Рішення № 87986633, 04.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

04 березня 2020 рокуСправа №160/7406/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 160/7406/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «С» від 22.04.2019 року № 0001734001 та № 0001744001, винесених Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/7406/19 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «С» від 22.04.2019 року №0001734001. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «С» від 22.04.2019 року №0001744001. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (вул. Панікахи, 15, м. Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 30982361) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. відповідно до платіжного доручення від 30.07.2019 р. № 3683250731.

25.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" - адвоката Ромащенка Костянтина Віталійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить:

- ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі № 160/7406/19 за позовом ТОВ "ОМЕГА" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн.

28.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" - адвоката Ромащенка Костянтина Віталійовича надійшло клопотання про обґрунтування витрат, що понесені ТОВ "ОМЕГА" на надання первинної допомоги.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як передбачено ч. 2 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву представника позивача в порядку письмового провадження.

У ході дослідження матеріалів позовної заяви і заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення судом встановлено наступне.

У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року не вирішено питання про компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 30000 грн.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п. п. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України видно, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд, дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, а саме: Договір про надання правничої допомоги від 24.07.2019 року, додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги від 21.10.2019 року, акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 24.07.2019 року від 14.02.2020 року, платіжне доручення № 6740805 від 30.10.2019 року на загальну суму 30000 грн., робить висновок про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи у суді та є співмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. відповідно до платіжного доручення від 30.07.2019 р. № 3683250731, питання щодо яких вирішено в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6740805 від 30.10.2019 року.

З огляду на викладене, суд робить висновок про задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення, отже, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 160/7406/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (вул. Панікахи, 15, м. Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 30982361) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн., відповідно до платіжного доручення № 6740805 від 30.10.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський