатською діяльністю, про що письмово було поінформовано територіальний податковий орган, за його місцем обліку. Однак, вказана обставина призупинення позивачем дії права на заняття адвокатською діяльністю та письмового інформування про цю обставину податкового органу жодним чином не вплинуло на нарахування ОСОБА_1 податковим органом суми ЄСВ за вказаний період. Позивач зазначає, що за весь період наявності у нього свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, будь-якого доходу від такої діяльності, як діяльності самозайнятої особи він не отримував, на підтвердження чого подавав до податкових органів щорічні податкові Декларації про майновий стан та звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Форми №Д5. Позивачем з січня 2017 року по листопад 2018 року включно, одночасно із щомісячним вирахуванням роботодавцем із його заробітної плати за основним місцем роботи, додатково щоквартально сплачувалась сума ЄСВ, у розмірі мінімального страхового внеску, про що свідчать дані про сплату позивачем ЄСВ згідно довідки Форми ОК-7. На думку позивача, наявність у нього відповідного свідоцтва лише посвідчує його право, як адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення позивачем адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу. 13.08.2019 позивачем поштою було отримано Рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.07.2019 за №0096465007 про застосування до нього санкцій у вигляді штрафу у сумі 491,44 грн. та нарахування пені у сумі 09,83 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за перший квартал 2018 року (при цьому, на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на час складання цього позову, 21.11.2019 розмір пені був перерахований органом ДФС і становить вже на сьогодні 02,46 грн.). Як вбачається з тексту Рішення, зазначений штраф та пеня були застосовані на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Висновки органу ДФС про нібито порушення позивачем строку сплати ЄСВ ґрунтується на тому, що ОСОБА_1 сплатив ЄСВ за перший квартал 2018 року 20.04.2018, а повинен був сплатити, на думку ДФС, не пізніше 19.04.2018. На думку позивача, будь-яких порушень щодо строку сплати ЄСВ за перший квартал 2018 року ним допущено не було, а отже дії органу ДФС щодо застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені є протиправними. Крім того, позивач вважає, що у нього відсутні законні зобов`язання сплачувати ЄСВ як самозайнятою особою. Тому, Вимога ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.12.2019 за №Ф-60036-50 в частині необхідності сплати позивачем ще штрафної санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ за 1 квартал 2018 року та пені є цілком безпідставною.

Позивач позов підтримав.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що згідно даних АІС «Податковий Блок» 03.10.2008 внесено запис Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Запорізької області (24908253) щодо державної реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ), яка займається незалежною професійною діяльністю. 07.10.2008 фізичну особу - адвоката ОСОБА_1 взято на облік у ГУ ДПС у Запорізькій області. Таким чином, в період з 07.10.2008 по теперішній час фізична особа - адвокат Сапунцов Вадим Дмитрович перебуває на обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області, як фізична особа яка займається незалежною професійною діяльністю на загальній системі оподаткування та провадить діяльність у сфері надання адвокатських послуг (код ВЕД 74.11.1). Відповідач зазначає, що нарахування в інтегрованій картці платника єдиного внеску самозайнятої особи ОСОБА_1 за 2019 рік проведені відповідно програмного забезпечення розробленого на підставі діючого чинного законодавства. За 4 квартал 2018 року по строку 19.01.2019 - 2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 х 22% = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн.). За 1 квартал 2019 року по строку 19.04.2019 - 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 х 22% = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн.). За 2 квартал 2019 року по строку 19.07.2019 - 2754,18 грн. За 3 квартал 2019 року по строку 19.10.2019 - 2754,18 грн. На виконання рішення ДПС України від 23.09.2019 за №2793/6/99-00-08-06-01 08.10.2019 винесено нове рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0135655005 за період з 20.04.2018 до 20.04.2018 (за 1 квартал 2018 року) на загальну суму 493,90 грн., у тому числі: штрафна санкція у сумі 491,44 грн. та пеня у розмірі 02,46 грн. Рішення було направлено платнику 09.10.2019 поштою рекомендованим листом з повідомленням про врученні № НОМЕР_2 , яке було повернуто до відповідача 11.11.2019 з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Термін сплати нарахувань по Рішенню настає 21.11.2019. На протязі 2019 року позивач сплатив лише частково за 4 квартал 2018 року 1638,12 грн. Станом на 01.12.2019 в картці особового рахунку (71040000) платника ОСОБА_1 обліковується борг у сумі 9575,50 грн., а саме не сплачено ЄСВ за наступні періоди: за 4 квартал 2018 року по строку 21.01.2019 - 819,06 грн.; за 1 квартал 2019 року по строку 19.04.2019 - 2754,08 грн.; за 2 квартал 2019 року по строку 19.07.2019 - 2754,18 грн.; за 3 квартал 2019 року по строку 21.10.2019 - 2754,18 грн. Згідно даних ІС «Податковий блок» була сформована Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2019 за №Ф-60036-50 на суму 9575,50 грн., яка була надіслана боржнику поштовим переказом та отримана платником 13.12.2019. Станом на 14.01.2020 у ФОП ОСОБА_1 обліковувався борг у сумі 9575,50 грн., який виник з 21.01.2019.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 02.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 13.02.2020 без виклику сторін.

13.01.2020 ухвалою суду відкладено розгляд справи на 24.02.2020.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У Довідці ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» Відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» від 27.12.2019 за №03/117, виданій позивачу, зазначено: «… ДОВІДКА Видана ОСОБА_1 про те, що він дійсно працював у «Дніпровській електроенергетичній системі» Державного підприємства «Національна енергетична система «Укренерго» з 08.01.2004р. (наказ від 09.01.2004р. №5-к) по 01.07.2018р., а з 02.07.2018 (наказ від 25.06.2018р. №458-к) по теперішній час працює на посаді провідного юрисконсульта у відділі правового забезпечення Дніпровського регіону Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи Дирекції з правових та регуляторних питань приватного акціонерного товариства «НЕК «Укренерго» …» (а.с.16).

Позивачем надано до суду Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №698 від 03.10.2008, згідно з яким ОСОБА_1 на підставі Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 03.10.2008 за №31 має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.24).

Також, позивачем надано до суду Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, в якому зазначено: «… Форми адвокатської діяльності: Індивідуальна адвокатська діяльність; … Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю: Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 01.12.2018 на підставі заяви; Право на заняття адвокатською діяльністю поновлено згідно п.1 ч.4 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 01.06.2019 на підставі заяви. …» (а.с.25).

Заявою від 28.12.2018 позивач повідомив контролюючий орган про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю з 01.12.2018 (а.с.26).

Заявою від 18.07.2019 позивач повідомив контролюючий орган про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю з 01.06.2019 (а.с.27).

Позивачем надано до суду: Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік; Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік (отриманий контролюючим органом 26.04.2019).

У Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-60036-50 від 05.12.2019 ГУ ДПС у Запорізький області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 9575 грн. 50 коп., з яких: 9081 грн. 60 коп. – недоїмка, 491 грн. 44 коп. – штраф, 02 грн. 46 коп. – пеня, який виник станом на 30.09.2019 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.15).

При цьому, вбачається що у Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-60036-50 від 05.12.2019 знайшли відображення штраф у сумі 491,44 грн. та пеня у сумі 2,46 грн., шо були нараховані за період з 20.04.2018 по 23.04.2018 за Рішенням ГУ ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0135655005 від 08.10.2019 (а.с.62).

Доказів визнання протиправним та скасування Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0135655005 від 08.10.2019 позивач до суду не надав.

За матеріалами справи позивач (відповідно спірного періоду) востаннє сплатив єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 21.01.2019 у сумі 1638,12 грн.

Тобто, позивачем було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ІV квартал 2018 року (за жовтень та листопад 2018 року). Заборгованість у позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникла з 01.12.2018.

Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (набрав чинності 15.08.2012) адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Як зазначено у пп.14.1.195 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено: «1. Платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; … 5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; …».

З огляду на предмет спору у даній справі, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд вважає за необхідне сформулювати правовий висновок, відповідно до якого особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в контролюючих органах і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога (грудень 2018 року – І-ІV квартали 2019 року), нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

При цьому, доказів отримання позивачем у період з 01.12.2018 доходу від провадження адвокатської діяльності індивідуально судом не встановлено, відповідач про наявність таких доходів у позивача не зазначав.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №160/3114/19 (адміністративне провадження №К/9901/25439/19) та від 05.12.2019 у справі №260/358/19 (адміністративне провадження №К/9901/22965/19).

Враховуючи наведене, суд вважає, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-60036-50 від 05.12.2019 ГУ ДПС у Запорізький області є протиправною та підлягає скасуванню у частині вимоги від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 9081 грн. 60 коп.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем у позові заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 грн. 00 коп.

В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду подано: Договір про надання правової допомоги від 23.12.2019; Ордер на надання правової допомоги серія ЗП №133802 від 23.12.2019; Акт наданих послуг від 27.12.2019; Квітанцію до прибуткового касового ордеру №2 від 27.12.2019 на суму 2500,00 грн.

В Акті наданих послуг від 27.12.2019 зазначено: “… 1.Консультація щодо застосування законодавства, яке регулює порядок адміністрування та сплати ЄСВ самозайнятими особами 1 год. - 250,00 грн.; 2.Здійснення системного аналізу сучасної судової практики із розгляду аналогічних спорів 1 год. - 250,00 грн.; 3. Складання позовної заяви про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.12.2019р. №Ф-60036-50 4 год. - 2000,00 грн. …”.

Судом прийнято до уваги, що така категорія адміністративних справ є пошириною, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.

Також, суд вважає вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.

На думку суду, підготовка позовної заяви включає в себе консультацію щодо застосування законодавства, яке регулює порядок адміністрування та сплати ЄСВ самозайнятими особами, та здійснення системного аналізу сучасної судової практики із розгляду аналогічних спорів.

Також, позивачем не надано до суду доказів консультації щодо застосування законодавства, яке регулює порядок адміністрування та сплати ЄСВ самозайнятими особами, та здійснення системного аналізу сучасної судової практики із розгляду аналогічних спорів (судової практики).

Отже, судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Звідси, на думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 2000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) від 05.12.2019 за №Ф-60036-50 у частині вимагання від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 9081 грн. 60 коп.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області відкоригувати дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 9081 грн. 60 коп.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судовий збір у сумі 729 грн. 98 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Задовольнити частково заяву позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.

В іншій частині заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 24.02.2020.

Суддя О.О. Прасов