Рішення № 87966920, 27.02.2020, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1050/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2020 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голота О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Літин за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Літинського районного суду Вінницької області з позовом до ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про відшкодування шкоди, в якому зазначає, що 03.11.2018 року о 19 год 40 хв. рухаючись автодорогою зі сторони м. Вінниці в напрямку м. Літин, неподалік с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, відбулась ДТП, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки "NISSAN QASHQAI" д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

03.11.2018 р. за вищезгаданим фактом ДТП уповноваженими органами було внесено відомості до ЄРДР під №12018020000000436 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

28.12.2018 року кримінальне провадження було закрито старшим слідчим відділу СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області капітаном поліції Мазуром Ю.А.

Як вказано в постанові про закриття кримінального провадження від 28.12.2018 року смерть ОСОБА_3 настала внаслідок отриманих травм в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Такий висновок підтвердила і судово-медична експертиза №993 від 18.12.2018 року. Отже, між наїздом на пішохода ОСОБА_3 та смертю останнього наявний причинно-наслідковий зв`язок.

Відповідно до інформації отриманої з централізованої бази даних МТСБУ щодо перевірки чинності полісу внутрішнього ОСЦПВВНТЗ, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "NISSAN QASHQAI" ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ "УАСК АСКА" за полісом ОСЦПВВНТЗ серії АМ №6012701, діючий станом на 03.11.2018 р.

28.01.2019 р. представником позивача за довіреністю ОСОБА_4 в інтересах позивача у відповідності до ст.35 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ" було направлено до ПрАТ "УАСК АСКА" повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та Заяву про виплату страхового відшкодування пов`язаного із заподіяною моральною шкодою в розмірі 14892,00 грн. з необхідними додатками.

Відповідно до ч.27.3 ст. 27 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ" страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодаством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до інформації з довідки виконкому Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області разом з загиблим проживали дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 . Інших дітей в загиблого не було.

За таких підстав, вважає, що вона має право на отримання відшкодування моральної шкоди у розмірі 12 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст.8 ЗУ "Про державний бюджет на 2018 рік" мінімальна заробітна плата у 2018 році становила 3723 грн., тобто 3723х12=44676 грн. (загальний розмір страхового відшкодування):3 (кількість осіб, які мають право на отримання відшкодування)=14892 грн.

У відповідності до страхового акту №10595 від 10.07.2019 р. відповідач здійснив часткову виплату страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою в розмірі 22338 грн.

Таким чином, позивач отримав половину належного страхового відшкодування в розмірі 7446 грн.

Крім того, позивачу на підтвердження понесених витрат на поховання, через представника було надано товарний чек від 06.11.2018 р. на загальну суму 3280 грн., Витяг з ЄДР комунального підприємства Вінницької міської ради "Комбінат комунальних підприємств", товарний чек від 04.11.2018 р. на загальну суму 7070 грн, свідоцтво платника єдиного податку ФОП ОСОБА_7 , довідку виконавчого комітету Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області за №1083 від 12.11.2018 р. Таким чином, позивач понесла витрати на поховання чоловіка ОСОБА_3 в розмірі 10350 грн.

Відповідач виплатив позивачу ОСОБА_1 частину страхового відшкодування понесених витрат на поховання в розмірі 5184 грн.

За таких підстав, змушений звернутися до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача 7446 грн. страхового відшкодування пов`язаного із заподіяною моральною шкодою, 5166 грн. суму страхового відшкодування, пов`язаного із витратами на поховання та 5000 грн. витрат на правову допомогу.

14.01.2020 р. до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому зазначають, що повністю заперечують проти заявлених вимог, оскільки вважають, що пред`явлені вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

У відзиві вказують, що ПрАТ "УАСК АСКА" визнало випадок, який стався 03.11.2018 року страховим та на підставі страхового акту №10595 від 10.07.2019 року виплатило потерпілим страхове відшкодування за моральну шкоду у розмірі 22338 грн (для трьох осіб), що підтверджується платіжним дорученням № 7107 від 11.07.2019 року та відповідно до страхового акту №10595-1 від 10.07.2019 року 5184 грн. витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, що підтверджується платіжним дорученням №7108 від 11.07.2019 року.

До того ж, керуючись п.36.5 ст.36 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ", ПрАТ "УАСК АСКА" була розрахована та сплачена пеня за кожний день прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 539,97 грн. та 2326,73 грн.

Таким чином, вважають, що ПрАТ "УАСК АСКА" повністю виконала вимоги щодо відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП. Тому просять відмовити у задоволенні позову і справу розглянути за відсутності представника ПрАТ "УАСК АСКА".

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позові та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» в судове засідання не з`явився, надіслали до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки не мають змоги прибути у судове засідання.

Суд, з`ясувавши позицію представника позивача, вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та розглянути справу за відсутності представника відповідача, врахувавши раніше поданий ними відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, встановивши обставини і визначені до них правовідносини, приходить до наступного. Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.7) та заяв на виплату страхового відшкодування (а.с.8,9) представник ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_4 . повідомив ПрАТ "УАСК АСКА" про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 03.11.2018 року о 19 год 40 хв. на автодорозі зі сторони м. Вінниці в напрямку м. Літин, неподалік с.Якушинці Вінницького району Вінницької області, відбулась ДТП, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки "NISSAN QASHQAI" д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди та про виплату страхового відшкодування пов`язаного із заподіяною моральною шкодою в розмірі 14892,00 грн. з необхідними додатками та про виплату страхового відшкодування пов`язаного із витратами на поховання та встановлення надгробного пам`ятника в сумі 28350,00 грн.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження (а.с.10-11) судом встановлено, що кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових рослідувань 03.11.2018 №12018020000000436 закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 , складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12) його батьками зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.13) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.14) ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.15) ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до довідки Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області за №1117 від 26.11.2018 р. (а.с.16) померлий ОСОБА_3 , 1967 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним зареєстровані дружина ОСОБА_1 , 1972 року народження, син ОСОБА_5 , 1990 року народження та син ОСОБА_6 , 1994 року народження. Відповідно до довідки Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області за №1083 від 12.11.2018 р. (а.с.19) ОСОБА_1 дійсно похоронила свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 а/з №25 від 12.11.2018 року, за власний рахунок.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.20) судом встановлено, що ОСОБА_3 проживав в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 .

Відповідно до копії товарного чеку (а.с.22) та товарного чеку (а.с.24) підтверджується здійснення витрат на поховання в сумі 3280 грн. та 7070 грн. відповідно.

Згідно страхового акту №10595 від 10.07.2019 року (а.с.26) відповідач ПрАТ "УАСК АСКА" здійснила нарахування та виплату страхового відшкодування пов`язаного із витратами на поховання в сумі 5184 грн. відповідно до платіжного доручення (а.с.70).

Згідно страхового акту №10595 від 10.07.2019 року (а.с.71) відповідач ПрАТ "УАСК АСКА" виплатила потерпілим страхове відшкодування за моральну шкоду у розмірі 22338 грн (для трьох осіб), що підтверджується платіжним дорученням від 11.08.2019 року (а.с.72).

Також ПрАТ "УАСК АСКА" виплатила потерпілим пеню по страховому відшкодуванню в сумі 2326,73 грн (а.с.73) та пеня в сумі 539,97 грн. (а.с.74). Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "NISSAN QASHQAI" д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у відповідача (а.с.28). Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд вважає наступне. Спірні відносини виникли з приводу відшкодування шкоди, яка спричинена смертю особи в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, а отже врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) та Цивільним кодексом України (далі - ЦК України). За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України). Частиною першою статті 1200 ЦК України визначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно з положеннями статті 27 Закону Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п.27.2). Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами (п.27.3). Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Суд не бере до уваги пояснення відповідача зазначені у відзиві, а саме, що відповідач ПрАТ "УАСК АСКА" при нарахуванні виплат керувалися п. 36.3 ст.36 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ" та не бере їх до уваги.

В судовому засіданні, суд дійшов висновку про незастосування п. 36.3 ст.36 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ" до правовідносин з відшкодування шкоди джерелом підвищеної небезпеки, завданої смертю потерпілого.

Відповідно до вищевказаного положення, у разі, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентованої виплати) за кожну за таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

З аналізу вказаної норми встановлено, що нею регулюються відносини завдання неподільної шкоди іншій (третій особі) спільними діями декількох винних осіб.

Отже, відповідач неправомірно здійснив ділення страхової виплати належної позивачу, а тому є всі підстави для стягнення недоплаченої страхової виплати на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, а також, що відповідно до закону відшкодування моральної шкоди становить 12 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених на день настання страхового випадку, а тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в загальному розмірі 7446,00 грн. (3723х12=44676 грн. (загальний розмір страхового відшкодування) : 3 (кількість осіб, які мають право на отримання відшкодування) = 14892 грн. - 7446,00 грн. виплаченої допомоги = 7446,00 грн), які підлягають до стягнення на користь позивача ОСОБА_1 . Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування витрат на поховання в розмірі 5166 грн., суд також не бере до уваги висновок відповідача щодо застосування п. 36.3 ст.36 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ" викладеного у відзиві, оскільки даний пункт не підлягає до застосування з підстав зазначених вище.

Згідно з ч. 3 ст. 1193 ЦК України, вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання. В даному випадку, при відшкодуванні витрат на поховання шкода відшкодовується у повному обсязі, незважаючи на наявність вини потерпілого у будь-якій формі. Згідно з п.27.4 ст.27 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»,- Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. У ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" зазначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов. Тобто, виходячи із визначення поняття поховання відповідно до закону до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу. Так, судом встановлено, що на підтвердження витрат на поховання позивачем надано товарний чек від 06.11.2018 року на загальну суму та товарний чек від 04.11.2018 р. на загальну суму 7070 грн., тобто нею документально підтвердженні понесені витрати в загальному розмірі 10350 грн. З огляду на положення ст.1201 ЦК України та Закону України «Про поховання та похоронну справу», ці витрати відносяться до витрат на поховання, оскільки вони були понесені позивачем безпосередньо внаслідок загибелі її чоловіка, є обов`язковою церемоніальною частиною поховання, до того ж були здійснені нею в день поховання відповідно до звичаїв і традицій в Україні, пов`язаних зі смертю людини. Врахвуючи викладене та ту обставину, що відповідачем здійснена часткова виплата понесених таких витрат в сумі 5184 грн., а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі та стягнення страхового відшкодування, пов`язаного із витратами на поховання на користь позивача в сумі 5166 грн.

У відповідності до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з нормами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч.1) Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. (п.1 ч.2). Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг, суд вважає понесені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 5 000 грн. співмірними зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та витраченим на це часом, а також значенням справи для сторони. Отже, з огляду на зазначене та у відповідності з вимогами п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені і документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. Керуючись ст.ст. 12-13, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.1168, 1200 ЦК України, ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ",-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ЄДРПОУ 13490997, 69005 м. Запоріжжя вул. Перемоги 97 А на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Літинським РВ УМВС України Вінницької області від 28.07.2000 року, ІПН НОМЕР_3 суму страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою в загальному розмірі 7446,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», ЄДРПОУ 13490997, 69005 м. Запоріжжя вул. Перемоги 97 А на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Літинським РВ УМВС України Вінницької області від 28.07.2000 року, ІПН НОМЕР_3 суму страхового відшкодування, пов`язаного із витратами на поховання в загальному розмірі 5166,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на відповідний рахунок судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя : Желіховський В. М.