Ухвала суду № 87971081, 02.03.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 6/646/28/2020

Справа № 646/4732/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2020 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого-судді - Шелест І. М.,

за участю секретаря - Коммунарової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Червонозаводського районного суду м. Харкова заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну сторони позивача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» звернувся до суду із заявою про заміну сторони позивача у цивільній справі № 646/4732/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Надра» заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що рішенням Червонозаводського районного суду від 14.11.2013 по справі №646/4732/13-ц на користь ПАТ «КБ «Надра» стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6/4/33/2007/840-К/346 від 10.10.2007 року в сумі 690 868, 74 грн та судові витрати в сумі 3441,00 гривень.

20 вересня 2019 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Гефест», укладено Договір № GL3N24068 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов Договору відступлення прав вимоги новий кредитор в день укладення цього Договору набув усі права кредитора.

Представник заявника ТОВ ФК «Гефест» Остащенко О. М. в судове засідання не з`явилася, в наданій до суду заяві просила задовольнити вимоги.

Боржник ОСОБА_1 в поданій через канцелярію до суду заяві просив відмовити в задоволенні заяви, надав до суду письмові заперечення на заяву про заміну стягувача у виконавчому листі. В обґрунтування зазначив, що заява про заміну сторони виконавчого провадження не містить інформації щодо наявності виконавчих проваджень по справі № 646/4731/13-ц. Крім того, згідно даних Міністерства юстиції в реєстрі боржників відсутні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 . Вважає, що на момент переходу прав первісний кредитор вже втратив право пред`явлення документа до виконання, оскільки строк подання виконавчого листа до виконання сплив. А також відповідно до п. 3 Договору № GL3N24068 про відступлення прав вимоги від 20.09.2019 стягувач та новий стягувач повинні протягом 5 днів повідомити боржника про відступлення права вимоги. Що ними не було зроблено, тому просив відмовити у задоволенні даної заяви ТОВ ФК «Гефест».

У відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що рішенням Червонозаводського районного суду від 14.11.2013 по справі №646/4732/13-ц на користь ПАТ «КБ «Надра» стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6/4/33/2007/840-К/346 від 10.10.2007 року в сумі 690 868, 74 грн та судові витрати в сумі 3441,00 гривень.

20 вересня 2019 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Гефест», укладено Договір № GL3N24068 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов Договору відступлення прав вимоги новий кредитор в день укладення цього Договору набув усі права кредитора.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Згідно частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на корись чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі, якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з системного аналізу статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі, бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. При цьому, реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Встановивши, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Гефест» просив замінити стягувача у виконавчому листі, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 442 ЦПК України, суд дійшов висновку, що у даній справі відбулось передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги, яке є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Посилання боржника як у запереченнях, поданих до суду на те, що стягувач та новий стягувач повинні були протягом 5 днів повідомити боржника про відступлення права вимоги, не можуть бути взяті до уваги, оскільки перехід права вимоги від банку до товариства підтверджується договором від 20 вересня 2019 року та реєстром договорів, права вимоги за яким відступаються, та боржників/поручителів/заставодавців за такими договорами, і підстав для визнання таких доказів неналежними чи недопустимими не вбачається. Крім того, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» проти переходу права вимоги та заміни стягувача у виконавчому листі заперечень не надавав.

Таким чином, 20.09.2019 року ПАТ «КБ «НАДРА» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ «НАДРА» відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» належні Банку а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор в день укладення цього Договору, набуває усі права кредитора. Додаток №1 до Договору № GL3N24068 про відступлення прав вимоги, містить інформацію про передачу прав вимоги до ОСОБА_1 , що виникли на підставі Кредитного договору 6/4/33/2007/840-К/346 від 10.10.2007 року.

За таких обставин, суд, перевіривши матеріали справи, вважає можливим задовільнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 442 ЦПК України, ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", суд,

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.

Замінити стягувача ПАТ «Комерційний банк «Надра» на його правонступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчому провадженні на підставі виконавчого листа 646/4844/13-ц, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» заборгованості заборгованості за кредитним договором № 6/4/33/2007/840-К/346 від 10.10.2007 року в сумі 690 868, 74 грн та судові витрати в сумі 3441,00 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду.

Повна ухвала складена 02.03.2020.

Суддя Шелест І. М.