Ухвала суду № 87972641, 03.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2066/19

Провадження № 2/522/1545/20

У Х В А Л А

03 березня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.,

за участю секретаря - Полегенького В.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Граніт» про визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування квартири шляхом виселення,-

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді Науменко А.В. слухається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Граніт» про визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування квартири шляхом виселення.

Ухвалою суду від 11 лютого 2019 року провадження по справі відкрито. Справа призначена до розгляду у підготовче провадження на судове засідання 26 березня 2019 року.

Позивач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 04.12.2019 року та 21.01.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Про причини своєї неявки позивач суд до відома не поставив. Клопотання про слухання справи у відсутності позивача до суду не подано.

У судове засідання, призначене на 03.03.2020 року, ОСОБА_1 та його представник адвокат Досковська В.Г. не з`явилися, про час та місце розгляду справи були сповіщений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, направленого на адресу його представника. Про причини своєї неявки позивач суд до відома не поставив. Клопотання про слухання справи у відсутності позивача до суду не подано. 14.02.2020 року на електрону адресу суду надійшла заява від адвоката Досковської В.Г. про припинення представництва інтересів позивача ОСОБА_1 .

Суд, оглянувши матеріали справи, вважає необхідним повернути без розгляду заяву адвоката Досковської В.Г. про припинення представництва інтересів позивача ОСОБА_1 , оскільки заява про припинення представництва у паперовому вигляді з оригіналом підпису заявника до суду не надходила. Докази скасування нотаріальної довіреності від 26.10.2018 року, виданої позивачем на ім`я ОСОБА_3 до справи не надані.

Повноваження по справі адвоката Досковської В.Г. підтверджено саме зазначеною довіреністю.

Верховний суд у постанові від 06 серпня 2019 року по справі № №2340/4648/18 зазначив, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс «Електронний суд» вважаються такими, що подані використанням власного електронного підпису.

Водночас, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року,гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Позивач та його представник, будучи обізнаним про можливість розгляду справи без участі позивача, відповідну заяву про розгляд справи за її відсутністю не подав, чим, затягує розгляд справи. Таким чином неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що позивач повторно не з`явився у судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Граніт» про визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування квартири шляхом виселення підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Граніт» про визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування квартири шляхом виселення - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Науменко

03.03.2020