Ухвала суду № 87974475, 02.03.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.03.2020

4-с/937/11/20

320/4440/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 м.Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кальченко Андрій Володимирович на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірною бездіяльності, за участю заінтересованої особи – Акціонерного товариства «Укрзалізниця,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ., від імені якого діє адвокат Кальченко А.В. на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (далі-ВДВС) про визнання неправомірною бездіяльності, за участю заінтересованої особи – Акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Скарга обґрунтована тим, що 24.12.2019 р. заявник на адресу Печерського РВДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції (м. Київ) направив заяву про примусове виконання рішення суду, до якої було додано виконавчий лист № 320/4440/18 (справа 2/320/204/19 від 16.07.20190.

Вказані документи було отримано ВДВС 02.01.2020 року. Згідно бази даних автоматизованої системи, станом на 09.01.2020 по вищезазначеній заяві не прийнято жодного рішення.

Вважає вказану бездіяльність державного виконавця неправомірною. Так, відповідно до ч. 5 ст.. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закону), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Відповідно до п.6 ч. 4 ст.4 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Однак, в порушення Закону,станом на 09.01.2020, Печерським РВДВС заява скаржника не розглянута, що є порушенням прав та законних інтересів останнього.

Просить визнати бездіяльність Печорського РВДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції (м. Київ) щодо порушення строків розгляду заяви про примусове виконання рішення суду неправомірною та покласти судові витрати на вказаний державний орган.

В судове засідання представник заявника – адвокат Кальченко А.В. не з`явився, від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати скаргу за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , просить закрити провадження по вказаній цивільній справі та стягнути на користь Колодіна за рахунок бюджетних асигнувань Печерського РВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) витрати на правову допомогу в розмірі 900 грн. 00 копійок.

В своїй заяві зазначає, що лише 24.01.2020 року, вже після відкриття провадження за даною скаргою, Печерським РВДВС було відкрито три виконавчих провадження, а у відкритті двох було відмовлено. На підставі вимог ст. 255 ЦПК України просить закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та вирішити питання про стягнення витрат на правову допомогу, які він поніс у зв`язку зі зверненням до суду з відповідною скаргою.

Представник Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, надіслав заперечення проти скарги, в яких обґрунтовує підстави повернення виконавчого документа. Щодо обставин скарги в запереченнях позиція відділу не наведена. Також просять розглянути скаргу за відсутністю представника відділу.

Представник Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився з невідомої суду причини, надіслав заперечення проти скарги, в яких надає оцінку діям державного виконавця стосовно повернення виконавчого документа. Щодо обставин скарги в запереченнях позиція товариства не наведена.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв`язку з заявою представника заявника про розгляд скарги за його відсутності та в зв`язку з неявкою представників Печерського РВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та АТ «Укрзалізниця», фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи скарги, надані до неї документи, зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби на час звернення зі скаргою до суду, врегульований у статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої вказаної статті, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В своїй заяві від 31.01.2020 представник заявника просить закрити провадження за скаргою на підставі ст. 255 ЦПК України.

Проте, ЦПК України встановлює спеціальні норми, які регулюють порядок судового контролю за виконанням судових рішень.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, суд може постановити або ухвалу про задоволення скарги, або про відмову в її задоволенні.

І лише у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС, до скарг сторін виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду першої інстанції тощо.

Така сама позиція міститься в листі ВССУ від 28.01.2013 року № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі».

Таким чином, ухвалення такого процесуального рішення, як закриття провадження за скаргою, спеціальними нормами статей ЦПК України, які регулюють судовий контроль за виконанням судових рішень, не передбачено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним відмовити представнику заявника у закритті провадження за вказаною скаргою.

Разом з там, вирішуючи питання про обґрунтованість доводів скарги, суд вважає необхідним зазначити наступне:

З доводів скарги та копій матеріалів, доданих до неї вбачається, що 24.12.2019 р. заявник на адресу Печерського РВДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції (м. Київ) направив заяву про примусове виконання рішення суду, до якої було додано виконавчий лист № 320/4440/18 (справа 2/320/204/19 від 16.07.20190.

Вказані документи було отримано ВДВС 02.01.2020 року.

Згідно бази даних автоматизованої системи, станом на 09.01.2020 по вищезазначеній заяві не прийнято жодного рішення.

Крім того, із змісту заперечень, надісланих ВДВС на адресу суду, вбачається, що саме 24.01.2020 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення вищевказаного виконавчого листа на підставі п. 9 ст.4 Закону .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині 1 ст. 18 вказаного Закону зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Дійсно, відповідно до ч. 5 ст.. 26 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до п.9 ч. 4 ст.4 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Однак, в порушення вказаних норм чинного законодавства, станом на 09.01.2020, Печерським РВДВС заява скаржника розглянута не була. Тільки 24.01.2020 державним виконавцем прийнято рішення по вказаному виконавчому документу.

Отже, виконавцем допущено порушення норм чинного законодавства при вирішенні питання про наявність підстав для відкриття виконавчого провадження в частині дотримання встановлених законом строків. Разом з тим, таку бездіяльність державним виконавцем припинено, права стягувача відповідно- поновлено, на час розгляду скарги відсутні дані щодо порушення прав стягувача-заявника по скарзі.

Таким чином, суд не знаходить законних підстав для визнання на момент розгляду скарги дій Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) неправомірними, а тому, з урахуванням вимог ч.3 ст. 451 ЦПК України, суд вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити в задоволенні вказаної скарги.

Також, як вбачається з вимог ч.1 ст. 452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На підставі викладеного, оскільки ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні скарги, вимога заявника про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 900 грн. задоволенню також не підлягає, а тому в цій частині скарги також слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 258-261, 268, 353-355, 450-452 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника заявника – Кальченка Андрія Володимировича про закриття провадження за скаргою ОСОБА_1 , на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) – відмовити повністю.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кальченко Андрій Володимирович на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірною бездіяльності, за участю заінтересованої особи – Акціонерного товариства «Укрзалізниця» – відмовити повністю.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя : Ю.В.Ковальова