Ухвала суду № 87977027, 24.02.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5870/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про виправлення описки в судовому рішення, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду,

в с т а н о в и в:

26 листопада 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалене рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Присуджено до стягнення з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса - м. Київ, вул. Бастіонна,6) шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, в загальному розмірі 463 203 (чотириста шістдесят три тисячі двісті три) гривні 00 копійок.

В інші частині позовних вимог відмовити.

07 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про виправлення описки, оскільки ухвалюючи судове рішення про задоволення позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди допущена арифметична помилка при визначенні загального розміру моральної шкоди, яка за методикою наведеної у рішення суду підлягає до стягнення з Державної казначейської служби України в розмірі 1 141 647 гривень (3*4173*111), а фактично в рішення суду визначена сума для відшкодування моральної шкоди 463 203 гривень.

За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановлюється ухвала.

Отже правила вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Як убачається з мотивувальної частини повного тексту судового рішення, суд дійшов до наступних висновків: «При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, межі якого визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати, що був установлений на час розгляду справи.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», тобто на час розгляду справи в суді, мінімальна заробітна плата становить 4173 грн.

Початок перебігу строку перебування під слідством суд рахує з моменту затримання позивача та перебування в ізоляторі тимчасового тримання - з 27 березня 2009 року по 06 вересня 2018 року (винесення постанови щодо закриття кримінального провадження з підстав п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діяннях особи кримінального правопорушення), а тому на думку суду загальний строк складає повних 111 місяців…….

Приймаючи до уваги вищевикладене та з урахуванням часу перебування позивача під слідством і судом, суд прийшов до висновку, що в даному випадку підлягає стягненню моральна шкода в розмірі кратному трьом мінімальним розмірами заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 463 203,00 гривень, яка розраховується за методикою: 3 (три) мінімальних заробітних плати * кількість місяців.

При цьому, суд вважає, що саме такий розмір відшкодування моральної шкоди в повній мірі виходить із засад розумності, поміркованості і справедливості, зважаючи на характер та обсяг моральних страждань, понесених позивачем».

Вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наведені позивачем підстави для виправлення помилки, суд приходить до висновку, що під час ухвалення судового рішення допущено арифметичну помилку у визначенні загального розміру моральної шкоди, яка за методикою наведеної у рішення суду підлягає до стягнення з Державної казначейської служби України в розмірі 1 141 647 гривень (3*4173*111), а фактично в рішення суду визначена сума для відшкодування моральної шкоди 463 203 гривень, за наведених обставин виправлення арифметичної помилки не змінює змісту судового рішення, не суперечить правовим висновкам та наведеної методики розрахунку заподіяної шкоди, які викладено у мотивувальній частині судового рішення, тому заява позивача про виправлення помилки є правомірною та підлягає задоволенню шляхом постановлення ухвали про виправлення арифметичної помилки в частині позовних вимог, які задоволено судом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 259-261, 269, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Виправити у мотивувальній та резолютивній частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, арифметичну помилку при визначенні загального розміру моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, яка присуджена судом до стягнення з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса - м. Київ, вул. Бастіонна,6) шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, визначена в розмірі «463 203 (чотириста шістдесят три тисячі двісті три) гривні 00 копійок» та вважати вірною присуджену суму до стягнення «1 141 647 (один мільйон сто сорок одна тисяча шістсот сорок сім) гривень».

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я: