Рішення № 87986688, 03.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
03.03.2020
Номер справи
160/12722/19
Номер документу
87986688
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Справа № 160/12722/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Литмашкомплект" (вул. Батумська, буд. 11, кімн. 108/3, м.Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 41434777) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 43145015) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Литмашкомплект" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.10.2019 року № 000252511 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1297222,50 грн., з них: 1037778,00 грн. - за основним платежем, 259444,50 грн. - за штрафними санкціями, відносно ТОВ «НВП «Литмашкомплект», код ЄДРПОУ 41434777.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки господарські операції з поставки товару від ТОВ «Квант Преміум», ТОВ «Доннеа Віларіс» (попередня назва ТОВ «Астро Квазар»), ТОВ «Фотон Імпульс» на адресу ТОВ НВП «Литмашкомплект» є реальними. Їх реальність підтверджується всіма необхідними первинними документами, а саме: договорами постачання товарно-матеріальних цінностей, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, зведених даних бухгалтерського обліку та іншими документами. Факт здійснення господарської операції по придбанню ТОВ «НВП «ЛИТМАШКОМПЛЕКТ» товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «КВАНТ ПРЕМІУМ», ТОВ «ДОННЕА ВІЛАРІС» (попередня назва TOB «АСТРО КВАЗАР»), ТОВ «ФОТОН ІМПУЛЬС» у серпні 2018р. на 38722,0 грн., вересні 2018р. на 99617,0 грн., жовтні 2018р. на 135171,0 грн., грудні 2018р. на 764268,0 грн., підтверджується відповідними первинними документами, наданими для перевірки, тому твердження податкового органу, що надані для здійснення перевірки документи ТОВ «НВП «ЛИТМАШКОМПЛЕКТ» є неправомірно складеними, не мають статусу первинних документів та не можуть бути підтвердженням факту здійснення фінансово- господарських операцій, проведених між ТОВ «НВП «ЛИТМАШКОМПЛЕКТ» та ТОВ «КВАНТ ПРЕМІУМ» , ТОВ «ДОННЕА ВІЛАРІС» (попередня назва TOB «АСТРО КВАЗАР»), ТОВ "ФОТОН ІМПУЛЬС", не відповідає дійсності.

На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2020 року.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 року на адресу суду від відповідача 09.01.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що в ході проведення перевірки податковим органом встановлено невідповідність придбаної продукції та реалізованому товару за контрагентами зазначеними в акті перевірки.

Згідно з відомостями інформаційних баз даних ДФС України та вході податкової звітності неможливо підтвердити реальність фінансово-господарських взаємовідносин з контрагенти позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість.

Крім того, податковим органом зазначено, що контрагент позивача, а саме: підприємство ТОВ «Квантум Преміум» є фігурантом в кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

04 лютого 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач позбавлений можливості впливати на своїх контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у постачальника встановлювати його походження по ланцюгу постачання, тому не несе відповідальності за можливі порушення, які були допущені контрагентами прямих постачальників.

Позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Представники сторін в судовому засіданні не прибули про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 205, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі направлення від 22.07.2019 року № 4996, відповідно до п.19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 22.07.2019 року №4388-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП «Литмашкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Квант Преміум» (код ЄДРПОУ 42263260) за період з 01.08.2018 року по 31.10.2018 року, ТОВ «Доннеа Віларіс» (попередня назва ТОВ «Астро Квазар», код ЄДРПОУ 42413475) за період з 01.10.2018 року по 31.10.2018 року, ТОВ «Фотон Імпульс» (код ЄДРПОУ 42502837) за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт від 02.08.2019 року № 43070/04-36-14-11/41434777.

Перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1037778 грн., а саме: серпень 2018 року – 38722 грн., вересень 2018 року – 99617 грн., жовтень 2018 року – 135171 грн., грудень 2018 року – 764268 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.10.2019 року №000252511 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем – податок на додану вартість на загальну суму 1297222,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1037778 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 259444,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом встановлено, що ТОВ НВП «Литмашкомплект» зареєстровано в якості юридичної особи 04.07.2017 року, основним видом діяльності є КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що спірна сума податкових нарахувань виникла з наступних господарських правовідносин позивача.

Між ТОВ НВП «Литмашкомплект» (покупець) та ТОВ «Квант Преміум» (постачальник) укладено договір постачання від 01.08.2018 року №01/08-1, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити матеріали, запчастини, металовироби, далі – товар, згідно рахунків, покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість поставленого товару.

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна на товар, що поставляється, вказується у рахунках та видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.2 сума договору складає суму всіх рахунків.

На підставі пункту 3.2 договору умови поставки вказується відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010.

Пунктом 8.1 визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2018 року.

На підтвердження поставки товару: поковки, відливки шківа, відливки кришки, гальмівного механізму, кругів, відливки обойми, поковки втулки, відливки полу муфти, поковки вінця, відливки фланця, поковки колеса зубчатого, ТОВ «Квант Преміум» виписано на адресу ТОВ НВП «Литмашкомплект»:

- видаткові накладні №334 від 01.10.2018 року на суму 43498,80 грн., в тому числі ПДВ 7249,80 грн., №303 від 16.09.2018 року на суму 293736 грн., в тому числі ПДВ 48956 грн., №396 від 03.09.2018 року на суму 303964,80 грн., в тому числі ПДВ 50660,80 грн., №277 від 20.08.2018 року на суму 232332 грн., в тому числі ПДВ 38722 грн.;

- податкові накладні від 01.10.2018 року на суму 43498,80 грн., в тому числі ПДВ 7249,80 грн., від 16.09.2018 року на суму 293736 грн., в тому числі ПДВ 48956 грн., від 03.09.2018 року на суму 303964,80 грн., в тому числі ПДВ 50660,80 грн., від 20.08.2018 року на суму 232332 грн., в тому числі ПДВ 38722 грн.

Оплата за поставлений товар здійснена наступними платіжними дорученнями: від 01.11.2018 року №787 на суму 43498,80 грн., від 22.11.2018 року №762 на суму 73736 грн., від 17.11.2018 року №752 на суму на суму 150000 грн., від 09.10.2018 року №733 на суму 70000 грн., від 05.10.2018 року №725 на суму 20000 грн., від 03.10.2018 року №715 на суму 60000 грн., від 26.09.2018 року №693 на суму 73964,80 грн., від 24.09.2018 року №687 на суму 150000 грн.

Транспортування відбувалось згідно з товарно-транспортними накладними: №1609 від 16.09.2018 року, №0309 від 09.09.2018 року, №0110 від 01.10.2018 року, №2008 від 20.08.2018 року автомобілем Валдай АЕ4380АЕ.

Між ТОВ НВП «Литмашкомплект» (покупець) та ТОВ «Доннеа Віларіс» (попередня назва ТОВ «Астро Квазар», постачальник) укладено договір постачання від 01.10.2018 року №0110/1, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити матеріали, запчастини, металовироби, далі – товар, згідно з рахунками покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість поставленого товару.

Відповідно до пункту 2.3 договору ціна на товар, що поставляється, вказується у рахунках та видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.4 сума договору складає суму всіх рахунків.

На підставі пункту 3.4 договору умови поставки вказується відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010.

Пунктом 8.1 визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2018 року.

На підтвердження поставки товару: поковки вал-шестерні, поковки валу, поковки вісі, свердла, фрези, мітчика ручного комплектного, плашки, різця розточного, різця прохідного, різця різьбованого, метизних виробів, трансмісійного мастила, поковки фланця, ТОВ «Доннеа Віларіс» виписано на адресу ТОВ НВП «Литмашкомплект»:

- видаткові накладні від 31.10.2018 року №3110 на суму 183600 грн., в тому числі ПДВ 30600 грн., від 30.10.2018 року №3010 на суму 146935,68 грн., в тому числі ПДВ 24489,28 грн., від 24.10.2018 року №2410 на суму 269593,42 грн., в тому числі 44932,24 грн., від 23.10.2018 року №2310 на суму 167394 грн., в тому числі ПДВ 27899 грн.;

- податкові накладні: від 31.10.2018 року на суму 183600 грн., в тому числі ПДВ 30600 грн., від 30.10.2018 року на суму 146935,68 грн., в тому числі ПДВ 24489,28 грн., від 24.10.2018 року на суму 269593,42 грн., в тому числі 44932,24 грн., від 23.10.2018 року на суму 167394 грн., в тому числі ПДВ 27899 грн.

Оплата за поставлений товар здійснена наступними платіжними дорученнями: від 01.11.2018 року №788 на суму 167394 грн., від 05.11.2018 року №807 на суму 269593,42 грн., від 14.11.2018 року №807 на суму 146935,68 грн., від 08.11.2018 року №823 на суму 269593,42 грн.

Транспортування відбувалось відповідно до наступних товарно-транспортних накладних: №2310 від 23.10.2018 року, №2410 від 24.10.2018 року, №3010 від 30.10.2018 року, №3110 від 31.10.2018 року автомобілем Валдай АЕ4380АЕ.

Між ТОВ НВП «Литмашкомплект» (покупець) та ТОВ «Фотон Імпульс» (постачальник) укладено договір постачання від 30.11.2018 року №3011/1, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити матеріали, запчастини, металовироби, далі – товар, згідно рахунків, покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість поставленого товару.

Відповідно до пункту 2.5 договору ціна на товар, що поставляється, вказується у рахунках та видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.6 сума договору складає суму всіх рахунків.

На підставі пункту 3.6 договору умови поставки вказується відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010.

Пунктом 8.1 визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 30.11.2019 року.

На підтвердження поставки товару: труби нержавіючої, сітки транспортерної, листа нержавіючого, поковки вала, поковки фланда, поковки стакана, поковки корпуса, шнеку, відливки гайки, поковки напівмуфти, корпусу зенківки, цанги, насадок, корпусів, букси, гальмівного пристрою, поковки колеса, поковки втулки, кришки редуктора, корпуса редуктора, фарби, ґрунтів, муфти, поковки втулки, поковки шестерні, поковки вісі, метисних виробів, мастила, фрези, свердла ТОВ «Фотон Імпульс» виписано на адресу ТОВ НВП «Литмашкомплект»:

- видаткові накладні №1712 від 17.12.2018 року на суму 989132 грн., в тому числі ПДВ 164855,33 грн., №1612 від 16.12.2018 року на суму 739220,40 грн., в тому числі ПДВ 123203,40 грн., №1212 від 12.12.2018 року на суму 233520 грн., в тому числі ПДВ 38920 грн., №1112 від 11.12.2018 року на суму 228000 грн., в тому числі ПДВ 38000 грн., №1012 від 10.12.2018 року на суму 745020 грн., в тому числі ПДВ 124170 грн., №912 від 09.12.2018 року на суму 249080 грн., в тому числі ПДВ 41513,33 грн., №812 від 08.12.2018 року на суму 251352 грн., в тому числі ПДВ 41892 грн., №712 від 07.12.2018 року на суму 487029,60 грн., в тому числі ПДВ 81171,60 грн., №0412-01 від 04.12.2018 року на суму 624660 грн., в тому числі ПДВ 104110 грн., №312 від 03.12.2018 року на суму 38593,92 грн., в тому числі ПДВ 6432,32 грн.;

- податкові накладні: від 17.12.2018 року на суму 246500 грн., в тому числі ПДВ 41083,33 грн., від 17.12.2018 року на суму 248832 грн., в тому числі ПДВ 41472 грн., від 17.12.2018 року на суму 246000 грн., в тому числі ПДВ 41000 грн., від 17.12.2018 року на суму 247800 грн., в тому числі ПДВ 247800 грн., в тому числі ПДВ 206500 грн., від 16.12.2018 року на суму 240530,40 грн., від 16.12.2018 року на суму 260466 грн., в тому числі ПДВ 43411 грн., від 16.12.2018 року на суму 238224 грн., в тому числі ПДВ 39704 грн., від 12.12.2018 року на суму 233520 грн., в тому числі ПДВ 38920 грн., від 11.12.2018 року на суму 228000 грн., в тому числі ПДВ 38000 грн., від 10.12.2018 року на суму 249299,99 грн., в тому числі ПДВ 41550 грн., від 10.12.2018 року на суму 246800 грн., в тому числі ПДВ 41133,33 грн., від 10.12.2018 року на суму 248920,01 грн., в тому числі ПДВ 41486,67 грн., від 09.12.2018 року на суму 249080 грн., в тому числі ПДВ 41513,33 грн., від 08.12.2018 року на суму 251352 грн., в тому числі ПДВ 41892 грн., від 07.12.2018 року на суму 239280 грн., в тому числі ПДВ 39880 грн., від 07.12.2018 року на суму 247749,60 грн., в тому числі ПДВ 41291,60 грн., від 04.12.2018 року на суму 338868 грн., в тому числі ПДВ 56478 грн., від 04.12.2018 року на суму 285792 грн., в тому числі ПДВ 47632 грн., 312 від 03.12.2018 року на суму 38593,92 грн., в тому числі ПДВ 6432,32 грн.

Оплата за поставлений товар здійснена наступними платіжними дорученнями: від 12.12.2018 року №905 на суму 38593,92 грн., від 28.12.2018 року №963 на суму 285792 грн.

Транспортування відбувалось згідно наступних товарно-транспортних накладних: №0312 від 03.12.2018 року, №0412 від 04.12.2018 року, №0712 від 07.12.2018 року, №0812 від 08.12.2018 року, №0912 від 08.12.2018 року, №1012 від 10.12.2018 року, №1112 від 11.12.2018 року, №1212 від 12.12.2018 року, №1612 від 16.12.2018 року, №1712 від 17.12.2018 року автомобілем Валдай АЕ4380АЕ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі – Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення №88.

Належних та достатніх підстав, з яких було встановлено порушення платником податків декларування даних фінансового результату у перевіряємому періоді, не зазначено, що свідчить про неналежність доказів, на які посилаються посадові особі ДФС, що здійснювали перевірку, невідповідність доказової бази критеріям допустимості, достатності та достовірності доказів.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для не включення сум податку на додану вартість по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд зробив висновок, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому, в акті перевірки відповідачем не наведено жодних зауважень, що первинні документи, надані до перевірки, не відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, висновки відповідача про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з сум податку на додану вартість по господарських операціях з відповідними контрагентом суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення ТОВ НВП «Литмашкомплект» приписів податкового законодавства зроблено з огляду на непідтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Квант Преміум», ТОВ «Доннеа Віларіс» (попередня назва ТОВ «Астро Квазар»), ТОВ «Фотон Імпульс» та встановлення проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру.

Посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки зазначено, що згідно з аналізом баз даних ДФС та податкової звітності по контрагентам встановлено:

1) відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів, відсутність складських та офісних приміщень, основних фондів, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині продажу товару;

2) згідно з аналізом баз даних ДФС встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, товар реалізований позивачу підприємствами не придбавався.

Висновки податкового органу в акті перевірки про відсутність у контрагентів позивача ТОВ «Квант Преміум», ТОВ «Доннеа Віларіс» (попередня назва ТОВ «Астро Квазар»), ТОВ «Фотон Імпульс» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема, відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів, відсутність складських та офісних приміщень, основних фондів, трудових ресурсів, як на підставі непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, адже залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

До того ж, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому якщо останні не виконали своїх зобов`язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у даній ситуації, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 року у справі №820/8206/15.

Суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДФС, яким встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, оскільки товар реалізований позивачу підприємствами не придбавався, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 року у справі №2а/0470/4526/12.

Контролюючим органом всупереч вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів купівлі - продажу, укладених позивачем з контрагентом, як не було надано і доказів про наявність фактів, які встановлені судами, однак не враховані під час прийняття рішень, та свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 31.07.2018 року у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно зазначених контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом до суду не надано, а, отже, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17 (адміністративне провадження №К/9901/47560/18).

Формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Рішення ЄСПЛ Булвес АД проти Болгарії як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об`єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs Ц Excise і об`єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12 січня 2006 року зазначається: ... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов`язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати.

В даному випадку, контролюючим органом не доведено недобросовісність платника податку ТОВ НВП «Литмашкомплект» у взаємовідносинах з ТОВ «Квант Преміум», ТОВ «Доннеа Віларіс» (попередня назва ТОВ «Астро Квазар»), ТОВ «Фотон Імпульс».

Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові по справі №К/9901/1349/17.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що зазначені господарські операції з контрагентами ТОВ «Квант Преміум», ТОВ «Доннеа Віларіс» (попередня назва ТОВ «Астро Квазар»), ТОВ «Фотон Імпульс» здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вказаними контрагентами, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 19210 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1080 від 16.12.2019 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 19210 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Литмашкомплект" (вул. Батумська, буд. 11, кімн. 108/3, м.Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 41434777) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 43145015) про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.10.2019 року № 000252511 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1297222,50 грн., з них: 1037778,00 грн. - за основним платежем, 259444,50грн. - за штрафними санкціями, відносно ТОВ «НВП «Литмашкомплект», код ЄДРПОУ 41434777.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Литмашкомплект" (вул. Батумська, буд. 11, кімн. 108/3, м.Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 41434777) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 43145015) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 19210,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук

Часті запитання

Який тип судового документу № 87986688 ?

Документ № 87986688 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 87986688 ?

Дата ухвалення - 03.03.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 87986688 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 87986688 ?

В Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Попередній документ : 87986686
Наступний документ : 87986690