Ухвала суду № 87977324, 22.01.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/63105/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., при секретарі Брачун О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 в рамках кримінального провадження № 12017100100013527,

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 в рамках кримінального провадження № 12017100100013527 на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 21.08.2019 в АДРЕСА_1, де знаходиться складське приміщення ТОВ «Рибпром» (код ЄДРПОУ 32846847), а саме: риби товстолоба вагою 1242,5 кг., риби плотви вагою 2072 кг, риби судак вагою 503 кг, риби бичок с/м вагою 4133 кг.

Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Вказує, що жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження не має, підозра ФОП ОСОБА_1 не пред`явлена, Також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.

Вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність подальшого утримання майна під арештом, зважаючи на досить тривалий період здійснення досудового розслідувань, що обумовлює необхідність його скасування.

У судове засідання особа, яка звернулась із клопотанням не з`явилась.

Слідчий та (або) прокурор у судове засідання не з`явилися.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження та додані до нього документи дійшов наступних висновків.

Так, із матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12017100100013527 від 13.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року по справі № 757/45494/19-к, в межах кримінального провадження накладено арешт на майно, а саме майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 21.08.2019 в АДРЕСА_1, де знаходиться складське приміщення ТОВ «Рибпром» (код ЄДРПОУ 32846847), а саме: риби товстолоба вагою 1242,5 кг., риби плотви вагою 2072 кг, риби судак вагою 503 кг, риби бичок с/м вагою 4133 кг., яке належить ФОП ОСОБА_1 .

Так, статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується.

Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12017100100013527 не повідомлено про підозру.

Окрім того, доказів які б вказували, що арештоване майно є предметом, засобом чи знаряддям злочину, яке розслідується у вказаному кримінальному провадженні не має.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 в рамках кримінального провадження № 12017100100013527 - задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 21.08.2019 в АДРЕСА_1, де знаходиться складське приміщення ТОВ «Рибпром» (код ЄДРПОУ 32846847), а саме: риби товстолоба вагою 1242,5 кг., риби плотви вагою 2072 кг, риби судак вагою 503 кг, риби бичок с/м вагою 4133 кг., яке належить ФОП ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.В. Вовк