Ухвала суду № 87973540, 02.03.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7865/19

2/303/423/20

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2020 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої - судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань Марков А.О.

розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Гичка Богдана Івановича про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

До Мукачівського міськрайонного суду надійшла заява представника позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Гичка Б.І. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку площею 0,2190 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № PМL-801/059/2008 від 13.06.2008 року. Оскільки позичальником було допущено порушення умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів і відсотків за користування кредитом, а також відповідачами не виконуються покладені на них обов`язки і вони можуть вжити дій шодо відчуження майна, з метою унеможливлення звернення стягнення в порядку визначеному законодавством України. Заборгованість за кредитним договором є значною і становить 6 775 525,66 гривень, а відповідач ОСОБА_1 може здійснити відчуження належного їй майна і уникнути виконання своїх обов`язків перед позивачем, а тому є всі підстави припускати, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання майбутнього рішення суду, чи зробити його виконання не можливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Крім цього, беручи до уваги Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

У відповідності до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Відповідно до ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Тому, не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2ст. 149 ЦПК.

З огляду на те, що на розгляді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № PМL-801/059/2008 від 13.06.2008 року.

Позовними вимогами є звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № PМL-801/059/2008 року, а саме: домоволодіння та земельну ділянку площею 0,2190 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

При цьому позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку площею 0,2190 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Виходячи із правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 14-127гс19), іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна (предмета застави), а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 171945087, вбачається, що 04.11.2010 року накладено заборона на нерухоме майно, іпотека (власник ОСОБА_3 ), підставою є договір іпотеки.

Тобто, в єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявна заборона відчуження та арешт, а тому надавши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і з врахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову та, враховуючи положення ст.150 ЦПК України, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Гичка Богдана Івановича про забезпечення позову шляхом накладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку площею 0,2190 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Головуюча Курах Л.В.