Ухвала суду № 87986956, 04.03.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/2171/20

категорія 109040000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М., розглянувши позовну заяву Керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Голубівської сільської ради Ружинського району Житомирської області про визнання незаконною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати незаконною бездіяльність Голубівської сільської ради Ружинського району з питань не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населення (їх частин), а саме дитячого майданчику, який розташований по вул.Центарльній в с.Голубівка Ружинського району Житомирської області;

- зобов`язати голубівську сільську раду Ружинського району Житомирської області розробити та затвердити план технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчику, що перебуває на балансі сільської ради та розташований по вул. АДРЕСА_1 в с.Голубівка Ружинського району.

Перевіряючи позов на його відповідність вимогам, передбаченим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України ( надалі - КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч.7 ст. 160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною 4 статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як вбачається з матеріалів справи, приводом для звернення прокурора до суду стало вивчення інформації наданої Голубівською сільською радою Ружинського району Житомирської області щодо проведення паспортизації та технічної інвентаризації об`єктів благоустрою (дитячих майданчиків), що перебувають на балансі сільської ради.

При цьому прокурором у позові вказано, що порушенням інтересів держави у даному випадку є необхідність неухильного та ефективного виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, як учасниками освітньої діяльності, законодавчих обов`язків щодо створення безпечних умов для здобуття освіти.

Водночас прокурор у позові зазначив, що за цим позовом прокурор набуває статусу позивача, оскільки орган, уповноважений державою здійснювати функції щодо зобов`язання органів місцевого самоврядування вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, відсутній.

Відтак, прокурор не підтвердив підстав представництва.

Зазначена правова позиція відповідає викладеній у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 в справі № 806/1000/17.

З огляду на викладене, позивачем слід обґрунтувати підстави представництва та необхідність захисту інтересів держави з урахуванням викладених висновків суду, у відповідності до ч.4 ст.53 КАС України.

Згідно ч.4 ст.53 КАС України, невиконання вимог даної норми має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву залишити без руху для усунення недоліків, а саме:

- надати до суду нову позовну заяву (з наданням доказів її надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи), в якій обґрунтувати підстави для звернення прокурора до суду із наведенням причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

Строк усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя М.М. Семенюк