Ухвала суду № 87986624, 04.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

04 березня 2020 року Справа №160/2392/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №Ф-6546-53/17 від 04.02.2019р., -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020р. ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №Ф-6546-53/17 від 04.02.2019р.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Так, згідно п. 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивачем у поданому адміністративному позові не було зазначено повної адреси місця проживання та поштового індексу позивача в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.

Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).

Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис”.

Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів “Згідно з оригіналом”, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.

Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано копії документів не засвідчених у встановленому законодавством порядку, а отже такі копії документів не є належними доказами у розумінні ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, позивач посилається на те, що у вересні 2000 року вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець але приступити до підприємницької діяльності не змогла у зв`язку з чим одразу звернулася до податкової інспекції щодо припинення підприємницької діяльності, проте, доказів на підтвердження на підтвердження зазначеного позивачем суду не надано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, посилається також і на постанову Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №440/4129/19, проте, копії наведеної постанови до позову не надано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, за приписами ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього.

Разом з тим, як вбачається зі змісту адміністративного позову та доданих до нього документів, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення відповідача №Ф-6546-53/17 від 04.02.2019р., проте, його копії до позову не додано в порушення вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому повної адреси місця проживання та поштового індексу позивача у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копій документів доданих до позовної заяви, засвідчених у встановленому законодавством порядку; копії постанови Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №440/4129/19, на яку позивач посилається у позові; доказів того, що у вересні 2000 року позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець але приступити до підприємницької діяльності не змогла у зв`язку з чим одразу звернулася до податкової інспекції щодо припинення підприємницької діяльності у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- копії оспорюваного податкового повідомлення-рішення №Ф-6546-53/17 від 04.02.2019р. у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.5 ст.160, ч.4, ч.7 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №Ф-6546-53/17 від 04.02.2019р. - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому повної адреси місця проживання та поштового індексу позивача у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копій документів доданих до позовної заяви, засвідчених у встановленому законодавством порядку; копії постанови Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №440/4129/19, на яку позивач посилається у позові; доказів того, що у вересні 2000 року позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець але приступити до підприємницької діяльності не змогла у зв`язку з чим одразу звернулася до податкової інспекції щодо припинення підприємницької діяльності у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- копії оспорюваного податкового повідомлення-рішення №Ф-6546-53/17 від 04.02.2019р. у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва