Ухвала суду № 87969946, 03.03.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

03 березня 2020

м.Харків

справа № 638/12131/19

провадження № 2/639/619/20

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, третя особа-Міністерство юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І., 3 особа-Міністерство юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень з державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно позивача на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 13.11.2018 р. про забезпечення позову , а саме на належні йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , 2, 5, АДРЕСА_6 , 6, 8, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , 82 у будинку готельного типу літ. «Б-3», що знаходиться по АДРЕСА_9 . Свої вимоги позивач мотивує тим, що приватний нотаріус не мав повноважень проводити державну реєстрацію на підставі рішень судів, оскільки таке право визнано за державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.

Правила визначення юрисдикціїї судів щодо розгляду цивільних справ передбачено статтею 19 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частиною 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судова юрисдикція — це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, при цьому визначення предмета та підстав позову, обрання способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Тобто суд повинен з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Публічно-правові відносини виникають у випадку, якщо державний реєстратор діє як суб`єкт владних повноважень, вчиняє дії щодо позивача, які останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права. Тобто під час визначення юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо особа оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, то він є публічно-правовим і має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора, який вчинив їх за заявою третьої особи, тобто дії стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором та іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна. Цей спір повинен розглядатися в порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, за своєю природою він є приватноправовим спором.

Предмет указаного спору не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, отже він є публічно-правовим і має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 200, п.1 ч.1 ст. 255, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, третя особа-Міністерство юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень- закрити.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 право звернення з аналогічним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя -