Рішення № 87974018, 26.02.2020, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/414/19

Номер провадження № 2/315/33/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Суховій С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про тлумачення заповіту, -

В С Т А Н О В И В:

09.04.2019 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Гуляйпільської міської територіальної громади про тлумачення заповіту.

В позові позивач посилався на те, що 28.03.2000 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Полтавської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області Михайленко В.Г., яким на випадок своєї смерті заповіла йому земельну частку (пай), заповіт не змінено і не скасовано, 16.02.2005 року Головою Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_5 .О. було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії VI-ЗП №012664 ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 6,8294 га, розташовану на території Полтавської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2321885500:07:008:0016, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, в день її смерті відкрилася спадщина на її майно, в тому числі і на земельну ділянку, 03.10.2018 року позивач звернувся до державного нотаріуса Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про прийняття спадщини після матері за заповітом, 06.02.2019 року він звернувся до державного нотаріуса Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, 20.02.2019 року постановою державного нотаріуса Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої в зв`язку з тим, що заповіт підлягає тлумаченню, так як земельна частка, вказана в заповіті виділена у земельну ділянку в натурі, посилаючись на ст.ст. 213, 1296, 1297 ЦК України прохав заповіт ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 28.03.2000 року секретарем виконавчого комітету Полтавської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області Михайленко В.Г., яким ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження: земельну частку (пай), що належить їй вона заповіла ОСОБА_1 ,слід тлумачити так, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, якимземельну ділянку площею 6,8294 га, розташовану на території Полтавської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2321885500:07:008:0016, належну ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії VI-ЗП №012664, виданого 16.02.2005 року Головою Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_6 , заповіла ОСОБА_1 .

09.04.2019 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. позовна заява прийнята до провадження, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження у відкрите підготовче провадження на 20.05.2019 року, витребувана копія спадкової справи у державного нотаріуса Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.04.2019 року до суду надійшла копія спадкової справи, заведена державним нотаріусом Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області, спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.05.2019 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_7 з заявою про розгляд справи у її відсутність.

17.05.2019 року до суду звернувся позивач з заявою про розгляд справи у його відсутність.

20.05.2019 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області підготовче провадження відкладено на 21.06.2019 року, явку позивача та представника позивача визнано обов`язковою.

21.06.2019 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області в підготовчому провадженні оголошена перерва до 11.07.2019 року за клопотанням представника позивача.

11.07.2019 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_8 . з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про тлумачення заповіту, в якій посилалася на ті ж самі обставини, що і у первісній позовній заяві.

11.07.2019 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області уточнена позовна заява прийнята до провадження з первісним позовом, в підготовчому провадженні оголошена перерва до 18.10.2019 року для надання часу відповідачам надати суду відзив на уточнений позов.

18.10.2019 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області в підготовчому провадженні оголошена перерва до 19.11.2019 року за клопотанням відповідачів.

19.11.2019 року до суду звернулась представник відповідача: ОСОБА_3 ОСОБА_9 з відзивом на позов, в якому посилалася на те, що земельна частка, вказана в заповіті, і земельна ділянка, виділена в натурі, не є тотожними, вважає, що заповіт не містить суперечностей чи неточностей, складений зі слів заповідача, посилалася на Правову позицію Верховного Суду у складі колегії Суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №335/9398/16-ц у постанові від 05.12.2018 року (касаційне провадження №61-20484св18), в якій зроблений висновок про те, що суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача, прохала відмовити у задоволенні позову.

19.11.2019 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області в підготовчому провадженні оголошена перерва до 16.12.2019 року для надання можливості відповідачу ОСОБА_3 забезпечити участь повноважного представника.

22.11.2019 року до суду звернулась відповідач ОСОБА_3 з заявою про розгляд справи у її відсутність.

28.11.2019 року до суду звернулась відповідач ОСОБА_2 з відзивом на позов, в якому посилалася на те, що земельна частка, вказана в заповіті, і земельна ділянка, виділена в натурі, не є тотожними, вважає, що заповіт не містить суперечностей чи неточностей, складений зі слів заповідача, посилалася на Правову позицію Верховного Суду у складі колегії Суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №335/9398/16-ц у постанові від 05.12.2018 року (касаційне провадження №61-20484св18), в якій зроблений висновок про те, що суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача, прохала відмовити у задоволенні позову.

28.11.2019 року до суду звернулась відповідач ОСОБА_2 з заявою про розгляд справи у її відсутність.

16.12.2019 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті у відкрите судове засідання на 21.01.2020 року.

21.01.2020 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області розгляд справи відкладено на 26.02.2020 року в зв`язку з відсутністю інформації щодо належного повідомлення відповідачів про дату, час і місце розгляду справи судом.

26.02.2020 року в судовому засіданні позивач позов підтримав, суду пояснивши, що підтримує обставини, викладені в позові, прохає позов задовольнити.

Представник позивача Сивоненко О ОСОБА_10 В. вважає, що позов підлягає задоволенню, так як обставини, на які посилався позивач в уточненій позовній заяві, встановлені судом, звертав увагу суду на те, що факт користування земельною ділянкою за життя спадкодавця визнавався відповідачами, заповіт не був скасований і змінений, хоча виділ земельної ділянки в натурі відбувся за життя спадкодавця, яка не змінила та не скасувала заповіту, що свідчить про її волю заповісти позивачу земельну ділянку.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, подали до суду відзиви на позов, в яких заперечували проти задоволення позову.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_11 , матір`ю якої є ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження (а.с.33).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , матір`ю якого є ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_12 , матір`ю якої є ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження (а.с.32).

28.03.2000 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Полтавської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області Михайленко В.Г., яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким заповіла належну їй земельну частку (пай) ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту.

16.02.2005 року Головою Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_6 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії VI-ЗП №012664 ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 6,8294 га, розташовану на території Полтавської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2321885500:07:008:0016, що підтверджується його копією.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть.

В день її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якого входить і земельна ділянка.

03.10.2018 року позивач звернувся до державного нотаріуса Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої матері, що підтверджується копією його заяви.

03.10.2018 року державним нотаріусом Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області заведена спадкова справа №79/2018, спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

24.10.2018 року до державного нотаріуса Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області звернулася відповідач ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини після матері за законом, що підтверджується копією заяви.

24.10.2018 року до державного нотаріуса Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області звернулася відповідач ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після матері за законом, що підтверджується копією заяви.

20.02.2019 року постановою державного нотаріуса Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої в зв`язку з тим, що заповіт підлягає тлумаченню, так як земельна частка, вказана в заповіті виділена у земельну ділянку в натурі, що підтверджується копією постанови.

Заповіт ОСОБА_4 від 28.03.2000 року останньою не скасований та не змінений.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами матеріального права, які містяться в Книзі Шостій. Спадкове право Цивільного Кодексу України та ст.213 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивач як спадкоємець за заповітом після померлої матері, який прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини за заповітом нотаріусу в установлений законом строк, позбавлений права одержати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно: земельну ділянку відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері в зв`язку з відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, так як заповіт підлягає тлумаченню в зв`язку з тим, що останнім заповідається земельна частка, тоді як остання виділена в натурі у земельну ділянку, тим самим його право не визнається.

Відповідно до ст.213 ЦК України на вимогу однієї з сторін суд може постановити рішення про тлумачення заповіту.

Позивач відповідно до ст.213 ЦК України прохає постановити рішення про тлумачення заповіту померлої.

Суд доходить висновку, що померла заповіла позивачу належну їй земельну ділянку з наступних підстав:

За життя заповідача земельна частка (пай) було виділена в натурі у земельну ділянку площею 6,8294 га, розташовану на території Полтавської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2321885500:07:008:0016, належну ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії VI-ЗП №012664, 16.02.2005 року Головою Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області Бірюковим І.О, прощо було достовірно відомо заповідачу, однак змісту свого заповіту заповідач за життя не скасував і не змінив, що дає підстави суду вважати, що заповідач своїм заповітом заповіла позивачу виділену їй в натурі земельну ділянку.

Суд не бере до уваги заперечення відповідачів, викладені у відзивах на позов з посиланням на Правову позицію Верховного Суду у складі колегії Суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №335/9398/16-ц у постанові від 05.12.2018 року (касаційне провадження №61-20484св18), в якій зроблений висновок про те, що суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача, з огляду на те, що обставини, які були встановлені при розгляді цієї справи не є тотожними з обставинами, встановленими при постановленні Правової позиції Верховним Судом.

Так суд доходить висновку, що воля спадкодавця була висловлена ним в заповіті однозначно, а саме: своїм розпорядженням на випадок своєї смерті мати заповіла сину належну їй на праві власності земельну частку (пай), яка за життя спадкодавця була виділена в натурі в земельну ділянку, однак спадкодавець заповіту не скасувала і не змінила, що свідчить про її намір заповісти сину саме цю земельну ділянку.

А тому позов підлягає задоволенню як такий, що ґрунтується на підставах передбачених законом, які встановлені судом під час перевірки їх достовірними, належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-11, 89, 263-266, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 213, ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про тлумачення заповіту задовольнити.

Заповіт ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 28.03.2000 року секретарем виконавчого комітету Полтавської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області Михайленко В.Г., яким ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження: земельну частку (пай), що належить їй заповіла ОСОБА_1 ,слід тлумачити так, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, якимземельну ділянку площею 6,8294 га, розташовану на території Полтавської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2321885500:07:008:0016, належну ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії VI-ЗП №012664, виданого 16.02.2005 року Головою Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_6 , заповіла ОСОБА_1 .

Повний текст рішення буде складений 02.03.2020 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ярош С.О.