Рішення № 87971746, 02.03.2020, Болградський районний суд Одеської області

02.03.2020

Справа № 497/383/19

Провадження № 2/497/120/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Раца В.А.

секретаря – Божевої І.Д.

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про визнання недійсними положень кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

13.03.2019 року представник позивача Гаврилов Є.Ю., який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з цим позовом та просить постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №8181108445 від 08 квітня 2016 року в розмірі 89 121,44 грн. та понесені судові витрати, мотивуючи тим, що 08.04.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень" був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти. 30 липня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 20180730, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками. Згідно п.1.2. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заміняє ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» за цими Кредитними Договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами. Відповідно до Реєстру Боржників - Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги № 20180730 від 30 липня 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в розмірі 96 121,44 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 37 996,66 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 5930,41 грн., заборгованості за платою за управління кредитом в розмірі 36 204,36 грн., заборгованості за пенею в розмірі 15 990,01 грн. Згідно п.6.2.3. Договору відступлення права вимоги, Права Вимоги переходять до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Права Вимоги, у цих випадках не вимагається. Згідно п.3.1. Договору відступлення права вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» гарантує, що йому належить Право Вимоги за Портфелем Заборгованості до Боржників, зазначених у Реєстрі Боржників. На виконання п.6.6. Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст.ст. 512-514,516 Цивільного кодексу України, на адресу Відповідача зазначену в Кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення УКРПОШТИ від імені ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» надіслано повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Банк зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, а саме лише частково повернув наданий йому Кредит у встановлені договором строки, погасивши у 2019 році лише 7000 грн. У зв`язку з частковим погашенням заборгованості станом на 25.02.2019 року (внесення останнього платежу) ОСОБА_1 має заборгованість - в розмірі 89 121,44 грн., а тому саме цю суму просить стягнути з відповідача та витрати по сплаті судового збору, що і стало підставою для звернення до суду.

17.09.2019 року по справі було ухвалено заочне рішення, яке ухвалою від 25.11.2019 року було скасовано та призначено справу розглядати в загальному позовному провадженні.

09.12.2019 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності (а.с.121) звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в який просить суд застосувати спеціальний строк позовної давності щодо пені; визнати недійсними положення Договору щодо відсотків ставки з підстав як порушення приписів ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо включення несправедливих умов, так і з підстав недотримання письмової форми договору; в частині стягнення нарахованих на підставі договору сум відсотків (плата за управління кредитом) в розмірі 36 204,36 грн. та в розмірі 5 930,41 грн. відмовити, а також зазначає по ОСОБА_1 згодний сплатити тільки 30 996,66 грн. тіла кредиту та судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 640,33 грн. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» є належним відповідачем за зустрічною позовною заявою, хоча сторонами вчиненого 05.07.2016 року правочину є ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , але так як боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором на момент його виконання. Представник ОСОБА_1 не погодився з наданим розрахунком заборгованості, а саме просить застосувати щодо нарахування пені позовну давність в один рік. Також зазначає, що позивачем за первісним позовом не надано належних доказів того, що заява позичальника про приєднання до Умов отримання кредитів та інших послуг містить домовленість сторін щодо збільшення строку позовної давності, а умови отримання кредитів та інших послуг якими установлено позовну давність тривалістю в 10 років не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки вони не містять підпису позичальника. Він ще зазначає, що оскільки, наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника, у анкеті-заяві відсутня домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту. Наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором не є належним та допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог. Щодо суми відсотків (плата за управління кредитом) в розмірі 36 204,36 грн. та відсотків в розмірі 5 930,41 грн. – за наявності підстав наведених вище, тобто недотримання письмової форми кредитного договору та непідписання позичальником Умов надання банківських послуг, які встановлюють істотні умови для даного виду договорів та містять інформацію щодо сукупної вартості кредиту, відсутні підстави і для нарахування та стягнення зазначених складових. Окрім цього вважає що до договору включено несправедливі умови (а.с.115-120).

Ухвалою суду від 19.12.2019 року зустрічну позовну заяву прийнято до провадження та вирішено розглядати позовні вимоги разом з первісним позовом.

22.01.2020 року від представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Гаврилова Є.Ю. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не є стороною оскаржуваного Кредитного договору і не може бути відповідачем за зустрічною позовною заявою. Щодо пропущення строку позовної давності по пені, він вважає, що пеня за неналежне виконання зобов`язання, нараховувалась первісним кредитором до 05.07.2018 року, а позивач звернувся до суду в березні місяці 2019 року, окрім цього п.7.2 Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» від 30.03.2015 року до вимог, що виникають з кредитного договору або у зв`язку з ним, застосовується позовна давність у десять років. Просить звернути увагу суду та врахувати той факт, що відповідач після укладення Кредитного договору № 8181108445 від 08.04.2016 року не здійснив жодного платежу в рахунок погашення кредитної заборгованості ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунки позивача. Відповідач надалі продовжує ухилятися від виконання взятих на себе зобов`язань, порушуючи при цьому умови Кредитного договору, а також зазначає, що кредитний договір укладений між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 за своєю формою і змістом відповідають вимогам діючого цивільного законодавства. Підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ « ФК «ЦФК», отримавши від останньої всю передбачену інформацію перед укладанням договору. Отже вважає умови кредитного договору щодо встановлення процентів не суперечить ні вимогам ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», ні затвердженому сторонами Графіку платежів.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності, у відзиві на зустрічну позовну заяву просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зустрічні позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні (а.с.142), а також надав заяву від 11.02.2020 року.

Представник відповідача по первісному позову, а по зустрічному – позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності (а.с.121) до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги за первісним позовом визнав частково, а саме у частині стягнення суми тіла кредиту. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підтримав та просив їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Щодо письмової форми договору та плати за управління кредитом:

Судом встановлено, що 08 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень" з заявою № НОМЕР_1 на отримання кредиту в сумі 42 200 грн., який складається з 35 000,00 грн. – основний кредит, 6 300,00 – оплата страхового платежу за договором страхування та 200 грн. – оплата за пакет послуг «Охоронець КредитМаркет 12», строком на 36 місяців, зі сплатою початкового проценту 2,00 (700,00 грн.), щомісячних процентів 3,69 (згідно з графіком платежів), річних процентів 14,99 (згідно з графіком платежів), щоденної пені 0,3 % (від загальної суми прострочення), ця заява власноруч підписана ОСОБА_1 , що не оскаржується сторонами (а.с.5).

Позивачем за первісним позовом не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 ознайомлений з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» та засвідчує своє волевиявлення на приєднання до зазначених умов.

Відповідач був ознайомлений під підпис з графіком платежів, відповідно до якого загальний щомісячний платіж становить 3 015,62 грн., починаючи з 08.04.2016 року та останній платіж необхідно сплатити 29.03.2019 року, всього загальна сума сплати за кредитом становить 108 561,90 грн. (а.с.6), тобто при укладені договору ОСОБА_1 було відомо про сплату процентів за користування кредитом.

Відповідно до частин першої, другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з платіжного доручення № 179491763 від 08 квітня 2016 року ТОВ «ФК «ЦФР» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 суму кредиту 35 000,00 грн., тому умови договору були виконанні кредитодавцем.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з сумою процентної ставки, яку необхідно сплачувати щомісячно за користування кредитом, погодився з цією сумою, що склала 3 015,62 грн. щомісячно, про що проставив свій підпис на графіку платежів (а.с.6), тобто запропоновані умови надання кредиту його цілком влаштували та, проставивши підпис на усіх наданих їй бланках, підтвердив своє волевиявлення та згоду на отримання кредиту на умовах запропонованих фінансовою установою.

Тому посилання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , про те, що відповідач не підписував «Умови, Правила і Тарифи» та не було дотримано письмову форму кредитного договору, а також те, що нарахування плати за управління кредитом (яка фактично є відсотками за користування кредитними коштами, як було встановлено судом) є несправедливими умовами в договорі не знайшли свого підтвердження, так як в заяві на отримання кредиту та в графіку платежів з якими ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис чітко зазначені вище перелічені умови.

Щодо стягнення суми пені:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 8181108445 від 08 квітня 2016 року належним чином не виконує, а саме, за весь час користування кредитними коштами погасив заборгованість в сумі 7000 грн.: 12.02.2019 року – 5000 грн. та 25.02.2019 року – 2000 грн., про що також зазначає позивач за первісним позовом в своїй позовній заяві, але чомусь не враховує у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 8181108445 від 08.04.2016 року, його заборгованість складає 96 121,44 грн., з яких: 37 996,66 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 5 930,41 грн. – прострочена заборгованість за відсотками; 36 204,36 грн. - заборгованість за щомісячними відсотками (так звана плата за управління кредитом), 15 990,01 грн. - заборгованість за пенею (а.с.15), але розрахунок складений станом на 30.07.2018 року, після цієї дати відповідачем двічі сплачувалися платежі, тому з урахуванням відповідної сплати заборгованість склала 89 121,44 грн.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Умовами кредитного договору, а саме пунктом 2 заяви передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів, внаслідок чого нарахування банком пені відбувається в розмірі 0,3 % від загальної суми прострочення (а.с.5).

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Строк позовної давності в один рік підлягає застосуванню щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) за своїм характером є додатковими (похідними) вимогами щодо певного основного зобов`язання. Додатковими вимогами є вимоги, що забезпечують або обумовлюють виконання основного зобов`язання, які встановлені законом або договором. У випадку, якщо неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується виконання зобов`язання, на яке розповсюджується загальна позовна давність, право на таке стягнення втрачається лише зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, скорочена позовна давність стосовно неустойки (штрафу, пені) фактично означає можливість стягнення неустойки (штрафу, пені) за один рік, за умови, якщо не сплив строк позовної давності щодо основної вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що договір був укладений 08.04.2016 року на строк 36 місяців, тобто зі строком дії до 08.04.2019 року. З позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся до суду 13.03.2019 року. Представником відповідача за первісним позовом – ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву порушувалось питання про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені, тому суд вважає за можливим застосувати строки позовної давності, щодо стягнення пені.

Твердження представника позивача за первісним позовом, що відповідно до п.7.2 Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» від 30.03.2015 року, до вимог, що виникають з кредитного договору або у зв`язку з ним, застосовується позовна давність у десять років, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, відповідно до ст. 258 ЦК України, згідно з якими, до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік, сума заборгованості за пенею підлягає зменшенню з 15 990,01 до 1 050,00 грн.

Щодо стягнення за договором відступлення:

30 липня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 20180730, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками.

Згідно п.1.2. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заміняє ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» за цими Кредитними Договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру Боржників - Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги № 20180730 від 30 липня 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в розмірі 96 121,44 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 37 996,66 грн., заборгованості за річними відсотками в розмірі 5 930,41 грн., заборгованості за щомісячними відсотками (платою за управління кредитом) в розмірі 36 204,36 грн., заборгованості за пенею в розмірі 15 990,01 грн., яка була зменшена судом до 1 050,00 грн.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Тому, у зв`язку з порушенням майнових прав позивача за первісним позовом внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту, заборгованості по відсоткам та пені з відповідача є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню, а саме 37 996,66 грн. + 5 930,41 грн. + 36 204,36 грн. + 1 050,00 грн. = 81 181,43 грн. – 7 000 грн. (сплачених позивачем) = 74,181,43 грн.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача за первісним позовом понесені останнім судові витрати, а саме з врахування задоволених вимог 74 181,43 х 1 921,00 : 89 121,44 грн. = 1 598,97 грн.

Щодо належного відповідача за зустрічним позовом.

Сторонами укалденого 08.04.2016 року кредитного договору є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

Згідно п.6.2.3 Договору відступлення права вимоги Права вимоги переходять до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» умов, що визначені цим пунктом, є необхідністю та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додатково оформлення відступлення Права вимоги, у цих випадках не вимагається.

Згідно п.3.1 Договору відступлення права вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» гарантує, що йому належить Право Вимоги за Портфелем Заборгованості до Боржників, зазначених у реєстрі Боржників.

На виконання п.6.6 Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст.ст.512-514, 516 ЦК України, на адресу Відповідача зазначену в Кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти від імені ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» надіслано повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто права та обов`язки первісного кредитора – припиняються.

Відповідно до ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про зміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимог нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором, на момент його виконання. Позивачем за первісним позовом не було надано доказів повідомлення боржника ОСОБА_1 про заміни кредитора.

Отже, за умови припинення прав та обов`язків первісного та набуття прав та обов`язків на підставі договору відступлення права вимоги новим кредитором, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - є належним відповідачем за зустрічною позовною заявою.

Так як судом було встановлено, що умови договору щодо відсоткової ставки цілком задовольнити обидві сторони при укладанні договору, позивачу ОСОБА_1 було відомо про процентну ставку за користування кредитними коштами та він особисто, своїм підписом, засвідчив свою згоду на сплату саме такої процентної станки, суд вважає зустрічну позовну заяву необґрунтованою та не підлягаючої задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 51, 81, 263, 264, 280 ЦПК України, ст.ст. 258, 509, 526, 527, 625, 1054, 1056-1 ЦК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, р/р НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», МФО 339500, заборгованість за кредитним договором № 8181108445 від 08.04.2016 року в розмірі 74,181 (сімдесят чотири тисячі сто вісімдесят одну) гривню 43 копійки, та судові витрати в розмірі 1 598,97 гривень, а всього 75 780 (сімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 40 копійки.

В решті позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про визнання недійсними положень кредитного договору - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца