
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року Справа № 160/11191/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене у вигляді листа від 17 вересня 2019 року за вих. № 50/03.7-22, яким було відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в призначені пенсії за віком на підставі її заяви від 10 липня 2019 року;
- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з 10 липня 2019 року на підставі її заяви від 10 липня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача є наявним необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком, а отже відмова відповідача є протиправною та необґрунтованою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року відкрито провадження у справі №160/11191/19 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якій останні заперечував проти заявлених позовних вимог мотивуючи тим. Що надані позивачем документи не можуть підтвердити належним чином наявний страховий стаж, оскільки документи що його підтверджують оформлені з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою № 1239-5000149718 від 01 липня 2019 року, виданою Лівобережним управлінням соціального захисту Дніпровської міської ради.
Станом на 09 липня 2016 року позивач досягла 57 років 6 місяців.
10 липня 2019 року позивач подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву встановленої форми про призначення пенсії за віком.
Листом Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 17 вересня 2019 року за вих. № 50/03.7-22 відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком, посилаючись на те, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить лише 12 років 08 місяців і 10 днів, що за даними трудової книжки до страхового стажу не враховані наступні періоди:
- з 24.07.1978р. по 22.07.1979р. в Орському міськпродторзі Оренбурзької області на посаді контролера-касира в магазині № 1, через те, що печатка після звільнення не читається;
- з 12.10.1979р. по 15.09.1982р. у відділу робочого постачання Макіївського ордену Леніна металургійного заводу імені С.М.Кірова на посадах фасувальника та молодшого продавця магазину № 70, через те, відсутня печатка після звільнення;
- з 11.04.1991р. по 10.05.1995р. у Макіївській взуттєвій фабриці Донецького виробничого взуттєвого об`єднання на посаді економіста у відділу постачання, через невідповідність в назві підприємства при прийомі на роботу та печатки при звільнені.
Не погодившись з позицією відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).
Відповідно до частин 1-3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до положень абзаців 1 та 2 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
А відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.26 цього закону, до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:...; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на момент звернення до органу Пенсійного фону України звернулась по досягненню необхідного пенсійного віку.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058).
Також, приписами підпункту 3.3 пункту 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган який призначає пенсію надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Пунктом 4.2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган який призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Відповідач в обґрунтування відмови у призначенні пенсії посилається на відсутність необхідного страхового стажу, при цьому зазначив в оскаржуваному рішенні про відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача:
- з 24.07.1978р. по 22.07.1979р. в Орському міськпродторзі Оренбурзької області на посаді контролера-касира в магазині № 1, через те, що печатка після звільнення не читається;
- з 12.10.1979р. по 15.09.1982р. у відділу робочого постачання Макіївського ордену Леніна металургійного заводу імені С.М.Кірова на посадах фасувальника та молодшого продавця магазину № 70, через те, відсутня печатка після звільнення;
- з 11.04.1991р. по 10.05.1995р. у Макіївській взуттєвій фабриці Донецького виробничого взуттєвого об`єднання на посаді економіста у відділу постачання, через невідповідність в назві підприємства при прийомі на роботу та печатки при звільнені.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд вважає, що не дотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для посадової особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка до таких порушень не мала будь-якого відношення.
Та обставина, що на записах про звільнення є недоліки у печатках підприємств, не робить записи неправдивим та не можуть слугувати беззаперечною підставою для відмови у зарахуванні вказаних період роботи. Відповідач не позбавлений права перевірити інформацію, яка зазначена у трудовій книжці, як того вимагає частина 3 статті 44 Закону №1058.
Однак, до матеріалів справи відповідач не надав доказів на підтвердження того, що останнім надсилались запити до підприємств, де працював позивач у спірні періоди роботи, з метою перевірки правильності внесених записів у трудову книжку позивача.
Суд звертає увагу, що згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов`язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком.
За таких обставин, суд приходить до висновку про передчасність та протиправність відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком.
З метою забезпечення ефективного судового захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії від 10 липня 2019 з урахуванням висновків суду та араувати до страхового стажу позивача спірні періоди праці.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи наявні банківські квитанції, які свідчать про сплату позивачем судового збору у сумі 768.40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене у вигляді листа від 17 вересня 2019 року за вих. № 50/03.7-22, яким було відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в призначені пенсії за віком на підставі її заяви від 10 липня 2019 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи ОСОБА_1 з 24.07.1978р. по 22.07.1979р. в Орському міськпродторзі Оренбурзької області на посаді контролера-касира в магазині № 1, з 12.10.1979р. по 15.09.1982р. у відділу робочого постачання Макіївського ордену Леніна металургійного заводу імені С.М.Кірова на посадах фасувальника та молодшого продавця магазину № 70 та з 11.04.1991р. по 10.05.1995р. у Макіївській взуттєвій фабриці Донецького виробничого взуттєвого об`єднання на посаді економіста у відділу постачання.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з 10 липня 2019 року на підставі її заяви від 10 липня 2019 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова
Судове рішення № 87986605, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/11191/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: