Ухвала суду № 87986657, 04.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 березня 2020 року Справа № 160/2367/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4665-57 від 13.08.2019 року про стягнення боргу зі сплати ЄСВ у розмірі 23785,08 грн. з ОСОБА_1 , на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області;

- скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4665-57 від 13.08.2019 року про стягнення боргу зі сплати ЄСВ у розмірі 23785,08 грн. з ОСОБА_1 , на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Так, ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.

Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлена позовна вимога майнового характеру, що витікає з позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4665-57 від 13.08.2019 року у розмірі 23785,08грн.

Так, зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" слідує, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій, в тому числі позовні вимоги про протиправність вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

За наведених обставин, звернені до суду вимоги про скасування рішень відповідачів - суб`єктів владних повноважень та визнання протиправними дій відповідачів щодо винесення таких рішень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими і за їх подання має бути сплачений відповідний судовий збір.

За змістом приписів пп.1 п.3 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510,00грн.).

Таким чином, за заявлену позивачем майнову вимогу повинно бути сплачено судовий збір у сумі 840,80грн.

В переліку додатків до позовної заяви позивачем зазначено про надання квитанції про сплату судового збору.

Водночас, відповідно до Акта відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ №194 від 02 березня 2020 року, під час розкриття конверта (пакета), надісланого від ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу, виявлено відсутність додатків, зазначених в позовній заяві, а саме: копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань та квитанції про сплату судового збору (натомість було долучено фіскальний чек).

Так, з матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем додано до позовної заяви ксерокопію фіскального чеку ДД АТ «УКРПОШТА» Поштампт - ЦПЗ№ 2 ПН 215600426655 від 12.08.2019р., в якому зазначено про прийняття цим поштовим відділенням коштів у сумі 802,80грн. в рахунок сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, зокрема й з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, а також встановлено вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Згідно п.3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Таким чином, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Натомість, як зазначалося вище, позивачем до матеріалів позовної заяви додана лише ксерокопія фіскального чеку ДД АТ «УКРПОШТА» Поштампт - ЦПЗ№ 2 ПН 215600426655 від 12.08.2019р., в якому зазначено про прийняття цим поштовим відділенням коштів у сумі 802,80грн. в рахунок сплати судового збору та оплату позивачем таких послуг на суму 8,03грн., що не є належним доказом сплати судового збору.

Крім того, згідно із Законом України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні розрахунків з використанням РРО факт продажу товарів або надання послуг повинен підтверджуватись розрахунковим документом встановленої форми. Форма фіскального чека регламентується Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.2000 року №614. Зокрема, в касовому чеку повинні міститись такі обов`язкові реквізити: назва господарської одиниці; адреса господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що фіскальний чек ДД АТ «УКРПОШТА» Поштампт - ЦПЗ№ 2 ПН 215600426655 від 12.08.2019 року не є належним доказом сплати ОСОБА_1 судового збору за подання цієї позовної заяви в установленому порядку та розмірі, тим паче, що у даному позові ОСОБА_1 оскаржується вимога контролюючого органу від 13.08.2019р., отримана нею 30.08.2019р., а судовий збір відповідно до вищевказаного фіскального чеку сплачений 12.08.2019р., тобто взагалі до винесення спірного рішення та отримання його позивачем.

Також суд зауважує, що відповідно до нового Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013р. №1203, зі змінами та доповненнями, з 01.01.2020р. діють нові рахунки для зарахування податків, зборів та інших платежів.

Кошти, сплачені на рахунки зі старими реквізитами, з 01.01.2020р. не зараховуються до бюджетів, а повертаються платникам, як нез`ясовані надходження.

Таким чином, за заявлену позивачем майнову вимогу повинно бути сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн. на реквізити суду:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч вимогам п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Отже, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, із зазначенням в ній ідентифікаційного коду відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та подати копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч.2, ч.4 ч.5 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

Відповідно до п.8 гл.10 розд.ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис "Копія" ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов`язково зверху цього паперу робиться напис: "Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів", вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа

Однак, в порушення вищевказаних вимог, додані до позовної заяви копії документів для суду неналежно засвідчені, а копії для відповідача - взагалі позивачем не надані.

Відповідно до п. п. 6, 7, 11 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, а також не надано власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч. 2, ч.3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до абз.9 ч.4 ст.25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №480/106/19.

З позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4665-57 від 13.08.2019 року, якою визначено суму боргу позивача зі сплати ЄСВ у розмірі 23785,08грн. та яка отримана нею 30.08.2019 року, про що свідчить відповідна відмітка на копії цієї вимоги. При цьому, як свідчать додані позивачем до позовної заяви документи, ОСОБА_1 вже намагалася оскаржити цю вимогу у судовому порядку шляхом подання 19.09.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в рамках розгляду іншої адміністративної справи, а саме: справи №160/8019/19 заяви про збільшення позовних вимог в порядку ч.1 ст.47 КАС України, однією з вимог якої було саме визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-4665-57 від 13.08.2019р. Проте, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019р. у справі №160/8019/19 вказану заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог було повернуто заявнику. Отже, про існування спірної вимоги позивачеві було відомо ще з 30.08.2019р., разом з тим, з позовною заявою про її оскарження у даному випадку ОСОБА_1 звернулася лише 21.02.2020 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому ця позовна заява надсилался суду. Отже, позивачем пропущено встановлений чинним законодавством, а саме: абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», строк звернення до суду з цією позовною заявою. При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням причин його пропуску та наданням доказів на підтвердження їх поважності - позивачем надано не було.

Водночас, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав його пропуску та належні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 840,80 грн;

- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

- уточненого позову із зазначенням ідентифікаційного кода відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також копій цього уточненого позову відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;

- належним чином завірених копій документів, які додані до позовної заяви для суду та для відповідача;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою із зазначенням причин його пропуску та доказів поважності таких причин пропуску цього строку звернення.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Турова