Рішення № 87978297, 24.02.2020, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

(ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16247/19

пр. № 2/759/1165/20

24 лютого 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Марко Я.Р., за участю секретаря судового засідання Шапаренка О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ВУСО» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 118 751, 84 грн. та понесених судових витрат у сумі 1 921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 30.11.2018 року у в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу під управлінням страхувальника та автомобіля «Chevrolet» р.з. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/19516/18 від 12.12.2018 року встановлено, що ДТП сталась з вини відповідача, у зв`язку з чим останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340, 00 грн.

За твердженням позивача, на момент вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Skoda» р.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 була застрахована відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 4850152-02-10-01 від 04.01.2018 року в ПАТ «СК «ВУСО».

На підставі акту виконаних робіт № ТО180031212 від 28.12.2018 року вартість відновлювального ремонту склала 118 201, 84 грн., а також страхувальником понесені витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП в розмірі 550 грн, що підтверджується квитанцією № 1534750.

ПАТ «СК «ВУСО» здійснила виплату страхового відшкодування потерпілій особі у розмірі 118 751,84 грн., про що підтверджується страховим актом № 11897-02 від 12.12.2018 року та платіжним дорученням.

За твердженнями позивача, з метою досудового врегулювання спору відповідачеві 20.02.2019 року була направлена претензія з вимогою відшкодувати страхове відшкодування в порядку регресу, однак ніяких дій зі сторони останнього щодо погашення вищевказаної суми у добровільному порядку здійснено не було.

На підставі викладеного позивач змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.09.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до частини 4 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Представник позивача подав до суду заяву за змістом якої просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач відзиву або будь-яких заяв до суду не подавав, а тому на підставі статей 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача за письмовою згодою представника позивача.

За таких обставин судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 04.01.2018 року між ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 4850152-02-10-01, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацію наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «Skoda» р.з. НОМЕР_2 (а.с. 11-16).

З довідки МТСБУ від 20.09.2019 року № 9-09/30909 вбачається, що на дату ДТП 30.11.2018 договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений щодо забезпечення транспортного засобу р.з. НОМЕР_1 відсутній (а.с. 57).

Як вбачається з копії постанови Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2018 року, 30.11.2018 року о 20 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Chevrolet» р.з. НОМЕР_1 , який на праві власності ОСОБА_3 , рухаючись в м. Києві на пл. Героїв Бреста, при виїзді на нерегульоване перехрестя з пл. Героїв Бреста не надав перевагу в русі автомобілю «Skoda» р.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів та завдання матеріальних збитків. Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 (триста сорок) гривень в дохід держави (а.с. 21-22).

03.12.2018 року до ПАТ «СК «ВУСО» звернувся ОСОБА_2. з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 23-25).

З копії довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3018337473788636 підтверджується факт настання 30.11.2018 року дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів «Chevrolet» р.з. НОМЕР_1 та «Skoda» р.з. НОМЕР_2 (а.с. 19-20).

Актом огляду колісного транспортного засобу від 05.12.2018 року зафіксовані пошкодження транспортного засобу «Skoda» р.з. НОМЕР_2 та складено рахунок-фактура № 000181443 від 06.12.2018 року на суму 119 446, 65 грн. (а.с. 27-29).

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «Skoda» р.з. НОМЕР_2 . Вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу склала 118 201, 84 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № ТО1800031212 від 28.12.2018 (а.с. 53).

Відповідно до страхового акту № 11897 від 12.12.2018 року вищезазначена дорожньо-транспортна пригоди була визнана страховим випадком та визначено суму страхового відшкодування в розмірі 118 751, 84 грн. (а.с. 36).

Як вбачається з копії платіжного доручення № 27816 від 13.12.2018 року ПАТ «СК «ВУСО» сплатило страхове відшкодування на ремонт транспортного засобу у розмірі 118 201, 84 грн. ООО «Автоцентр Київ» та 550 грн. було перераховано відповідно до копії платіжного доручення № 27815 від 13.12.2018 року ПАО «ПриватБанк» на витрати пов`язані з евакуацією автомобіля (а.с. 37, 38).

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ«СК «ВУСО» зверталось до відповідача з письмовою претензією про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 118 751, 84 грн. від 20.02.2019 року за № 1432 (а.с.40), проте доказів направлення позивачем та отримання відповідачем даної претензії матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Аналогічний обов`язок страховика встановлений також статтею 20 Закону України «Про страхування».

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту а) пункту 38.1.1. частини 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставини, що стали підставою для звернення з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу за страховим випадком, що стався 30.11.2018 року з його вини, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, відтак, сплачене позивачем на користь ООО «Автоцентр Київ» страхове відшкодування, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ПАТ «СК «ВУСО» є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31,ЄДРПОУ 31650052, р/р НОМЕР_6 в АТ «Альфа-Банк», МФО 300346) суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 118 751, 84 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1 921, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я.Р. Марко