Рішення № 87980830, 26.02.2020, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/1482/19

Провадження № 2/661/19/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

26 лютого 2020 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

Головуючої судді Матвєєвої Н.В.

За участю секретаря судового засідання – Антонової В.В., Дубовка Г.Ю.

з участю відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Каховка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення коштів на навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, вказавши, що 01.09.2011 року між Головним управлінням охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 було укладено договір № 35/к-Л-2011 про навчання ОСОБА_1 у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за спеціальністю «лікувальна справа». Відповідно до п.2.2.1 Договору Управління сплачує Університету вартість навчання студента протягом 6 років (12 навчальних семестрів) відповідно до Міської цільової програми підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров`я міста Києва на 2011-2017 роки, яка затверджена рішенням Київської міської ради від 17.12.2011 року № 9 /5396 «Про затвердження Міської цільової програми підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров`я міста Києва на 2011 -2017 роки» в розмірі 90 480 грн., та в межах виділених на виконання заходів вказаної програми асигнувань з міського бюджету на кожен рік. Відповідно до п. 2.3.4 Договору, у разі, якщо Студента відраховано з університету у випадках, визначених п. 2.2.5 цього договору, він зобов`язаний відшкодувати у повному обсязі Управлінню, у встановленому законодавством порядку, кошти за період, протягом якого йому надавалися освітні послуги Університетом, включаючи період проходження навчання в інтернатурі. Відповідно до п. 2.2.3 Договору студент зобов`язався після закінчення навчання в Університеті, за направленням Університету, пройти інтернатуру за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» в комунальному закладі охорони здоров`я міста Києва та відпрацювати в цьому ж чи іншому комунальному закладі охорони здоров`я м. Києва три роки або період, пропорційний періоду оплати Управлінням за навчання в Університеті. Відповідно до п. 2.2.5 Договору Управління має право на відшкодування коштів за навчання студентом у разі : невиконання навчального плану, пропусків занять без поважних причин, невиконання умов договору, відмови від проходження інтернатури за спеціальністю загальна практика – сімейна медицина» в комунальному закладі охорони здоров`я міста Києва, відмови від відпрацювання в цьому ж чи іншому комунальному закладі охорони здоров`я м. Києва не менше трьох років. 28.07.2017 року між Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 укладено договір №110/к-Л-2017 про проходження інтернатури випускників Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, які навчались за Міською цільовою програмою підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров`я міста Києва з подальшим відпрацюванням. Відповідно до п. 1.1 Договору № 110/к-Л-2017, сторони домовилися про проходження інтернатури за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» за навчальним планом та програмою, затвердженими для даної спеціалізації МОЗ України, з 01.08.2017 року по 01.08.2019 року. Відповідно до п. 1.2 Договору № 110/к-Л-2017, ОСОБА_1 після закінчення навчання в інтернатурі зобов`язаний відпрацювати за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» три роки в КНП «ЦПМСД №1» Подільського району м. Києва. Відповідно до п. 2.1.4 Договору № 110/к-Л-2017, замовник має право на відшкодування коштів за навчання Виконавців ( ОСОБА_1 ) у разі : невиконання навчального плану інтернатури; пропусків інтернатури без поважних причин; невиконання умов договору; відмови від проходження інтернатури за відповідною спеціальністю в закладах охорони здоров`я, що входять до сфери управління Замовника; відмови від відпрацювання в цьому ж чи іншому закладі охорони здоров`я, що входять до сфери управління замовника, три роки або період, пропорційний періоду оплати Замовником за навчання в Національному медичному університету імені О.О. Богомольця на навчання в інтернатурі. Відповідно до п.3.1 Договору № 110/к-Л-2017 у разі, якщо виконавець відмовляється за направленням замовника пройти інтернатуру за відповідною спеціальністю та відпрацювати три роки, чи його відраховано з інтернатури, замовник має право на відшкодування виконавцем, в установленому законодавством порядку, до бюджету м. Києва коштів за весь період навчання. Наказом Департаменту охорони здоров`я від 27.07.2017 року № 1148/к «Про працевлаштування лікаря ОСОБА_1 ОСОБА_1 було направлено для проходження заочного розділу інтернатури за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Подільського району м. Києва та Київської міської клінічної лікарні № 12 з подальшим направленням на очний цикл навчання до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та працевлаштування ОСОБА_1 після закінчення навчання в інтернатурі з 01.08.2019 року до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Подільського району м. Києва на посаду лікаря загальної практики –сімейної медицини для відпрацювання трьох років відповідно до договору. Наказом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця «Про відрахування з очної частини навчання в інтернатурі» від 27.04.2018 року № 140 –іпо, ОСОБА_1 було відраховано з числа осіб, зарахованих для проходження очної частини навчання в інтернатурі на місцях державного замовлення у зв`язку з невиконанням навчального плану і програми. Оригінал наказу від 27.04.2018 року № 140 –іпо безпосередньо зберігається в Національному медичному імені О.О. Богомольця. Навчання ОСОБА_1 здійснювалося в період : вересень-грудень 2011 року, січень-червень 2012 року, вересень – грудень 2012 року, січень-червень 2013 року, вересень – грудень 2013 року, січень – червень 2014 року, вересень – грудень 2014 року, січень-червень 2015 року, вересень – грудень 2015 року, січень-червень 2016 року, вересень – грудень 2016 року, січень-червень 2017 року, січень-березень 2018 року.

Заборгованість ОСОБА_1 за навчання в Університеті за Міською цільовою програмою підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров`я міста Києва на 2011-2017 рік, включаючи період проходження навчання в інтернатурі складає 94 818 грн. Позивач листом від 13.12.2018 року № 061-16217/10 направляв ОСОБА_1 вимогу щодо повернення коштів за навчання, проте відповіді не отримано.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) кошти за навчання у розмірі 94 818 грн., та судовий збір в сумі 1921 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу у його відсутність.

Ухвалою суду від 06.11.2019 року явку позивача визнано обов`язковою за клопотанням відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 26.02.2020 року розгляд справи призначено в режимі відеоконференцзв`язку для участі представника позивача в судовому засіданні, яку надіслано на його адресу, проте представник позивача не з`явився до Подільського районного суду м. Києва, якому доручено проведення дистанційного судового засідання.

Враховуючи те, що представник позивача з поважних причин, у зв`язку з відсутністю коштів на відрядження, не з`явився в судове засідання, надав додаткові письмові пояснення та докази, тому суд вважає, що підстав для залишення позову без розгляду немає, суд може за відсутності позивача на підставі наданих доказів з`ясувати обставини справи та розглянути справу, тому вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутність позивача на підставі їх заяви.

Відповідач під судового розгляду позову не визнав, зазначивши, що положення Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту» не містять зобов`язальних норм права щодо відшкодування випускником до державного бюджету вартості навчання , держава на підставі ст. 53 ч.2 Конституції України забезпечує доступність і безоплатність вищої освіти в державних і комунальних закладах. Він не відмовився їхати за призначенням і прибув для проходження інтернатури за направленням (наказ №1148/к від 27.07.2017 року «Про працевлаштування лікаря ОСОБА_1 »), тому не порушував умови договору, окрім того в самому договорі відсутнє місце проходження інтернатури, а вказане лише місце подальшого працевлаштування. Також позивачем не надано доказів, що підтверджують невиконання ним навчального плану і програми ОСОБА_1 лікарем –інтерном за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина», у зв`язку з чим він був відрахований з числа осіб, зарахованих для проходження очної частини навчання в інтернатурі на місцях державного замовлення.

Заслухавши вступне слово відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх відповідно до ст.89 КПК України. суд приходить до наступного висновку.

Так судом встановлено, що відповідно до рахунку –фактури №1/2018 Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради КМДА заборгованість ОСОБА_1 за навчання становить 94 818 грн. Відповідно п.2.2.1 договору № 35/к-Л-2011 від 01.09.2011 року, укладеного між Головним управлінням охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 про навчання ОСОБА_1 у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за спеціальністю «лікувальна справа», Управління сплачує Університету вартість навчання студента протягом 6 років (12 навчальних семестрів) відповідно до Міської цільової програми підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров`я міста Києва на 2011-2017 роки, яка затверджена рішенням Київської міської ради від 17.12.2011 року № 9/5396 «Про затвердження Міської цільової програми підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров`я міста Києва на 2011 -2017 роки» в розмірі 90 480 грн., та в межах виділених на виконання заходів вказаної програми асигнувань з міського бюджету на кожен рік.

Відповідно до п. 2.3.4 цього Договору, у разі, якщо Студента відраховано з Університету у випадках, визначених п. 2.2.5 цього договору, він зобов`язаний відшкодувати у повному обсязі Управлінню, у встановленому законодавством порядку, кошти за період, протягом якого йому надавалися освітні послуги Університетом, включаючи період проходження навчання в інтернатурі. Відповідно до п. 2.2.3 вказаного Договору студент зобов`язався після закінчення навчання в Університеті, за направленням Університету, пройти інтернатуру за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» в комунальному закладі охорони здоров`я міста Києва та відпрацювати в цьому ж чи іншому комунальному закладі охорони здоров`я м. Києва три роки або період, пропорційний періоду оплати Управлінням за навчання в Університеті.

Відповідно до п. 2.2.5 вказаного Договору Управління має право на відшкодування коштів за навчання студентом у разі : невиконання навчального плану, пропусків занять без поважних причин, невиконання умов договору, відмови від проходження інтернатури за спеціальністю загальна практика – сімейна медицина» в комунальному закладі охорони здоров`я міста Києва, відмови від відпрацювання в цьому ж чи іншому комунальному закладі охорони здоров`я м. Києва не менше трьох років. Договір підписаний ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_2

28.07.2017 року між Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 укладено договір №110/к-Л-2017 про проходження інтернатури випускників Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, які навчались за Міською цільовою програмою підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров`я міста Києва з подальшим відпрацюванням. Відповідно до п. 1.1 Договору № 110/к-Л-2017, сторони домовилися про проходження інтернатури ОСОБА_1 за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» за навчальним планом та програмою, затвердженими для даної спеціалізації МОЗ України, з 01.08.2017 року по 01.08.2019 року.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 110/к-Л-2017, ОСОБА_1 після закінчення навчання в інтернатурі зобов`язаний відпрацювати за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» три роки в КНП «ЦПМСД №1» Подільського району м. Києва. Відповідно до п. 2.1.4 Договору № 110/к-Л-2017, замовник має право на відшкодування коштів за навчання ОСОБА_1 у разі : невиконання навчального плану інтернатури; пропусків інтернатури без поважних причин; невиконання умов договору; відмови від проходження інтернатури за відповідною спеціальністю в закладах охорони здоров`я, що входять до сфери управління Замовника; відмови від відпрацювання в цьому ж чи іншому закладі охорони здоров`я, що входять до сфери управління замовника, три роки або період, пропорційний періоду оплати Замовником за навчання в Національному медичному університету імені О.О. Богомольця на навчання в інтернатурі. Відповідно до п.3.1 Договору № 110/к-Л-2017 у разі, якщо виконавець відмовляється за направленням замовника пройти інтернатуру за відповідною спеціальністю та відпрацювати три роки, чи його відраховано з інтернатури, замовник має право на відшкодування виконавцем, в установленому законодавством порядку, до бюджету м. Києва коштів за весь період навчання. Договір підписаний ОСОБА_1 31.07.2017 року. 25.08.2011 року ОСОБА_1 написав заяву, в якій просив розглянути його кандидатуру для участі в програмі навчання відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.05.2011 року № 736 «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Міської цільової програми підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров`я міста Києва на 2011-2017 роки» на факультет лікувальна справа перший курс навчання з подальшим відпрацюванням трьох років після закінчення інтернатури за спеціальністю лікар загальної практики. 28.07.2017 року ОСОБА_1 надав заяву директору Департаменту охорони здоров`я відповідно до якої просив для проходження інтернатури направити його до КНП «ЦПМСД №2»Подільського району, КМКЛ №12 за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина» як такого, що навчався за Міською цільовою програмою. Після проходження інтернатури направити в КНП «ЦПМСД №1»Подільського району для роботи на посаді лікаря загальної практики сімейного лікаря згідно договору. Наказом Департаменту охорони здоров`я від 27.07.2017 року № 1148/к «Про працевлаштування лікаря ОСОБА_1 » ОСОБА_1 було направлено для проходження заочного розділу інтернатури за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Подільського району м. Києва та Київської міської клінічної лікарні № 12 з подальшим направленням на очний цикл навчання до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та працевлаштування ОСОБА_1 після закінчення навчання в інтернатурі з 01.08.2019 року до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Подільського району м. Києва на посаду лікаря загальної практики –сімейної медицини для відпрацювання трьох років відповідно до договору. Наказом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця «Про відрахування з очної частини навчання в інтернатурі» від 27.04.2018 року № 140 –іпо, ОСОБА_1 було відраховано з числа осіб, зарахованих для проходження очної частини навчання в інтернатурі на місцях державного замовлення у зв`язку з невиконанням навчального плану і програми. 13.12.2018 року за вихідним № 061-16217/10 позивач направив ОСОБА_1 вимогу щодо повернення коштів за навчання в сумі 94 818 грн. в строк 30 днів, вимога отримана ОСОБА_1 26.12.2018 року, відповіді не надано.

Наказом № 690 від 17.11.2014 року «Про делегування прав» Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України, делеговано першому проректору з науково-педагогічної роботи професору ОСОБА_3 право підпису, в тому числі наказів про рух контингенту студентів. Наказом № 254-іпо від 14.09.2017 року Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України «Про зарахування для проходження очної частини навчання в інтернатурі на місцях державного замовлення», ОСОБА_1 зараховано для проходження очної частини навчання в інтернатурі за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» на кафедрі терапії, інфекційних хвороб та дерматовенерології післядипломної освіти загальною тривалістю 10 місяців з 11.09.2017 року до 10.03.2018 року та з 01.03.2019 року до 30.06.2019 року.

З подання зав.кафедри О.М. Барна від 26.04.2018 року слідує, що ОСОБА_1 лікар –інтерн зі спеціальності «загальна практика – сімейна медицина» не був допущений до підсумкового піврічного контролю у зв`язку з тим, що не був атестований з курсів отоларингології та внутрішніх хвороб. Він не з`явився 01.03.2018 року для продовження очної частини інтернатури і не відвідує заняття по теперішній час. Кафедра загальної практики (сімейної медицини) просить відрахувати ОСОБА_1 з очної частини інтернатури в зв`язку з невиконанням ним плану та програми навчання.

З пояснювальної записки в.о. завідувача кафедри загальної практики (сімейної медицини) ОСОБА_4 слідує, що ОСОБА_1 при завершенні першого циклу навчання не був допущений до підсумкового річного контролю , бо йому не були зараховані наступні курси : оториноларингологія, охорона здоров`я дітей, практичний курс невідкладної допомоги, невідкладні стани в акушерстві та гінекології, невідкладні стани в терапії. ОСОБА_1 не з`явився на тестовий контроль знань та на другий очний цикл навчання, що розпочався 01 березня 2018 року, не відвідував занять до моменту подання на відрахування, а саме до 26 квітня 2018 року, що становило більше третини занять за календарно – тематичним планом другого очного циклу. З доказів наданих адміністрацією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Подільського району м. Києва слідує, що ОСОБА_1 на підставі його заяви від 01.08.2017 року наказом № 171 від 01.08.2017 року КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Подільського району м. Києва «Про проходження заочного розділу інтернатури за спеціальністю «Загальна практика –сімейна медицина» на базі КНП «ЦПМСД №2» Подільського району м.Києва лікаря ОСОБА_1 » зараховано для проходження заочного розділу інтернатури за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» до амбулаторії ЗП –СМ № 7 з 01.08. до 31.08.2017 року, з 2018 до 2019 року ОСОБА_1 до вказаної установи не з`являвся. Доказів проходження ОСОБА_1 заочного розділу інтернатури в 2018 році та в 2019 році не надано.

Позивачем надано суду додаткові докази : акти здачі – прийняття робіт (послуг) за період навчання ОСОБА_1 , укладені між Головним управлінням охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та НМУ ім. О.О. Богомольця, платіжні доручення про перерахування коштів за навчання ОСОБА_1 у НМУ ім. О.О. Богомольця, договори про закупівлю послуг за державні кошти, специфікації на закупівлю послуг, якими підтверджується факт оплати послуг за навчання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі НМУ ім. О.О. Богомольця, та періоду проходження відповідачем інтернатури.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1, 4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов`язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» в редакції, чинній на час відрахування відповідача, підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.

Обов`язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання за умов, що були погоджені між сторонами, а саме: випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу; незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням; у разі, якщо його звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати, - визначено: ч.2 ст. 52 Закону України «Про освіту» (що була чинною з 23 березня 1996 року по 06 вересня 2014 року, у тому числі на час укладення договору з ОСОБА_1 ), пунктом 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23 січня 1996 року № 77/96, пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням» від 22 серпня 1996 року № 992 (була чинною на час укладення договору від 01.09.2011 року з ОСОБА_1 ) та пунктом 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367.

П. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди під час розгляду конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Відповідно до ст. 150 Конституції України виключно до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України.

Таким чином, суд не може, застосувавши статтю 43 Конституції України як норму прямої дії, водночас визнати неконституційними норми частини другої статті 52 Закону України «Про освіту», пункту 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23 січня 1996 року № 77/96, пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням», оскільки вирішення питання про їхню конституційність є юрисдикцією Конституційного Суду України.

Таким чином, суд вважає, що на підставі договору № 35/к-Л-2011 від 01.09.2011 року, укладеного між Головним управлінням охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 про навчання ОСОБА_1 у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за спеціальністю «лікувальна справа», а також на підставі договору №110/к-Л-2017 від 28.07.2017 року, укладеного між Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 про проходження інтернатури випускників Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, які навчались за Міською цільовою програмою підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров`я міста Києва з подальшим відпрацюванням, у ОСОБА_1 виникли зобов`язання щодо проходження інтернатури за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» в комунальному закладі охорони здоров`я міста Києва та відпрацювання в цьому ж чи іншому комунальному закладі охорони здоров`я м. Києва не менше трьох років, проте ОСОБА_1 вказаних зобов`язань не виконав, на підставі наказу від 27.04.2018 року № 140 –іпо, ОСОБА_1 було відраховано з числа осіб, зарахованих для проходження очної частини навчання в інтернатурі на місцях державного замовлення у зв`язку з невиконанням навчального плану і програми, що підтверджується поданням та пояснювальною запискою щодо невиконання навчального плану відповідачем та відсутністю його під час другого циклу очної частини навчання в інтернатурі з 01.03.2018 року і на час подання про відрахування з інтернатури. ОСОБА_1 не оскаржував наказу від 27.04.2018 року № 140 –іпо «Про відрахування з очної частини навчання в інтернатурі» , тому відповідно до п. 2.3.4 Договору 35/к-Л-2011 та п. 2.1.4 Договору № 110/к-Л-2017, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати у повному обсязі позивачу кошти за період, протягом якого йому надавалися освітні послуги, включаючи період проходження навчання в інтернатурі в сумі 94 818 грн.

Аналогічний висновок висловлений Верховним судом в справі № 607/3682/17 від 30.01.2019 року та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 року у справі № 755/7554/18.

Посилання відповідача щодо відсутності в нього обов`язку відшкодувати вартість навчання відповідно до Закону України «Про освіту», ст.53 Конституції України, якою передбачено безкоштовність вищої освіти, не приймаються судом до уваги, оскільки ст.46 Закону України «Про вищу освіту», (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин), договорами, укладеними між позивачем та ОСОБА_1 , які не визнавалися судом недійсними, передбачено відрахування ОСОБА_1 з навчального закладу в разі невиконання навчального плану та відшкодування витрат на навчання в разі порушення зобов`язання ОСОБА_1 , що знайшло підтвердження під час судового розгляду і не спростоване відповідачем.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) слід стягнути судовий збір у сумі 1921 грн., сплачений ним при подачі позову.

На підставі ст. 509, 526, 611 ЦК України, ст. 52 ч. 2 Закону України « Про освіту» в редакції станом на 01.09.2011 року, ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», керуючись ст. 6-16, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення коштів на навчання, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) кошти за навчання в сумі 94 818 грн., судовий збір в сумі 1921 грн.

На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Херсонського апеляційного суду або через Новокаховський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне рішення суду складене 02.03.2020 року.

Суддя Н. В. Матвєєва